Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
23 жовтня 1944 року жителі міста зустрічали Червону Армію. Місто визволили підрозділи 17-го гвардійського стрілецького корпусу, який входив до
складу 4-го Українського фронту. Тячівці щиро вітали радянських воїнів, а згодом самі почали записуватися в ряди Червоної Армії. До березня 1945 року 78 мешканців Тячева стали бійцями армії-визволительки.
Після вигнання фашистів почалося нове життя. 24 листопада 1944 року в приміщенні кінотеатру відбулися вибори міського Народного комітету. До його складу увійшло 36 чол. Головою комітету став Л. Нодь, секретарем П. Рішко. На першому засіданні Народного комітету було обрано управу (президію) в складі 5 чол. і створено кілька комісій (господарську, поземельну, культурно-освітню, інвентаризаційну). Здійснюючи волю трудящих, комітет направив у Мукачеве своїх делегатів для участі в роботі І з'їзду Народних комітетів. В числі делегатів були П. М. Тарканій, Л. Нодь, В. А. Машкаринець, І. М. Ваш, О. Перец.
Народний комітет багато уваги звертав на забезпечення населення продовольством й налагодження роботи шкіл. Родинам добровольців Червоної Армії виділялась грошова й матеріальна допомога. Разом з іншими бідняцькими родинами попи одержали десятки гольдів землі. Так, в 1945 році для 398 безземельних і малоземельних селян Народний комітет виділив 120 гольдів орної землі і 148 гольдів луків.
Знаменною датою в житті Тячева стало 29 червня 1945 року - день возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною. Тячівці сприйняли цю подію з особливою радістю.
За роки Радянської влади трудящі міста під керівництвом районної партійної організації провели велику роботу по здійсненню соціально-економічних і культурних перетворень. В 1946 році було відкрито промкомбінат, до складу якого увійшли націоналізовані раніше невеликі майстерні (шевська, малярська, деревообробна та інші), а в 1962 році на базі промкомбінату утворено металозавод; з цехами - штампувальним, залізних виробів і складання дверних замків. Валова продукція підприємства в 1966 році становила 755,4 тис. карбованців.
На заводі працюють десятки передовиків виробництва. Кращі з них - І. В. Алмаші - бригадир, С. А. Мункачі - складальник, Ю. О. Бортош - штампувальник, О. А. Сабов - слюсар-ремонтник. Ці ветерани підприємства охоче діляться своїм досвідом з молодими робітниками, є зразком для всього колективу. За наполегливу працю їх нагороджено нагрудним значком «Відмінник соціалістичного змагання УРСР», а токаря заводу комуніста С. А. Маєра удостоєно урядової нагороди - ордена «Знак Пошани», колишнього робітника, нині майстра С. Й. Михайловича - медалі «За трудову відзнаку».
В 1947 році в місті виникла артіль «Меблевик», яка спочатку об'єднувала невелику кількість майстрів. Згодом артіль перетворилася у високомеханізоваие підприємство - меблеву фабрику, яку в 1963 році приєднано до Тересвянського ДОКу і перетворено в меблевий цех. Виробництво продукції на підприємстві за 1947- 1967 pp. збільшилось у 80 разів.
Після націоналізації значно реконструйовано консервний завод. Будівельники Одеси спорудили тут котельню, механічний цех тощо. В 1950 році консервний завод одержав нову апаратуру і згодом освоїв виробництво компотів, соків, екстрактів. Підприємство випускає зараз 27 видів продукції, яка відправляється в Суми, Донецьк, Київ, Москву, Іркутськ, Челябінськ, міста Латвійської PСP.
Серед передовиків заводу, які систематично перевиконують свої виробничі завдання, є розфасовниця Г. І. Шовак, зварник В. П. Адам, електрозварник І. В. Стена та інші. За високі показники в роботі орденом «Знак Пошани» нагороджено В. А. Бабенко, медаллю «За трудову доблесть» - Е. К. Нейметі.
1961 року в Тячеві було організовано комбінат побутового обслуговування, який через 5 років мав 17 виробничих точок. За час господарської діяльності валова продукція підприємства збільшилася на 188 проц. і в 1966 році складала 846,4 тис.
карбованців.
Щороку на десятки тисяч карбованців продукції випускають сироварний завод і хлібокомбінат. В північній частині Тячева побудовано цегельний завод з річним виробництвом 3 млн. штук цегли. На території міста розташовані рембуддільниця облрембудтресту, міжколгоспбуд та інші будівельні організації. В економічному житті Тячева і району значну роль відіграє автопарк (АТП), організований в 1954 році. Тільки за останні десять років його вантажооборот зріс більш, як у три рази.
