Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В артільному господарстві значна увага приділяється підвищенню
продуктивності праці тваринників, механізації трудомістких процесів. Для переробки кормів у 1963 році побудовано кормоцех і кормокухню, які повністю укомплектовані необхідними агрегатами та механізмами.
Щоб полегшити працю тваринників, у корівниках встановлено автопоїлки, транспортери, механізується роздача кормів. Поліпшення годівлі та догляду за тваринами дало можливість за останні 12 років збільшити виробництво (з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь) молока майже в 2 рази, м'яса в 2,6 рази, вовни в 2,1 раза. Різко знизилась собівартість виробленої продукції. Якщо на виробництво 1 цнт молока затрачалось у 1958 році 62 крб, то в 1967 році - лише 13,7 крб.
На тваринницьких фермах працюють постійні кадри, які закохані у свою справу і роблять все для того, щоб забезпечити правильний догляд і утримання худоби. Для працівників ферми побудовано світлі й затишні гуртожитки, закуплено пральну машину, радіоприймач, телевізор.
Партійна організація та правління артілі ім. Леніна спрямовують зусилля колгоспників на вирощення картоплі. Площа під нею в 1967 році становила 185 га, а середній урожай - 206 цнт з гектара. Рік у рік високі врожаї картоплі вирощують ланки М. І. Жабей, М. Т. Кривіш, К. В. Суремко, Г. Ф. Боричок, Г. Ю. Григи.
Досвід пилипецьких картоплеводів набув широкого застосування в усіх господа реї ввх Міжгірського району. Високоврожайним насінням картоплі колгосп забезпечує багато сільськогосподарських артілей Закарпаття.
За високі показники у вирощуванні картоплі колгосп ім. Леніна був учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР в 1954-1956 pp. та в 1967 році.
Із зміцненням економіки в артілі зростають неподільні фонди - основа зміцнення колгоспного виробництва. У 1953 році вони складали 68 тис. крб., а на 1 січня 1968 року зросли до 634 тис. крб. і разом з оборотними фондами складають 833 тис. крб. що дозволяє колгоспу вести значне будівництво господарських приміщень, дбати про збільшення кількості високопродуктивних тварин, нових машин та інших основних засобів виробництва. За останні роки в артілі споруджено добротну
майстерню, оснащену сучасним ремонтним устаткуванням, автогараж, нові сіносховища, зернові склади, бетонні підвали, силосні траншеї.
Постійне зростання грошових прибутків привело до підвищення оплати праці колгоспників. У 1958 році собівартість трудодня складала 0,90 крб. З 1960 року колгосп перейшов на грошову оплату з щомісячним авансуванням, а з 1964 року на гарантовану оплату. Вартість одного людино-дня у 1967 році дорівнювла 2,07 карбованця.
Досягнення трудівників колгоспу високо оцінили партія й уряд: 15 передовикам колгоспу було вручено ордени й медалі. Ордена Леніна, зокрема, удостоснип голова правління Ю. Ф. Штеля. На честь 50-річчя Радянської влади колгосп ім. Леніна в жовтні 1967 року нагороджено пам'ятним Червоним прапором ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів CPСP і ВЦРПС.
Поряд з соціально-економічними перетвореннями докорінно змінився і вигляд села. Його вулиці прикрасилися новими чудовими будинками. У селі нараховується 302 будинки, з яких 90 проц. - нові, збудовані з допомогою кредитів, які надала пилипчанам держава. Немае вже в Пилипці убогих хатинок під солом'яною стріхою з маленькими віконцями і без димарів. Їх замінили цегляні будинки, вкриті черепицею, з широкими і світлими вікнами.
Старий колгоспник А. І. Медулич, який у свій час в пошуках роботи добрався аж до Америки, розповідає: «Я всю силу втратив, працюючи на капіталістів, а повернувся додому ні з чим. Навіть хліва для худоби не міг побудувати. Та подивіться тепер на моїх двох синів і доньку. Кожен собі спорудив гарні будинки».
Будинки пилипчан і справді стали невпізнанними як зовні, так і в середній. Вони обставлені добротними меблями, радіоприймачами, телевізорами. У колишнього наймита В. Томинця, який раніше не мав на чому спати, зараз у новій хаті стоїть красивий гарнітур, телевізор, радіо.
Село має 4 продуктові магазини, сільмаг, чайну. Роздрібний товарообіг в 1957 році порівняно з 1947 роком збільшився майже в 9 разів і складав 366 тис. крб. Такі товари, як меблі, радіоприймачі, велосипеди, мотоцикли, стали товарами першої необхідності.
Досягнуто великих успіхів у розвитку охорони здоров'я. У 1947 році в селі відкрито 3 фельдшерсько-акушерські пункти, в яких зараз працює 7 медичних працівників, в т. ч. 4 фельдшери. Трудящі мають змогу одержувати кваліфіковану медичну допомогу в Ізківській дільничній лікарні, що знаходиться за 3 км від Пилипця.
Пилипець
Сторінка 5 з 6
підвищилися середньорічні надої молока на корову. У 1967 році надій молока на одну корову дорівнював 2005 кілограмам.В артільному господарстві значна увага приділяється підвищенню
Щоб полегшити працю тваринників, у корівниках встановлено автопоїлки, транспортери, механізується роздача кормів. Поліпшення годівлі та догляду за тваринами дало можливість за останні 12 років збільшити виробництво (з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь) молока майже в 2 рази, м'яса в 2,6 рази, вовни в 2,1 раза. Різко знизилась собівартість виробленої продукції. Якщо на виробництво 1 цнт молока затрачалось у 1958 році 62 крб, то в 1967 році - лише 13,7 крб.
На тваринницьких фермах працюють постійні кадри, які закохані у свою справу і роблять все для того, щоб забезпечити правильний догляд і утримання худоби. Для працівників ферми побудовано світлі й затишні гуртожитки, закуплено пральну машину, радіоприймач, телевізор.
Партійна організація та правління артілі ім. Леніна спрямовують зусилля колгоспників на вирощення картоплі. Площа під нею в 1967 році становила 185 га, а середній урожай - 206 цнт з гектара. Рік у рік високі врожаї картоплі вирощують ланки М. І. Жабей, М. Т. Кривіш, К. В. Суремко, Г. Ф. Боричок, Г. Ю. Григи.
Досвід пилипецьких картоплеводів набув широкого застосування в усіх господа реї ввх Міжгірського району. Високоврожайним насінням картоплі колгосп забезпечує багато сільськогосподарських артілей Закарпаття.
За високі показники у вирощуванні картоплі колгосп ім. Леніна був учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР в 1954-1956 pp. та в 1967 році.
Із зміцненням економіки в артілі зростають неподільні фонди - основа зміцнення колгоспного виробництва. У 1953 році вони складали 68 тис. крб., а на 1 січня 1968 року зросли до 634 тис. крб. і разом з оборотними фондами складають 833 тис. крб. що дозволяє колгоспу вести значне будівництво господарських приміщень, дбати про збільшення кількості високопродуктивних тварин, нових машин та інших основних засобів виробництва. За останні роки в артілі споруджено добротну
майстерню, оснащену сучасним ремонтним устаткуванням, автогараж, нові сіносховища, зернові склади, бетонні підвали, силосні траншеї.
Постійне зростання грошових прибутків привело до підвищення оплати праці колгоспників. У 1958 році собівартість трудодня складала 0,90 крб. З 1960 року колгосп перейшов на грошову оплату з щомісячним авансуванням, а з 1964 року на гарантовану оплату. Вартість одного людино-дня у 1967 році дорівнювла 2,07 карбованця.
Досягнення трудівників колгоспу високо оцінили партія й уряд: 15 передовикам колгоспу було вручено ордени й медалі. Ордена Леніна, зокрема, удостоснип голова правління Ю. Ф. Штеля. На честь 50-річчя Радянської влади колгосп ім. Леніна в жовтні 1967 року нагороджено пам'ятним Червоним прапором ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів CPСP і ВЦРПС.
Поряд з соціально-економічними перетвореннями докорінно змінився і вигляд села. Його вулиці прикрасилися новими чудовими будинками. У селі нараховується 302 будинки, з яких 90 проц. - нові, збудовані з допомогою кредитів, які надала пилипчанам держава. Немае вже в Пилипці убогих хатинок під солом'яною стріхою з маленькими віконцями і без димарів. Їх замінили цегляні будинки, вкриті черепицею, з широкими і світлими вікнами.
Старий колгоспник А. І. Медулич, який у свій час в пошуках роботи добрався аж до Америки, розповідає: «Я всю силу втратив, працюючи на капіталістів, а повернувся додому ні з чим. Навіть хліва для худоби не міг побудувати. Та подивіться тепер на моїх двох синів і доньку. Кожен собі спорудив гарні будинки».
Будинки пилипчан і справді стали невпізнанними як зовні, так і в середній. Вони обставлені добротними меблями, радіоприймачами, телевізорами. У колишнього наймита В. Томинця, який раніше не мав на чому спати, зараз у новій хаті стоїть красивий гарнітур, телевізор, радіо.
Село має 4 продуктові магазини, сільмаг, чайну. Роздрібний товарообіг в 1957 році порівняно з 1947 роком збільшився майже в 9 разів і складав 366 тис. крб. Такі товари, як меблі, радіоприймачі, велосипеди, мотоцикли, стали товарами першої необхідності.
Досягнуто великих успіхів у розвитку охорони здоров'я. У 1947 році в селі відкрито 3 фельдшерсько-акушерські пункти, в яких зараз працює 7 медичних працівників, в т. ч. 4 фельдшери. Трудящі мають змогу одержувати кваліфіковану медичну допомогу в Ізківській дільничній лікарні, що знаходиться за 3 км від Пилипця.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Лісковець
- Торунь
- Синевирська Поляна
- Синевир
- Річка
- Репинне
- Присліп
- Новоселиця
- Нижній Студений
- Негровець
- Майдан
- Лозянський
- Келечин
- Ізки
- Голятин
- Вучкове
- Буковець