Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Перечин став центром округу. Тут створилися органи Радянської влади, окружком КП України, окружком ЛКСМУ. В Перечинському окрузі активно
діяли
13 партійних організацій, в яких налічувалося 240 комуністів. Була створена профспілкова організація службовців державних організацій, окружна профспілкова рада. До послуг трудящих було відкрито окружний Будинок культури, бібліотеку, клуб, кінотеатр та окружну лікарню на 50 ліжок.
За короткий строк ліквідовано тяжку спадщину минулого - неписьменність. В боротьбі з цим лихом велику енергію проявила молодь - комсомольці і культармійці. В Перечині було організовано 2 гуртки для лапчания неписьменних та 1 для навчання малописьменного населення.
б вересня 1946 року в селі організовано земельну громаду, до неї ввійшли І. Габинець, І. Добей, І. Мушка. Земельна громада зайнялася землевпорядкуванням, нропела підготовку до сівби наступного року.
Побувавши в колгоспах східних областей УРСР, перечинці переконалися, що колективно господарювати краще. 12 грудня 1948 року, зібравшись на загальні збори, вонии прийняли рішення про створення колгоспу, обрали правління на чолі з комуністом Ю. І. Сеничем. Спочатку до колгоспу вступило 46 господарств. Через місяць надійшло ще 80 заяв. Селяни усуспільнили
сільськогосподарський реманент, тяглову силу. За рішенням райвиконкому, колгоспний двір розмістився на колишній попівській фарі.
На перших порах селянам було важко господарювати по-новому, дуже слабкою була матеріально-технічна база, та й куркулі не дрімали, поширювали різні брехливі вигадки, залякували членів артілі. Однак колгоспники з ентузіазмом взялися за роботу.
Весна 1949 року була тяжкою: не вистачало досвіду роботи, насіння, тягла. На допомогу молодій артілі прийшли робітники Перечинського лісохімзаводу - відремонтували реманент, вийшли разом із колгоспниками в поле. Тягло дала військова частина, насіння виділила держава. Відчувши велику турботу, колгоспники почали працювати ще краще. На кінець року до колгоспу подали заяви 119 сімей.
У 1950 році колгоспи Перечина та с. Ворочевого об'єднались в одне господарство. Значну допомогу хліборобам подавали шефи - робітники лісохімзаводу. І Зони побудували підвісні дороги на фермах, звели теплицю, виділили будівельні матеріали.
Тоді ж Перечинський колгосп перейшов до більш удосконаленої системи господарювання. За допомогою спеціалістів розроблялися конкретні завдання по вирощуванню зернових культур, картоплі, овочів, грубих кормів. Для розширення господарства держава дала колгоспові довготермінову позику в сумі 45 240 крб. та 25 600 крб. короткотермінових кредитів. Переконавшись у перевагах колективного господарювання, до колгоспу в 1950 році вступили всі бідні селяни Перечина, всього 412 дворів.
Розвивалась і промисловість Перечина. Робітники лісохімзаводу, включившись у соціалістичне змагання, в 1947 році виконали виробничий план на 133 проц., знизивши собівартість продукції на 10 проц. В боротьбі за виконання планових завдань попереду йшли комуністи. І. Кость, Ю. Токар, І. Шипких виконували денні норми на 250-300 процентів. Завдяки великому трудовому піднесенню п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства було виконано достроково.
Підвищення продуктивності праці, застосування нових машин, плановість та організованість виробництва сприяли щорічному зростанню трудових успіхів робітників, інженерно-технічних працівників заводу. За 20 років (1946-1966) вартість валової продукції Перечинського лісохімзаводу зросла більше ніж в 30 разів.
На початку 1962 року на заводі була пущена друга в Радянському Союзі безперервно діюча реторта, розрахована на перевуглювання 75 тис. складометрів деревини в рік. З введенням в дію цього агрегату майже повністю механізовано трудомісткі роботи, зв'язані з перевуглюванням дров, автоматизовано контроль за технологічним процесом. Через рік колектив агрегату освоїв повний комплекс реторти з сушилками.
Для підвищення технічного рівня робітників, інженерно-технічних працівників та службовців систематично організовувались курси і школи, на яких в основному без відриву від виробництва вони підвищували свою кваліфікацію.
В 1966 році Перечинський лісохімзавод перетворено на лісохімкомбінат, Першими в області перечинські лісохіміки перейшли на нову систему планування і економічного стимулювання. В 1967 році лісохімкомбінат успішно викопав річний план. Продуктивність праці підвищилась на 2,5 проц. У виробництво за останні 2 роки впроваджено 65 раціоналізаторських пропозицій. Про високу культуру виробництва свідчить той факт, що за останні 6 років не було жодної рекламації на його продукцію.
