Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Колочава

Діти трудящих Колочави дістали можливість безплатно набувати освіту рідною мовою. У середній школі, 2 восьмирічних, 3 початкових і 3 консультпунктах заоч­ної середньої школи навчаються 657 учнів. їх виховують понад 80 учителів.
До встановлення Радянської влади ніхто з жителів Колочави не мав середньої освіти. Тепер 12 чоловік здобули вищу освіту, 435 - середню, 25
чоловік навчається у вищих учбових закладах. Син колгоспника Михайла Беци Василь захистив кан­дидатську дисертацію і працює доцентом Ужгородського державного університету.
Крім загальноосвітніх шкіл, у Колочаві працюють ще школи й семінари ме­режі партійної та комсомольської освіти, які допомагають колочавцям краще зро­зуміти завдання і перспективи комуністичного будівництва.
Трудящі Колочави передплачують 4300 примірників газет і журналів. Дозвілля вони проводять у 3 клубах, що мають свої стаціонарні кіноустановки, 8 бібліотеках, на колгоспному стадіоні, 3 спортивних майданчиках.
Нещодавно в село завітав гість із братньої Чехословаччини, молодий дослід­ник творчості Івана Ольбрахта. Опинившись у Колочаві, приїжджий науковець став розгублено озиратись, адже навколо нічого схожого на знайомі з Ольбрахтових творів картини не було. Зникли хатки під чорними від диму солом'яними стрі­хами. На пустирях виросли сади. Замість корчми перед очима рясніли вивіски: «Школа», «Дитячий садок», «Лікарня», «Аптека», «Клуб»... Назустріч йшли веселі, радісні, модно одягнені люди. Спробуй-но знайти у них щось спільне з нещасними, затурканими героями Ольбрахта!
А їх нащадки дійсно проживають у селі. Дружина Миколи Шугая - Ержіка -
старенька вже, але напрочуд рухлива бабуся одержує державну пенсію. Дочка Ганна, що на­родилась через місяць після загибелі батька, працює в колгоспі. Разом зі своїм чоловіком Василем Штаєром вона доглядає молодий артіль­ний сад. Щасливими виростають онуки Миколи Шугая - діти Ганни й Василя Штаєрів. Старша, Ганнуся, вже здобула середню освіту. Василина, Христина і Оля - навчаються в школі. А найменший Василько, немов чарівну казку, слухає розповіді старших про свого легендарного діда.
Такі чудові зміни стались і з нащадками Ганни Буркало, що оббивала до самої fiy смерті панські пороги, добиваючись пенсії. Один з її родичів Ю. Д. Буркало працює головним бухгалтером колгоспу. Його батьки ще трудяться в колгоспі. Старший брат Василь закінчив Ужгородський університет, працює директором ліколл. Молодший - Петро був сільським кіномеханіком, а тепер служить у Ра­дянській Армії.
Рідні брати Ганни Буркало - Микола і Михайло - пенсіонери. Мешкають вони у нових добротних хатах. У Миколи дев'ятеро синів і дочок, і всі вони ліпники Радянській владі стали хазяями своєї долі. У Михайла - теж діти, якими лишається село: Василь працює інженером у Мукачевому, Іван - у Красноярському краї лісорубом, Михайло в Хабаровському - будівельником, дочка Ганна живе з чоловіком під Харковом, син Еміль - лейтенант Радянської Армії, у військовому училищі навчається наймолодший син Антон. З батьками залишились дочки Олена І Марій, які працюють у колгоспі.
Щаслива доля в нащадків Ольбрахтових героїв. Це щастя дала їм Радянська илада. що принесла заможне й культурне життя для всієї верховинської бідноти.


Cучасна карта - Колочава