Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
всесоюзному змаганні, Дубриницькому лісокомбінату присуджено Червоний прапор Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС і першу грошову премію.
Кілька разів великі групи робітників лісокомбінату відзначалися урядовими нагородами. За досягнуті успіхи у виконанні семирічного плану орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено звалювача лісу І. І. Макаровича, орденом «Знак Пошани» - водія Ю. Ю. Лавера та лісника І. І. Яцьківа.
Широкого розмаху серед робітників лісокомбінату набрало змагання за гідну з уст річ 50-річчя Великого Жовтня. Звання ударників комуністичної праці було припіоспо 6 бригадам і 39 робітникам. Колективом ім. 50-річчя Великого Жовтня названі працівники Чорноголівського лісництва, де лісничим працює Т. Г. Матченко, та бригада лісозаготівельників О. В. Ковача.
При комбінаті створено науково-технічне товариство. Лише запровадження раціоналізаторських пропозицій його дало 4,5 тис. крб. економії на рік. Секторний верстат конструкції механіка-раціоналізатора Е. А. Гоєра успішно іаїкористовується в багатьох лісокомбінатах Закарпаття, Кавказу. Адміністрація та громадські організації комбінату розробили заходи по науковій організації прані.
Великою пошаною в колективі користуються ветерани комбінату М. І. Ревта, І. О. Скрипич, І. Крайниковець. Добру славу заслужило й молоде покоління комуністів Ю. В. Швець, І. Ю. Бодак, М. М. Герзанич. Серед кращих робітників – М. В. Ковач, В. Ф. Ревта, М. В. Гутич, П. П. Куштан і багато інших. За роки Радянської влади докорінно змінився вигляд села. Дубринич електрифіковано. В побут селян ввійшло радіо. В Дубриничі є 420 радіоприймачів, 35 телевізорів. Значного розмаху набрало індивідуальне будівництво, зведено понад 400 нових добротних будинків міського типу з 2-3 кімнатами, кухнею, ванною. Держава допомагала забудовникам позикою. Наприклад, лише за 1958 рік робітникам
Дубриницького лісокомбінату для будівництва було видано 8 тис. крб. кредиту, 30 тис. штук цегли, 6 тис. штук черепиці. Раніше лісоруби жили місяцями в закурених колибах, спали на голій землі. Тепер до їх послуг гуртожитки, медпункти, їдальні.
За семирічку заробіток одного робітника лісокомбінату збільшився на 18,2 проц. Так, середньомісячна заробітна плата в 1958 році становила 84,5 крб., а в 1965 році - 99,8 крб. В колгоспі з 1959 року встановлена грошова оплата. Зростання колгоспного виробництва сприяло підвищенню матеріального добробуту і культури колгоспників. Достаток прийшов у хати колишніх дубриницьких батраків і бідняків. Понад 430 чол. мають рахунок в ощадкасі, 6 чол.- власні автомобілі, 32 - мотоцикли.
В Дубриничі е дільнична лікарня з пологовим відділенням, стоматолої ічитї кабінет. Тут працюють 2 лікарі та 20 чоловік середнього медперсоналу. За семирічку трудящі Дубрииича одержали 120 путівок в санаторії і будинки відпочинку.
В загальноосвітній середній школі навчається близько 400 учнів, у вечірній школі сільської молоді - 120 чоловік. В школах трудиться 25 учителів. У Дубриничі вже немає неписьменних: середню освіту мають 436, незакінчену середню - 503, середню спеціальну - 93, незакінчену вищу - 30, вищу - 35 чоловік.
Уродженець села А. М. Кашшай - видатний радянський живописець, народний художник УРСР.
У селі відкрито 3 бібліотеки: сільську, при клубі лісокомбінату та шкільну, їх книжковий фонд становить близько 14 тис. томів. У 1967 році передплачено 2080 примірників газет і журналів.
Є в Дубриничі 5 кооперативних магазинів, 2 універмаги, пекарня, чайна. 2 майстерні пошиття одягу, майстерня по ремонту взуття, перукарня. Будуюі вся побуткомбінат, Будинок культури. В селі створено різні гуртки художньої самодіяльності. Вони систематично дають вистави та концерти. Регулярно демонструються кінофільми. Хор сільського клубу не раз займав на районних і обласних олімпіадах призові місця. На фермах, лісопунктах є червоні кутки. В 1959 році організований народний університет культури. Велику роботу проводить лекторська група товариства «Знання».
Значні зміни сталися в побуті та звичаях населення Дубринича. Урочисто проводиться реєстрація шлюбів, новонароджених, проводи юнаків до Радянської Армії.
В найближчий час заплановано побудувати багатоквартирні житлові буоппки, універмаг, нове приміщення школи, амфітеатр на 1000 місць, прокласти в селі тротуари, провести освітлення вулиць.
У відповідь на турботу партії і уряду жителі Дубринича ще наполегливіше трудяться над перетворенням в життя історичних рішень XXIII з'їзду КПРС та XXIII з'їзду КП України.
