Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Буштина

Сторінка 5 з 7
уведенням в експлуатацію меблевого цеху потужністю 1,5 млн. крб. на рік підприємство стало випускати меблі вищої якості.
Зросла механізація на заготівлях та вивозці лісу. В 1966 році її рівень від­
повідно становив 98 і 100 процентів.
Корінні зміни відбулися і в професійному складі робітників лісокомбінату. На зміну старим професіям, зв'язаним з ручною працею, прийшли нові і, зокрема, такі, як моторист бензопили, тракторист, чокерувальник, крановщик, машиніст баштового крана та інші.
Завдяки систематичній роботі по підготовці й перепідготовці кадрів і підвищенню культурно-технічного рівня трудящих на Буштинському лісокомбінаті виросли чудові майстри своєї справи, які показують зразки самовідданої праці і користуються заслуженою повагою серед
трудящих області та за її межами. Серед них Г. І. Покотило, яка розпочала свою трудову діяльність на Буштинському лі­сокомбінаті в 1954 році помічницею верстатниці, а потім стала верстатницею. План семирічки вона виконала за шість років і виробила понад план 18 тис. кв. м паркету на суму 54 720 крб. Вона постійно ділиться своїм досвідом роботи з молодими робітниками, бере активну участь у громадському житті. В 1966 році її обрано іепутатом Верховної Ради СРСР. За трудові успіхи і велику громадську роботу І. І. Покотило нагороджена орденом Леніна. Орденом «Знак Пошани» нагороджений трельовщик лісокомбінату
С. В. Поп. Неодноразовий переможець соціалістичного змагання, ударник комуністичної праці, активний громадський діяч - таким його знають на комбінаті.
Передовиками лісокомбінату є А. Я. Ковач - вантажник складу готової продукції, який семирічний план виконав за 5 років і 9 місяців, Й. Й. Пацкан - верстатник лісопильного цеху та багато інших.
Широкого розмаху на лісокомбінаті набрало соціалістичне змагання і особливо його вища форма - рух бригад і ударників комуністичної праці. В кінці 1959 року 6 бригад боролися за почесне звання колективів комуністичної праці. Вони налі­чували лише 88 чол. А в 1966 році вже 1236 робітників брали участь у змаганні. Високе звання колективів комуністичної праці завоювали 24 бригади, 2 цехи, 2 діль­ниці і 1 зміна.
Утіхи перших колгоспів Закарпаття переконали селян Буштини в перевагах колективного господарювання. У жовтні 1948 року в Буштині виникає колгосп «31-і роковини Жовтня», в якому через рік нараховувалося 411 дворів.
В 1959 році відбулося об'єднання колгоспів - «31-і роковини Жовтня» і «Шлях Ілліча» (с. Вонігове). Новоутворена артіль стала називатися «Шлях Ілліча».
Весною 1946 року організовано садорадгосп «Перемога» з центром у Буштині, до складу якого входили три відділення - (в селах Воніговому, Крайниковому і Вишковому). Радгосп
мав 322
га плодоносних садів. Але сади давали дуже низькі врожаї. Вони були занедбані й розріджені. Придбання та використання сільсько­господарської техніки, застосування передових методів праці і досягнень агробіо­логічної науки, зміцнення садорадгоспу спеціалістами сільського господарства дало можливість Буштинському радгоспу збільшити врожайність фруктів, розширити площу садів.
Пізніше, в 1956 році, на базі відділень садорадгоспу «Перемога» в селах Вишковому і Крайниковому був утворений Данилівський радгосп Хустського району, а Буштинський садорадгосп став називатися «Верховина». В січні 1960 року йому передано землі колгоспу «Шлях Ілліча».
Ріст радгоспу привів до розширення й урізноманітнення його виробничої діяльності. В 1966 році в його складі було 4 відділення (Буштинське, Вонігівське, Ново-Барінське, Тячево-Лазівське), які мали 2 пилорами, столярний цех, маслозавод, 2 млини.
Земельна площа радгоспу тепер складає 5122 га, з яких на сільськогосподарськи угіддя припадає 3174 га. Наявність орної землі (344 га) та сінокосів (390 га) дозволяє радгоспу займатись і тваринництвом. На трьох тваринницьких фермах тут нара­ховується 1087 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 350 корів.
Але основною галуззю господарства залишається садівництво. За 21 рік площа садів зросла до 1508 га, ягідників - до 40 га. Крім того, радгосп має свій плодорозсадник площею 10 гектарів.
За роки свого існування радгосп поповнився кваліфікованими кадрами, озброївся сучасною сільськогосподарською технікою. Машинно-тракторний парк налічує 15 вантажних машин, 14 тракторів та десятки інших сільськогосподарських машин.
В 1958 році радгосп був учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР. Через два роки він брав участь у виставці фруктів ум. Ерфурті (НДР). За представлений сорт яблук (Джонатан) радгосп удостоєно медалі.


Cучасна карта - Буштина