Сторінка 6 з 6
Держава постійно збільшує кошти на охорону здоров'я. У 1967 році, наприклад, на медичні заклади, дитясла і дитсадки було відпущено 18440 карбованців.
Разючі зміни сталися в галузі освіти та культури. Вчителі організували навчання дорослого населення, і за кілька років Пилипець став селом суцільної письменності. В 1948 році семирічну школу реорганізовано в середню, для якої у 1955 році побудовано красивий двоповерховий будинок з 19 світлими і просторими класами, навчальними майстернями і кабінетами.
При школі функціонує інтернат на 115 учнівських місць для дітей навколишніх сіл та присілків.
За 20 років атестати зрілості в Пилипці одержало 918 дітей верховинців. 47 юнаків і дівчат здобули середню освіту без відриву від виробництва. Діти колишніх бідняків Ф. Шотник, Й. і М. Дуда здобули освіту і працюють вчителями. В Ужгородському державному університеті в 1967 році навчалося 9 жителів села.
Щороку держава асигнує на освіту великі кошти. Тільки для Пилипецької середньої школи такі ассигнування в 1967 році становили 85 600 крб.
При школі організовано історико-краєзнавчий музей, де зібрані дома і речі, одяг, ткацький верстат, ручні жорна, кремінь з гнотом для кресання вогню, макети сучасних жител і сільськогосподарських машин тощо. Експонати музею нагадують про пітьму старого і велич іншого життя.
Улюбленим місцем відпочинку пилипчап став клуб. Тут працює зведений хор, який нараховує близько 80 співаків, драматичний гурток, три стаціонарні кіноустановки.
Багато уваги звертають на піднесення культурного рівня трудящих сільські бібліотеки, книжковий фонд яких складає 8 тис. томів. У 1967 році їх читачами було монад 2300 чол. Читацькі конференції, літературні вечори, бібліографічні огляди, книжкові виставки, організовані ними, завжди приваблюють велику кількість трудящих.
З новим життям міцно входять у побут верховинців і нові звичаї. Більше й більші молодожонів виходять на спільний життєвий шлях не з церкви, а з кімнати щастя, яку відкрито в Пилипці в 1966 році.
Особливою популярністю користуються революційні свята - Великий Жовтень та Першотравень, які супроводяіуються народними гуляннями та виступами художньої самодіяльності. Традиційним стало відзначення Дня Перемоги на Бескиді, де в 20-30-х роках комуністи села проводили маївки, а в 1945 році в братній могилі були поховані бійці Червоної Армії, що віддали життя в боротьбі за визволення села під. фашистів. 9 травня 1963 року тут урочисто відкрито пам'ятник Невідомому солдатові.
У 1968 році пам'ять воїнів-односельчан, які загинули в боротьбі проти фашизму. увічнено обеліском.
Усі соціалістичні перетворення, що відбулися в економічному, політичному і культурному житті села, були здійснені під керівництвом партійної організації, яка в 1967 році нараховувала 57 членів та кандидатів у члени партії.
Комуністи виступають застрільниками соціалістичного змагання і передових методів праці, ведуть повсякденну виховну роботу серед населення.
У розв'язанні важливих господарських завдань комуністам допомагає комсомольська організація, яка об'єднує в своїх рядах 96 юнаків і дівчат.
Невнізнанним став Пилипець за роки соціалістичного будівництва. Щороку він багатшає, красивішає, неухильно підвищується матеріальний і культурний рівень його мешканців.
Дивиться також інші населені пункти району: