Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Буштина

Значних успіхів «Верховина» домоглася в 1966 році. Тут зібрано по 56 цнт фруктів з га на площі 390 га. Це сприяло різкому збільшенню прибутків радіоспу, які в наступному році складали 215 тис. карбованців.

Радгосп «Верховина» виховав цілу плеяду передовиків і новаторів сільсько-господарського виробництва. Серед них можна назвати ланкову Буштинського відділення Ю. Ю. Микулинець, робітницю Тячево-Лазівського відділення Г. С. Волос, телятницю Г. В. Орос, молоду доярку М. І. Копинець, яка в 1967 році надоїла 2480 кг молока на фуражну корову.
Соціалістичний лад забезпечив безперервне й швидке зростання матеріальною і культурного рівня життя.
В селищі до 1945 року було лише 2 приватні лікарі. Тепер тут діє стаціонарна лікарня на 35 ліжок, амбулаторія з стоматологічним і рентгенівським кабінетом, пологовий будинок, лабораторія, молочна кухня. Медичний пункт працює також при Буштинському лісокомбінаті. На охороні здоров'я трудівників Буштиии та їх сімей стоять 5 лікарів і 20 чол. середнього медичного персоналу.
Яскравим показником зростання добробуту трудящих є підвищення заробіт­ної плати робітників. В 1967 році рослинники садорадгоспу «Верховина» одержу­вали за день роботи 3 крб. проти 1,34 крб. в 1963 році. Майже так само зросла за­робітна плата і працівників тваринництва.
Про значні зміни в житті трудящих селища свідчить ріст товарообігу. За роки Радянської влади він збільшився в 10 разів. У підпорядкуванні Буштинського робітничо-радгоспного кооперативу нараховується 66 торговельних точок, які обслу­говує 180 чол. Лише останніми роками у Буштині побу­довано книгарню, чайну «Бокораш», проведено реконструкцію 5 магазинів. Зростання заможності і купівельної спроможності буштинців можна бачити і на таких фактах: трудящі селища в особистій власності мають 11 легкових автомашин, 75 мотоциклів і 310 телевізорів.
Широко розгорнулося в Буштині житлове будівництво. На державні кошти для спеціалістів лісокомбінату і радгоспу споруджуються багатоквартирні будинки. З допомогою державних асигнувань зведено 760 індиві­дуальних будинків, що становить 60 проц. всіх жител селища.
Квартири робітників та службовців Буштини мають по кілька кімнат, кухні, ванни; обставлені вони сучас­ними художніми меблями. Шифер і черепиця замінили солому й тес на їхніх дахах. На основних вулицях з'явив­ся асфальт, розпочалось прокладання тротуарів, ведеться деревонасадження.
Значних успіхів досягнуто в розвитку культури. Після встановлення Радянської влади довелося багато працювати над ліквідацією .неписьменності та малописьменності. Необхідно було навчити писати і читати 75 проц. дорослого населення. За цю справу активно взялися культармійці, і протягом кількох років неписьменність і малописьменність були ліквідовані. В селищі працюють кілька шкіл: початкова, середня загальноосвіт­ні, заочна, робітничої молоді й школа-інтернат. На 1 січня 1968 року в цих школах навчалося 1400 учителів. Навчання і виховання молодо­го покоління Буштини здійснюють 87 вчителів, серед них найкращі успіхи мають заслужений учитель школи Української PСP Є. Д. Бер­кута. кавалер ордена «Знак Поша­ни» Д. В. Солонець та відмінники народної освіти - С. Ю. Турок, Д. С. Азорій, М. М. Повч, В. П. Місепко. Е. Й. Усанова, О. П. Фозикош.
В Буштині розташований піонерський табір «Тиса» («Карпат­ський Артек»), де відпочивають діти працівників лісової і лісообробної промисловості. Він побудований Буштинським лісокомбіна­том. Дитяче містечко здоров'я розкинулось на березі Тиси й займає площу в 60 тис. кв. м. В його комплексі 14 чудових будинків, водний басейн, спортивний майдан­чик, зоопарк. Тут щорічно оздоровляється 1300 дітей. При Буштинській школі-інтернаті теж працює піонерський табір, де відпочивають діти працівників освіти Закарпатської області.
Для наймолодших громадян у селищі діють 2 дитячі садки на 325 дітей та 2 дитячих ясел на 60 місць.
Після возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною вищу освіту здобули 102 чол., середню - кілька сотень. Вузи й середні навчальні заклади, зокрема, закінчили 6 синів і дочка робітника І. Соломонки.
Уродженець Буштини Василь Іванович Комендар захистив кандидатську дисер­тацію, став доцентом і очолює одну з кафедр біологічного факультету Ужгород­ського університету.
Духовні потреби жителів Буштинн задовольняють кінотеатр на 300 місць і три клуби на 800 місць. Тут працюють гуртки художньої самодіяльності, проводяться тематичні вечори й читацькі конференції. Агіткультбригада селищного клyбу «Буштинська веселка» й ансамбль пісні і танцю «Тереблянка» користувалися успіхом на обласному фестивалі, присвяченому 50-річчю Великого Жовтня. До послуг трудящих є селищна і присілкова бібліотеки, в яких нараховується понад 22 тис. примірників книг. Ними користується близько 3000 читачів. Селищній бібліотеці ще в 1965 році присвоєно почесне звання бібліотеки відмінної роботи, а за досягнуті


Cучасна карта - Буштина