Дубринич
Сторінка 6 з 6
господарювання значно поліпшився. Дубриницький лісокомбінат став одним з передових підприємств Радянського Союзу. Тут трудиться 754 чоловіки, серед них 130 комуністів, 50 комсомольців. Свою семирічку колектив завершив у серпні 1965 року. В першому році п'ятирічки, як переможцю у Кілька разів великі групи робітників лісокомбінату відзначалися урядовими нагородами. За досягнуті успіхи у виконанні семирічного плану орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено звалювача лісу І. І. Макаровича, орденом «Знак Пошани» - водія Ю. Ю. Лавера та лісника І. І. Яцьківа.
Широкого розмаху серед робітників лісокомбінату набрало змагання за гідну з уст річ 50-річчя Великого Жовтня. Звання ударників комуністичної праці було припіоспо 6 бригадам і 39 робітникам. Колективом ім. 50-річчя Великого Жовтня названі працівники Чорноголівського лісництва, де лісничим працює Т. Г. Матченко, та бригада лісозаготівельників О. В. Ковача.
При комбінаті створено науково-технічне товариство. Лише запровадження раціоналізаторських пропозицій його дало 4,5 тис. крб. економії на рік. Секторний верстат конструкції механіка-раціоналізатора Е. А. Гоєра успішно іаїкористовується в багатьох лісокомбінатах Закарпаття, Кавказу. Адміністрація та громадські організації комбінату розробили заходи по науковій організації прані.
Великою пошаною в колективі користуються ветерани комбінату М. І. Ревта, І. О. Скрипич, І. Крайниковець. Добру славу заслужило й молоде покоління комуністів Ю. В. Швець, І. Ю. Бодак, М. М. Герзанич. Серед кращих робітників – М. В. Ковач, В. Ф. Ревта, М. В. Гутич, П. П. Куштан і багато інших. За роки Радянської влади докорінно змінився вигляд села. Дубринич електрифіковано. В побут селян ввійшло радіо. В Дубриничі є 420 радіоприймачів, 35 телевізорів. Значного розмаху набрало індивідуальне будівництво, зведено понад 400 нових добротних будинків міського типу з 2-3 кімнатами, кухнею, ванною. Держава допомагала забудовникам позикою. Наприклад, лише за 1958 рік робітникам
Дубриницького лісокомбінату для будівництва було видано 8 тис. крб. кредиту, 30 тис. штук цегли, 6 тис. штук черепиці. Раніше лісоруби жили місяцями в закурених колибах, спали на голій землі. Тепер до їх послуг гуртожитки, медпункти, їдальні.
За семирічку заробіток одного робітника лісокомбінату збільшився на 18,2 проц. Так, середньомісячна заробітна плата в 1958 році становила 84,5 крб., а в 1965 році - 99,8 крб. В колгоспі з 1959 року встановлена грошова оплата. Зростання колгоспного виробництва сприяло підвищенню матеріального добробуту і культури колгоспників. Достаток прийшов у хати колишніх дубриницьких батраків і бідняків. Понад 430 чол. мають рахунок в ощадкасі, 6 чол.- власні автомобілі, 32 - мотоцикли.
В Дубриничі е дільнична лікарня з пологовим відділенням, стоматолої ічитї кабінет. Тут працюють 2 лікарі та 20 чоловік середнього медперсоналу. За семирічку трудящі Дубрииича одержали 120 путівок в санаторії і будинки відпочинку.
В загальноосвітній середній школі навчається близько 400 учнів, у вечірній школі сільської молоді - 120 чоловік. В школах трудиться 25 учителів. У Дубриничі вже немає неписьменних: середню освіту мають 436, незакінчену середню - 503, середню спеціальну - 93, незакінчену вищу - 30, вищу - 35 чоловік.
Уродженець села А. М. Кашшай - видатний радянський живописець, народний художник УРСР.
У селі відкрито 3 бібліотеки: сільську, при клубі лісокомбінату та шкільну, їх книжковий фонд становить близько 14 тис. томів. У 1967 році передплачено 2080 примірників газет і журналів.
Є в Дубриничі 5 кооперативних магазинів, 2 універмаги, пекарня, чайна. 2 майстерні пошиття одягу, майстерня по ремонту взуття, перукарня. Будуюі вся побуткомбінат, Будинок культури. В селі створено різні гуртки художньої самодіяльності. Вони систематично дають вистави та концерти. Регулярно демонструються кінофільми. Хор сільського клубу не раз займав на районних і обласних олімпіадах призові місця. На фермах, лісопунктах є червоні кутки. В 1959 році організований народний університет культури. Велику роботу проводить лекторська група товариства «Знання».
Значні зміни сталися в побуті та звичаях населення Дубринича. Урочисто проводиться реєстрація шлюбів, новонароджених, проводи юнаків до Радянської Армії.
В найближчий час заплановано побудувати багатоквартирні житлові буоппки, універмаг, нове приміщення школи, амфітеатр на 1000 місць, прокласти в селі тротуари, провести освітлення вулиць.
У відповідь на турботу партії і уряду жителі Дубринича ще наполегливіше трудяться над перетворенням в життя історичних рішень XXIII з'їзду КПРС та XXIII з'їзду КП України.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Турички
- Туриця
- Тур’ї Ремети
- Тур’я Поляна
- Тур’я Пасіка
- Тур’я Бистра
- Сімер
- Новоселиця
- Зарічеве
- Ворочеве
- Вільшинки
- Порошкове