Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
і вино».
В історії Рахова почалась нова славна сторінка. Тут відразу ж були створені органи народної влади - сільський та окружний Народні комітети. Комуністи Рахова, які вийшли з підпілля, взяли найактивнішу участь у створенні органів місцевої влади. Першим головою Рахівського окружного Народного комітету було обрано Ю. Ю. Штефанця, а головою Рахівського селищного Народного комітету – В. П. Годинку.
Рух трудящих Рахова за возз'єднання з Радянською Україною, що розпочався відразу ж після визволення, очолили комуністи села (на той час партійна організація Рахова налічувала 30 чоловік). Делегатами Першого з'їзду Народних комітетів Закарпатської України були одностайно вибрані В. П. Годинка, Ю. Ю. Штефанець, П. П. Думен та С. П. Бойко, які за дорученням рахівчан підписали маніфест про возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною.
Повернувшись з Мукачевого, делегати розповіли трудящим Рахова про Маніфест та про звернення з'їзду до трудящих Закарпаття з закликом відбудовувати народне господарство.
У листопаді 1944 року в Рахові вже діяв окружком партії, першим секретарем якого було обрано М. І. Ролюка. Були створені первинні партійні організації на підприємствах і в селах Рахівщини. На 1 листопада 1945 року в Рахівському окрузі було створено 17 первинних партійних організацій, у т. ч. З на підприємствах та 14 в селах. Організовується також окружний комітет комсомолу та 14 первинних комсомольських організацій, в яких нараховувалось 420 членів СМЗУ, у т. ч 75 чол. у Рахові.
Важливу роль у мобілізації трудящих на відбудову і розвиток народною господарства відіграли також профспілки. На 7 жовтня 1945 року в окрузі налічувалося З тис. членів профспілок.
Уже в 1946 році на основі постанов ЦК КП(б) України та Ради Міністрів УРСР в Рахові починаються підготовчі роботи по будівництву картонної фабрики.
Невдовзі Рахівська картонна фабрика, яка виросла на берегах Тиси, стала гордістю рахівчан. Це одне з перших підприємств, побудованих після возз'єднаная Закарпаття з Радянською Україною. Головні цехи фабрики - картоно-ящиковий, механічний, транспортний, ремонтно-будівельний. Фабрика має своє енергетичне господарство - потужну ТЕЦ. Перший картон рахівчани дали народному господарству країни у 1952 році; того року його випуск становив 2,8 тис. тонн.
У 1955 році фабрика досягла проектної потужності картоноробної машини - 10 тис. тонн картону в рік. Було завершено будівництво теплоелектроцентралі, що дало змогу ввести в дію ще одну картоноробну машину. Наприкінці 1957 року закінчився монтаж потокової лінії по виробництву картонних ящиків. В 1957 рові було вироблено 500 тис. штук картонних ящиків під вершкове масло, а вже в 1958 році - 4 млн. 300 тис. штук. За роки семирічки на вищий рівень піднялись механізація та автоматизація виробництва, що дозволило збільшити випуск валової продукції у два з лишком рази, випуск картону - на 47 проц., а картонних ящиків - у три рази; продуктивність праці за цей період зросла на 76 процентів.
Колектив фабрики завершив семирічку достроково. Надпланової продукції було випущено на суму понад 4 млн. крб., а в цілому у 1965 році фабрика дала продукції на 10 млн. 99 тис. карбованців. Збільшення випуску продукції досягнуто за рахунок впровадження передової технології, нової техніки. На фабриці введено в дію нові поточні лінії, реконструйовано висічний автомат для виробництва картонних ящиків. Всі роботи по модернізації фабрики колектив провів власними силами. Рахівські картонники добре оволоділи своєю професією, стали досвідченими майстрами виробництва.
За станом на 1968 рік на фабриці працювало 997 чол., у т. ч. 70 інженерно- технічних працівників, 37 службовців та 890 робітників. Фабрика працює переважно на переробці макулатури та м'яких порід деревини. Продукція картонників надходить майже в усі братні республіки нашої країни.
Картонники - передовики соціалістичного змагання. У І кварталі 1966 року вони завоювали перше місце в соцзмаганні та перехідний Червоний прапор Міністерства лісової деревообробної і целюлозно-паперової промисловості СРСР і порту грошову премію. На фабриці виросли чудові кадри спеціалістів.
Неухильно зростає продуктивність праці трудівників фабрики. Так, наприклад, якщо у 1952 році виробіток на одного робітника складав 2571 крб., то в 1966
році він зріс до 15 572 крб., а випуск валової продукції за цей період збільшився з 540 до 10 099 тис. карбованців
Рахів
Сторінка 6 з 9
бійцями Червоної Армії, яка назавжди позбавила їх від іноземного іга. В честь Червоної Армії жителі Рахова і гуцули з околиць скандували привітальні вигуки... Бійцям і командирам підносили сувенірні гостинці, фруктиі вино».