Перечин
Сторінка 6 з 8
Розпочала свою діяльність і артіль по виробництву вапна, де працювали в той час 22 робітники.Перечин став центром округу. Тут створилися органи Радянської влади, окружком КП України, окружком ЛКСМУ. В Перечинському окрузі активно
13 партійних організацій, в яких налічувалося 240 комуністів. Була створена профспілкова організація службовців державних організацій, окружна профспілкова рада. До послуг трудящих було відкрито окружний Будинок культури, бібліотеку, клуб, кінотеатр та окружну лікарню на 50 ліжок.
За короткий строк ліквідовано тяжку спадщину минулого - неписьменність. В боротьбі з цим лихом велику енергію проявила молодь - комсомольці і культармійці. В Перечині було організовано 2 гуртки для лапчания неписьменних та 1 для навчання малописьменного населення.
б вересня 1946 року в селі організовано земельну громаду, до неї ввійшли І. Габинець, І. Добей, І. Мушка. Земельна громада зайнялася землевпорядкуванням, нропела підготовку до сівби наступного року.
Побувавши в колгоспах східних областей УРСР, перечинці переконалися, що колективно господарювати краще. 12 грудня 1948 року, зібравшись на загальні збори, вонии прийняли рішення про створення колгоспу, обрали правління на чолі з комуністом Ю. І. Сеничем. Спочатку до колгоспу вступило 46 господарств. Через місяць надійшло ще 80 заяв. Селяни усуспільнили
сільськогосподарський реманент, тяглову силу. За рішенням райвиконкому, колгоспний двір розмістився на колишній попівській фарі.
На перших порах селянам було важко господарювати по-новому, дуже слабкою була матеріально-технічна база, та й куркулі не дрімали, поширювали різні брехливі вигадки, залякували членів артілі. Однак колгоспники з ентузіазмом взялися за роботу.
Весна 1949 року була тяжкою: не вистачало досвіду роботи, насіння, тягла. На допомогу молодій артілі прийшли робітники Перечинського лісохімзаводу - відремонтували реманент, вийшли разом із колгоспниками в поле. Тягло дала військова частина, насіння виділила держава. Відчувши велику турботу, колгоспники почали працювати ще краще. На кінець року до колгоспу подали заяви 119 сімей.
У 1950 році колгоспи Перечина та с. Ворочевого об'єднались в одне господарство. Значну допомогу хліборобам подавали шефи - робітники лісохімзаводу. І Зони побудували підвісні дороги на фермах, звели теплицю, виділили будівельні матеріали.
Тоді ж Перечинський колгосп перейшов до більш удосконаленої системи господарювання. За допомогою спеціалістів розроблялися конкретні завдання по вирощуванню зернових культур, картоплі, овочів, грубих кормів. Для розширення господарства держава дала колгоспові довготермінову позику в сумі 45 240 крб. та 25 600 крб. короткотермінових кредитів. Переконавшись у перевагах колективного господарювання, до колгоспу в 1950 році вступили всі бідні селяни Перечина, всього 412 дворів.
Розвивалась і промисловість Перечина. Робітники лісохімзаводу, включившись у соціалістичне змагання, в 1947 році виконали виробничий план на 133 проц., знизивши собівартість продукції на 10 проц. В боротьбі за виконання планових завдань попереду йшли комуністи. І. Кость, Ю. Токар, І. Шипких виконували денні норми на 250-300 процентів. Завдяки великому трудовому піднесенню п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства було виконано достроково.
Підвищення продуктивності праці, застосування нових машин, плановість та організованість виробництва сприяли щорічному зростанню трудових успіхів робітників, інженерно-технічних працівників заводу. За 20 років (1946-1966) вартість валової продукції Перечинського лісохімзаводу зросла більше ніж в 30 разів.
На початку 1962 року на заводі була пущена друга в Радянському Союзі безперервно діюча реторта, розрахована на перевуглювання 75 тис. складометрів деревини в рік. З введенням в дію цього агрегату майже повністю механізовано трудомісткі роботи, зв'язані з перевуглюванням дров, автоматизовано контроль за технологічним процесом. Через рік колектив агрегату освоїв повний комплекс реторти з сушилками.
Для підвищення технічного рівня робітників, інженерно-технічних працівників та службовців систематично організовувались курси і школи, на яких в основному без відриву від виробництва вони підвищували свою кваліфікацію.
В 1966 році Перечинський лісохімзавод перетворено на лісохімкомбінат, Першими в області перечинські лісохіміки перейшли на нову систему планування і економічного стимулювання. В 1967 році лісохімкомбінат успішно викопав річний план. Продуктивність праці підвищилась на 2,5 проц. У виробництво за останні 2 роки впроваджено 65 раціоналізаторських пропозицій. Про високу культуру виробництва свідчить той факт, що за останні 6 років не було жодної рекламації на його продукцію.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Турички
- Туриця
- Тур’ї Ремети
- Тур’я Поляна
- Тур’я Пасіка
- Тур’я Бистра
- Сімер
- Новоселиця
- Зарічеве
- Ворочеве
- Вільшинки
- Порошкове
- Дубринич