Продукція, яку виробляють підприємства міста, оцінюється мільйонами карбованців. Завдяки умілій організаторській роботі партійних, профспілкових і комсомольських організацій тячівці домоглися значного підвищення продуктивності праці і вдосконалення технологічних процесів
Тячів
Сторінка 5 з 8
Угорсько-фашистські сатрапи жорстоко розправлялися з населенням. 72 тячівці було кинуто в концентраційні табори.23 жовтня 1944 року жителі міста зустрічали Червону Армію. Місто визволили підрозділи 17-го гвардійського стрілецького корпусу, який входив до
Після вигнання фашистів почалося нове життя. 24 листопада 1944 року в приміщенні кінотеатру відбулися вибори міського Народного комітету. До його складу увійшло 36 чол. Головою комітету став Л. Нодь, секретарем П. Рішко. На першому засіданні Народного комітету було обрано управу (президію) в складі 5 чол. і створено кілька комісій (господарську, поземельну, культурно-освітню, інвентаризаційну). Здійснюючи волю трудящих, комітет направив у Мукачеве своїх делегатів для участі в роботі І з'їзду Народних комітетів. В числі делегатів були П. М. Тарканій, Л. Нодь, В. А. Машкаринець, І. М. Ваш, О. Перец.
Народний комітет багато уваги звертав на забезпечення населення продовольством й налагодження роботи шкіл. Родинам добровольців Червоної Армії виділялась грошова й матеріальна допомога. Разом з іншими бідняцькими родинами попи одержали десятки гольдів землі. Так, в 1945 році для 398 безземельних і малоземельних селян Народний комітет виділив 120 гольдів орної землі і 148 гольдів луків.
Знаменною датою в житті Тячева стало 29 червня 1945 року - день возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною. Тячівці сприйняли цю подію з особливою радістю.
За роки Радянської влади трудящі міста під керівництвом районної партійної організації провели велику роботу по здійсненню соціально-економічних і культурних перетворень. В 1946 році було відкрито промкомбінат, до складу якого увійшли націоналізовані раніше невеликі майстерні (шевська, малярська, деревообробна та інші), а в 1962 році на базі промкомбінату утворено металозавод; з цехами - штампувальним, залізних виробів і складання дверних замків. Валова продукція підприємства в 1966 році становила 755,4 тис. карбованців.
На заводі працюють десятки передовиків виробництва. Кращі з них - І. В. Алмаші - бригадир, С. А. Мункачі - складальник, Ю. О. Бортош - штампувальник, О. А. Сабов - слюсар-ремонтник. Ці ветерани підприємства охоче діляться своїм досвідом з молодими робітниками, є зразком для всього колективу. За наполегливу працю їх нагороджено нагрудним значком «Відмінник соціалістичного змагання УРСР», а токаря заводу комуніста С. А. Маєра удостоєно урядової нагороди - ордена «Знак Пошани», колишнього робітника, нині майстра С. Й. Михайловича - медалі «За трудову відзнаку».
В 1947 році в місті виникла артіль «Меблевик», яка спочатку об'єднувала невелику кількість майстрів. Згодом артіль перетворилася у високомеханізоваие підприємство - меблеву фабрику, яку в 1963 році приєднано до Тересвянського ДОКу і перетворено в меблевий цех. Виробництво продукції на підприємстві за 1947- 1967 pp. збільшилось у 80 разів.
Після націоналізації значно реконструйовано консервний завод. Будівельники Одеси спорудили тут котельню, механічний цех тощо. В 1950 році консервний завод одержав нову апаратуру і згодом освоїв виробництво компотів, соків, екстрактів. Підприємство випускає зараз 27 видів продукції, яка відправляється в Суми, Донецьк, Київ, Москву, Іркутськ, Челябінськ, міста Латвійської PСP.
Серед передовиків заводу, які систематично перевиконують свої виробничі завдання, є розфасовниця Г. І. Шовак, зварник В. П. Адам, електрозварник І. В. Стена та інші. За високі показники в роботі орденом «Знак Пошани» нагороджено В. А. Бабенко, медаллю «За трудову доблесть» - Е. К. Нейметі.
1961 року в Тячеві було організовано комбінат побутового обслуговування, який через 5 років мав 17 виробничих точок. За час господарської діяльності валова продукція підприємства збільшилася на 188 проц. і в 1966 році складала 846,4 тис.
карбованців.
Щороку на десятки тисяч карбованців продукції випускають сироварний завод і хлібокомбінат. В північній частині Тячева побудовано цегельний завод з річним виробництвом 3 млн. штук цегли. На території міста розташовані рембуддільниця облрембудтресту, міжколгоспбуд та інші будівельні організації. В економічному житті Тячева і району значну роль відіграє автопарк (АТП), організований в 1954 році. Тільки за останні десять років його вантажооборот зріс більш, як у три рази.
Продукція, яку виробляють підприємства міста, оцінюється мільйонами карбованців. Завдяки умілій організаторській роботі партійних, профспілкових і комсомольських організацій тячівці домоглися значного підвищення продуктивності праці і вдосконалення технологічних процесів