Сторінка 6 з 7
Значних успіхів «Верховина» домоглася в 1966 році. Тут зібрано по 56 цнт фруктів з га на площі 390 га. Це сприяло різкому збільшенню прибутків радіоспу, які в наступному році складали 215 тис. карбованців.
Радгосп «Верховина» виховав цілу плеяду передовиків і новаторів сільсько-господарського виробництва. Серед них можна назвати ланкову Буштинського відділення Ю. Ю. Микулинець, робітницю Тячево-Лазівського відділення Г. С. Волос, телятницю Г. В. Орос, молоду доярку М. І. Копинець, яка в 1967 році надоїла 2480 кг молока на фуражну корову.
Соціалістичний лад забезпечив безперервне й швидке зростання матеріальною і культурного рівня життя.
В селищі до 1945 року було лише 2 приватні лікарі. Тепер тут діє стаціонарна лікарня на 35 ліжок, амбулаторія з стоматологічним і рентгенівським кабінетом, пологовий будинок, лабораторія, молочна кухня. Медичний пункт працює також при Буштинському лісокомбінаті. На охороні здоров'я трудівників Буштиии та їх сімей стоять 5 лікарів і 20 чол. середнього медичного персоналу.
Яскравим показником зростання добробуту трудящих є підвищення заробітної плати робітників. В 1967 році рослинники садорадгоспу «Верховина» одержували за день роботи 3 крб. проти 1,34 крб. в 1963 році. Майже так само зросла заробітна плата і працівників тваринництва.
Про значні зміни в житті трудящих селища свідчить ріст товарообігу. За роки Радянської влади він збільшився в 10 разів. У підпорядкуванні Буштинського робітничо-радгоспного кооперативу нараховується 66 торговельних точок, які обслуговує 180 чол. Лише останніми роками у Буштині побудовано книгарню, чайну «Бокораш», проведено реконструкцію 5 магазинів. Зростання заможності і купівельної спроможності буштинців можна бачити і на таких фактах: трудящі селища в особистій власності мають 11 легкових автомашин, 75 мотоциклів і 310 телевізорів.
Широко розгорнулося в Буштині житлове будівництво. На державні кошти для спеціалістів лісокомбінату і радгоспу споруджуються багатоквартирні будинки. З допомогою державних асигнувань зведено 760 індивідуальних будинків, що становить 60 проц. всіх жител селища.
Квартири робітників та службовців Буштини мають по кілька кімнат, кухні, ванни; обставлені вони сучасними художніми меблями. Шифер і черепиця замінили солому й тес на їхніх дахах. На основних вулицях з'явився асфальт, розпочалось прокладання тротуарів, ведеться деревонасадження.
Значних успіхів досягнуто в розвитку культури. Після встановлення Радянської влади довелося багато працювати над ліквідацією .неписьменності та малописьменності. Необхідно було навчити писати і читати 75 проц. дорослого населення. За цю справу активно взялися культармійці, і протягом кількох років неписьменність і малописьменність були ліквідовані. В селищі працюють кілька шкіл: початкова, середня загальноосвітні, заочна, робітничої молоді й школа-інтернат. На 1 січня 1968 року в цих школах навчалося 1400 учителів. Навчання і виховання молодого покоління Буштини здійснюють 87 вчителів, серед них найкращі успіхи мають заслужений учитель школи Української PСP Є. Д. Беркута. кавалер ордена «Знак Пошани» Д. В. Солонець та відмінники народної освіти - С. Ю. Турок, Д. С. Азорій, М. М. Повч, В. П. Місепко. Е. Й. Усанова, О. П. Фозикош.
В Буштині розташований піонерський табір «Тиса» («Карпатський Артек»), де відпочивають діти працівників лісової і лісообробної промисловості. Він побудований Буштинським лісокомбінатом. Дитяче містечко здоров'я розкинулось на березі Тиси й займає площу в 60 тис. кв. м. В його комплексі 14 чудових будинків, водний басейн, спортивний майданчик, зоопарк. Тут щорічно оздоровляється 1300 дітей. При Буштинській школі-інтернаті теж працює піонерський табір, де відпочивають діти працівників освіти Закарпатської області.
Для наймолодших громадян у селищі діють 2 дитячі садки на 325 дітей та 2 дитячих ясел на 60 місць.
Після возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною вищу освіту здобули 102 чол., середню - кілька сотень. Вузи й середні навчальні заклади, зокрема, закінчили 6 синів і дочка робітника І. Соломонки.
Уродженець Буштини Василь Іванович Комендар захистив кандидатську дисертацію, став доцентом і очолює одну з кафедр біологічного факультету Ужгородського університету.
Духовні потреби жителів Буштинн задовольняють кінотеатр на 300 місць і три клуби на 800 місць. Тут працюють гуртки художньої самодіяльності, проводяться тематичні вечори й читацькі конференції. Агіткультбригада селищного клyбу «Буштинська веселка» й ансамбль пісні і танцю «Тереблянка» користувалися успіхом на обласному фестивалі, присвяченому 50-річчю Великого Жовтня. До послуг трудящих є селищна і присілкова бібліотеки, в яких нараховується понад 22 тис. примірників книг. Ними користується близько 3000 читачів. Селищній бібліотеці ще в 1965 році присвоєно почесне звання бібліотеки відмінної роботи, а за досягнуті
Дивиться також інші населені пункти району: