Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Рахів

Сторінка 3 з 9
Україною. Проте буржуазним націоналістам не вдалось відвернути трудящих від боротьби за своє соціальне і національне визволення.
У березні 1919 року, після виникнення Угорської Радянської Республіки, трудівники Рахова зразу ж включились у боротьбу за встановлення
Радянської влади на Закарпатті. 4 квітня 1919 року Народний комісаріат Рахівського (Тисодолинянськоіо) округу оголосив про проведення виборів до Рад з б по 24 квітня 1919 року. В зверненні, зокрема, зазначалось, що «...кожне село дістане пасовисько», що «...всі державні полонини без винятку перейдуть у власність народу і окружна Рада вирішить, на якій полонині, які села будуть випасати худобу...» У зверненні наголошувалось, що Угорська Радянська Республіка уклала з Російською Радян­ською Республікою договір про оборону та взаємну допомогу.
Рада робітників, солдатів і селян Рахова була обрана 6 квітня 1919 року. Голо­вою виконкому Ради - директоріуму став селянин П. П. Попенко.
Створюється загін Червоної гвардії, одним з перших бійців якого були, зокрема, -М. Гулип, Ю. Ліпчей, М. Мойш, А. Шлосер. Сільську Червону варту очолив А. Штефан. Рахівські червоногвардійці брали участь у боях проти військ бояр­ської Румунії.
У квітні 1919 Рахів зайняли білорумунські окупанти. Запанував терор і грабунки. Окупанти жорстоко розправлялись з активістами Радянської влади, червоної вардійцямй, зокрема вбили П. П. Попенка (його ім'я присвоєно одній і вулиць Рахова).
Весною 1920 року на зміну румунським прийшли чехословацькі інтервенти.
Становище трудящих майже не поліпшилось; вони й далі терпіли важкий соціальний, політичний та національний гніт. Рахів стає центром округу.
Влітку 1920 року в Рахові починає діяти група Міжнародної соціалістичної партії Підкарпатської Русі (МСП). Після створення Комуністичної партії Чехословаччини група МСП вливається до міської організації КПЧ, яку очолює Г. Шімон. В наступні роки комуністичну організацію села очолювали комуністи Ю. Липчей та В. Годинко. Рахівські комуністи були в перших лавах борців проти експлуата­ції, за поліпшення становища трудящих. Коли у 20-х роках посилилось безробіття (на 1924 рік - 340 безробітних), комуністи села - члени сільського управління - ви­магали забезпечення їх роботою, надання голодуючим продовольства.
У серпні 1924 року, в день роковин першої світової війни, в Рахові відбулася, антивоєнна маніфестація.
У період підготовки до виборців у чехословацький парламент у 1925 році переслідування комуністів властями посилюється. Так, 4 листопада 1924 року жандарми арештували комуніста Бернарда Ербста, який роздавав селянам комуністичну брошуру «Виборчий маніфест» та комуністичні газети «Карпатська правда» і «Mункаш уйшаг», де були викладені вимоги Закарпатської комуністичної організації та піддавались нищівній критиці урядові і опозиційні буржуазно-націоналістичні партії.
У 1927 році трудівники Рахова об'єднались у Червоні профспілки, які очолили комуністи. Червоні профспілки укладали колективні договори з власниками лісо­пилок та з дирекцією лісового управління в Рахові.Вони постійно вимагали у підприємців поліпшення умов праці лісових робітників, підвищення заробітної плати тощо.
30 серпня 1927 року Рахів зазнаь виткої повені, внаслідок якої частина села була затоплена, знищено весь урожай і артоплі та кукурудзи, загинуло багато домашньої худоби.
Зважаючи на злидні, що зросли у зв'язку із стихійним лихом, у вересні 1927 року депутати-комуністи чехословацького парламенту внесли проект закону про негайне надання потерпілим допомоги. У проекті закону передбачалось забезпе­чення бідноти харчами, одягом і притулком, списання усіх податків, проведений регуляцій рік, щоб у майбутньому уникнути небезпеки повеней.
На 1929 рік у Рахові проживало 6875 чол., з них 4844 українці, 542 угорці, 498 німців, 19 словаків тощо. Переважна більшість населення Рахова була неписьменною. Читати і писати вміло тільки 2220 чоловік. Із 1370 дітей шкільного віку початкову школу відвідувало всього 482 дітей. На вимогу комуністів у Рахові була організована горожанська школа, в якій навчалося 82 учні.
Неграмотність основної маси населення, його неоднорідний національний склад вимагали від комуністів, керівників профспілкових організацій напруженої роботи. Велика увага приділялась самоосвіті робітників. Комуністи розповідали робітникам про Радянський Союз, про те, як вирішено там національне питання, як ліквідовано неграмотність. Під керівництвом комуністів щороку проводилось відзначення революційних свят, у 1939 році було відзначено день народжений Т. Г. Шевченка. Газета «Карпатська правда» виписувалась майже кожним робіт­ником Рахова; серед трудящих поширювалась також література, надіслана з Ра­дянської України.


Cучасна карта - Рахів