В історії Рахова почалась нова славна сторінка. Тут відразу ж були створені органи народної влади - сільський та окружний Народні комітети. Комуністи Рахова, які вийшли з підпілля, взяли найактивнішу участь у створенні органів місцевої влади. Першим головою Рахівського окружного Народного комітету було обрано Ю. Ю. Штефанця, а головою Рахівського селищного Народного комітету – В. П. Годинку.
Рух трудящих Рахова за возз'єднання з Радянською Україною, що розпочався відразу ж після визволення, очолили комуністи села (на той час партійна організація Рахова налічувала 30 чоловік). Делегатами Першого з'їзду Народних комітетів Закарпатської України були одностайно вибрані В. П. Годинка, Ю. Ю. Штефанець, П. П. Думен та С. П. Бойко, які за дорученням рахівчан підписали маніфест про возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною.
Повернувшись з Мукачевого, делегати розповіли трудящим Рахова про Маніфест та про звернення з'їзду до трудящих Закарпаття з закликом відбудовувати народне господарство.
У листопаді 1944 року в Рахові вже діяв окружком партії, першим секретарем якого було обрано М. І. Ролюка. Були створені первинні партійні організації на підприємствах і в селах Рахівщини. На 1 листопада 1945 року в Рахівському окрузі було створено 17 первинних партійних організацій, у т. ч. З на підприємствах та 14 в селах. Організовується також окружний комітет комсомолу та 14 первинних комсомольських організацій, в яких нараховувалось 420 членів СМЗУ, у т. ч 75 чол. у Рахові.
Важливу роль у мобілізації трудящих на відбудову і розвиток народною господарства відіграли також профспілки. На 7 жовтня 1945 року в окрузі налічувалося З тис. членів профспілок.
Уже в 1946 році на основі постанов ЦК КП(б) України та Ради Міністрів УРСР в Рахові починаються підготовчі роботи по будівництву картонної фабрики.
Невдовзі Рахівська картонна фабрика, яка виросла на берегах Тиси, стала гордістю рахівчан. Це одне з перших підприємств, побудованих після возз'єднаная Закарпаття з Радянською Україною. Головні цехи фабрики - картоно-ящиковий, механічний, транспортний, ремонтно-будівельний. Фабрика має своє енергетичне господарство - потужну ТЕЦ. Перший картон рахівчани дали народному господарству країни у 1952 році; того року його випуск становив 2,8 тис. тонн.
У 1955 році фабрика досягла проектної потужності картоноробної машини - 10 тис. тонн картону в рік. Було завершено будівництво теплоелектроцентралі, що дало змогу ввести в дію ще одну картоноробну машину. Наприкінці 1957 року закінчився монтаж потокової лінії по виробництву картонних ящиків. В 1957 рові було вироблено 500 тис. штук картонних ящиків під вершкове масло, а вже в 1958 році - 4 млн. 300 тис. штук. За роки семирічки на вищий рівень піднялись механізація та автоматизація виробництва, що дозволило збільшити випуск валової продукції у два з лишком рази, випуск картону - на 47 проц., а картонних ящиків - у три рази; продуктивність праці за цей період зросла на 76 процентів.
Колектив фабрики завершив семирічку достроково. Надпланової продукції було випущено на суму понад 4 млн. крб., а в цілому у 1965 році фабрика дала продукції на 10 млн. 99 тис. карбованців. Збільшення випуску продукції досягнуто за рахунок впровадження передової технології, нової техніки. На фабриці введено в дію нові поточні лінії, реконструйовано висічний автомат для виробництва картонних ящиків. Всі роботи по модернізації фабрики колектив провів власними силами. Рахівські картонники добре оволоділи своєю професією, стали досвідченими майстрами виробництва.
За станом на 1968 рік на фабриці працювало 997 чол., у т. ч. 70 інженерно- технічних працівників, 37 службовців та 890 робітників. Фабрика працює переважно на переробці макулатури та м'яких порід деревини. Продукція картонників надходить майже в усі братні республіки нашої країни.
Картонники - передовики соціалістичного змагання. У І кварталі 1966 року вони завоювали перше місце в соцзмаганні та перехідний Червоний прапор Міністерства лісової деревообробної і целюлозно-паперової промисловості СРСР і порту грошову премію. На фабриці виросли чудові кадри спеціалістів.
Неухильно зростає продуктивність праці трудівників фабрики. Так, наприклад, якщо у 1952 році виробіток на одного робітника складав 2571 крб., то в 1966
році він зріс до 15 572 крб., а випуск валової продукції за цей період збільшився з 540 до 10 099 тис. карбованців
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чорна Тиса
- Середнє Водяне
- Росішка
- Розтоки
- Луги
- Луг
- Лазещина
- Костилівка
- Косівська Поляна
- Кваси
- Ділове
- Водиця
- Верхнє Водяне
- Богдан
- Білин
- Біла Церква
- Ясиня
- Кобилецька Поляна
- Великий Бичків