Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Буштина

Сторінка 3 з 7
Малодоступним було медичне обслуговування. На 14 навколишніх сіл у 1870 році припадав лише 1 лікар. На охорону здоров'я з місцевого бюджету коштів ви­ділімося обмаль.

В другій половиш XIX - на початку XX століття в селі працювали дві церковнопарафіальні школи, які давали лише початкову освіту. В одній із них (українській) навчалося тільки 180 дітей.
Пограбування і контрибуції під час першої світової війни довели буягтщщі до відчаю, загострили класові протиріччя.
Боротьба селян Буштини особливо посилилась під впливом Великої Жовтневої соціалістичної революції. На початку листопада 1918 року влада в Бутині фактично перебувала в руках трудящих. Вони усували представників державної влади, роззброювали жандармів. Керівниками революційних виступів були військовополонені, що повернулися з Росії додому, а також революційно настроєні солдати, які прибули з австро-угорської армії. Представники Буштини на Хустському народному з'їзді І. Деак, М. Микуляк, В. Андришин 21 січня 1919 року разом іншими делегатами Закарпаття голосували за возз'єднання краю з Радянською Україною.
Встановлення влади Рад на Закарпатті в березні 1919 року викликало велике піднесення серед трудящих села. Проте окупація південної частини Закарпаття військами боярської Румунії не дала можливості провести в життя заходи Радян­ської влади, яка лишила глибокий слід у пам'яті буштинян.
Майже ніяких змін в житті трудящих не відбулося і після встановлення влади чеської буржуазії. Основним заняттям населення залишалося землеробство й тваринництво. Молочна худоба і тяглова сила зосереджувались у руках сільських багатіїв, а бідне селянство, щоб не вмерти з голоду, йшло на заробітки. У 1922 році, за повідомленням властей, в Буштині проживало 20 сімей, які були позбавлені всяких засобів до існування. Класове розшарування поглиблювалось дедалі більше. Основна маса селян терпіла від безробіття, злиднів, тяжкої експлуатації. Тільки 16 квітня 1924 року внаслідок припинення роботи на місцевій лісопилці 200 робітників залишилось без роботи.
Біднота Буштини знову й знову підіймалася на боротьбу з експлуататорами. Великого розмаху в цей час набули масові порубки державного лісу.
В 1924 році в селі виникла партійна організація КПЧ. Активними діячами місцевого осередку були комуністи В. Монич, Д. Коршинський, В. Фаркаш, П. Дайканич. Під їх керівництвом класова боротьба односельчан набирала все більш організованого й цілеспрямованого характеру. В червні 1925 року 60 робітники Буштини і Стеблівки припинили роботу на лісопилці в с. Вишковому і зажадали підвищення заробітної плати. Впертий характер носив страйк бокорашів Буштині в 1926 році. Власті видали наказ про збільшення кількості жандармів для того, щоб запобігти виступам селян сусідніх сіл. В березні 1930 року успішно відайся страйк робітників, що працювали на будівництві моста. Страйкарі домоглися своєчасної виплати заробітної плати.
Організовано проведено в цьому році і першотравневу демонстрацію, на яку вийшло 500 чоловік.
Страйки й демонстрації робітників і селян Буштини не раз закінчувалися сутичками з жандармами. Так, зокрема, було під час першотравневої демонстрації 1930 року.
В класових боях активну участь брала і сільська молодь. Наприкінці 1929 - на початку 1930 року тут була створена комуністична молодіжна організація - «Правда молоді», яка нараховувала 14 юнаків. Першими її членами були Д. Феєp, І. Пацкан, В. Богачик та інші, а секретарем - Ю. Гичка. Комсомольці села займались поширенням комуністичної преси, зокрема газети «Карпатської правди»,
листівок, виступали на зборах і мітингах, допомагали комуністам у проведенні страйків і демонстрацій, а під час виборчої кампанії агітували трудящих голосувати за кандидатів КПЧ. В ніч на 1 травня 1930 року комсомольці П. Пантер, Богачик, П. Грицюк та М. Бабич вивісили на високій тополі червоний прапор, який властям удалося зняти тільки після демонстрації, В будинку Д. Феєра була організована перша хата-читальня комуністичної літератури. Згодом такі ж хати-читальні появилися у Ю. Молнара і П. Лазорка. Тут молодь розучувала революційні пісні, читала марксистсько-ленінську літературу, яку передавали І. Локота, Д. Попович, М. Мацканюк та інші представники крайкому КПЧ и комсомолу. На квартир жителя села В. В. Гички був радіоприймач, де молоді комуністи й комсомольці щодня слухали передачі з Радянського Союзу, а потім поширювали серед трудящих правдиву інформацію про життя та успіхи в Країні Рад. З кожним днем зростали ряди комсомольців села.
9 квітня 1937 року в Буштині застрайкували робітники млина та електростан­ції, а 24 серпня цього ж року - робітники деревообробної фірми «Нашицька», які працювали на будівництві парової пили.


Cучасна карта - Буштина