Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Перечин

Перечинські робітники завоювали велике довір'я трудящих Закарпаття, саме їх підприємство стало центром професійної спілки робітників хімічної, будівельної і цегельної промисловості Підкарпатської Русі. Професійна рада
вида­вала листівки, заклики до робітників, щоб стійко боролися за свої права. Ужгород­ський жупний уряд 25 серпня 1920 року повідомляв Цивільне управління Підкарпатської Русі, що серед робітників Перечина та його околиць досить швидко поширюються ідеї більшовизму.
В 1921 році в Перечині створено первинну, а потім і окружну організацію Комуністичної партії Чехословаччини. Секретарями парторганізації в 1921 - 1923 pp. були Р. Шіллер і Г. Пфефер. В 1926 році секретарем Перечинського окружкому було обрано І. І. Кедюлича. Комуністи проводили агітаційну роботу серед робітників та селян Перечина і навколишніх сіл.
У травні 1922 року в Перечині розпочався страйк на лісозаводі. В ньому взяли участь не тільки робітники заводу, але й лісоруби та сезонники. До місця страйку прибуло 300 жандармів. Вони заарештували 77 чоловік. 1 червня 1922 року кому­ністи організували загальні збори трудящих, де одностайно прийняли рішення провести страйки, щоб домогтися покращання умов праці та звільнення своїх заарештованих товаришів. Трудящі вимагали також, щоб усіх безробітних села забезпе­чили роботою. На цих зборах виступив з промовою редактор газети «Руде право». На прохання адміністрації заводу з Ужгорода до Перечина прибув військовий загін і жандарми. Карателі розташувалися на околиці села. Незважаючи на це, робітники все ж зібралися на мітинг і прийняли резолюцію, в якій висловлювався протест проти сваволі властей. Але провести новий страйк, як планували керівники партійної організації, не вдалося. Розпочалися арешти, власники закрили завод під приводом капітального ремонту, а найбільш активних робітників звільнили.
Вплив комуністичної партії на трудящих Перечина зростав. Серед них поши­рювалися газети «Карпатська правда», «Мункаїп уйшаг», календар «Карпатської правди». На виборах до чехословацького парламенту в 1925 році комуністи одер­жали 267 голосів. В цей час в Перечині поліція конфіскувала 97 екземплярів ко­муністичного календаря «Карпатської правди». Власті вдавалися до репресій, шан­тажу і погроз. В цій обстановці підкуплений попом Фенциком бандит убив кому­ніста Івана Бодака, секретаря Перечииської окружної організації КПЧ.
У період кризи 1929-1933 pp. значно погіршилось економічне становище трудящих села. Величезні борги населення, небувале падіння цін на худобу, постійне безробіття (лісорозробки тоді значно скоротилися) привели трудящих до великих злиднів та голоду, в результаті чого поширилися інфекційні хвороби.
Наступ реакції на політичні права та економічні інтереси трудящих посилився. Робітники й селяни відповіли страйками та демонстраціями. Велика демонстрація
трудящих Перечина та навколишніх сіл, підготовлена комуністами, відбулася 1 травня 1930 року. Демонстранти пройшли з червоними прапорами по головній вулиці Перечина. Жандарми зробили спробу їх розігнати, відбулися сутички.
Внаслідок економічної кризи компанія «Бантлін» не раз скорочувала виробни­цтво на Перечинському лісохімзаводі. Так було 12 червня 1931 року, коли дирекція попередила 220 робітників, що вони з 30 червня будуть звільнені з роботи. Робіт­ники, керовані комуністами, провели демонстрації протесту.
Серед масових демонстрацій, т. зв. походів голодуючих, що відбулися на За­карпатті. в лютому 1932 року, важливе місце займають події в Перечинському окрузі. Під час сутички між жандармами і трудящими в Туринській долині 10 лютого було поранено 60 демонстрантів і 20 жандармів. З донесень жандармського управління видно, що демонстрація селян «була добре організована і побудована на мінній основі». Трудящі, очолені комуністами, зокрема І. Локотою, мужньо трималися, кілька разів перегруповували свої ряди, робили спроби пробитися в село. З великими труднощами жандармам вдалося розігнати демонстрантів та про­вести серед них арешти. Але походи голодуючих не припинялись. 18 березня 1932 року в Перечині зібралося понад 3 тис. чол. Вони вимагали від уряду хліба і праці. Жандарми були безсилі перед демонстрантами. Власті стали здійснювати т. зв. харчову акцію - вибірково давали талони на продукти. Це, звичайно, істотно не поліпшило становища трудящих. Але цей захід широко використали буржуазні партії в цілях агітації. Уряд з свого боку посилив наступ на трудящих, обмежував і позбавляв їх політичних прав. За даними сенатора-комуніста Ф. Нев'єда, в Перечині було засуджено тільки в червні 1934 року 100 чоловік на 122,5 місяця ув'язнення та оштрафовано на суму 11000 крон.
І після кризи трудящі Перечина страждали від безробіття. На 1 січня 1936 року, за далеко неповними даними крайового управління праці, в Перечині


Cучасна карта - Перечин