Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Вагомий вклад у боротьбу на технічний прогрес на підприємствах вносять раціоналізатори і винахідники. Тільки в 1967 році на консервному і металозаводах від реалізації 26 рацпропозицій одержано 37,5 тис. крб. умовної економії. Кращими раціоналізаторами на металозаводі є Л. Й. Катрін, І. І. Савчук. В. М. Томишин; на консервному заводі - A. Л. Комаромі, А. Ю. Даяк, І. В. Степа; н автотранспортному парку - Д. Нон, В. Форкош.
Величезну роль у достроковому виконанні післявоєнних п'ятирічок відігравало соціалістичне змагання. В роки семирічки, особливо після XXII з'їзду КПРС, на підприємствах Тячева широкого розмаху набрав рух бригад і ударників комуністичної праці. В 1959-1965 pp. серед виробничих колективів міста високих показники! у роботі домоглась бригада комуністичної праці О. М. Ляшка на хлібокомбінаті, цех залізних виробів металозаводу, в яких дружно трудяться українці, росіяни й угорці.
Рішення XXIII з'їзду КПРС сприяли дальшому розмаху соціалістичного змагання за дострокове виконання нової п'ятирічки. В 1967 році близько 30 бригад Поролися за звання колективів комуністичної праці. Багатьом із них уже присвоєно це почесне звання.
Після встановлення Радянської влади в Тячеві почалася соціалістична перебудов сільського господарства. У поміщиків, куркулів і церкви було відібрано землю і розподілено між малоземельними і безземельними селянами. Тільки у вересні - жовтні 1946 року для бідняцьких господарств Тячева земельна комісія виділила 157 гольдів церковної землі. В першу чергу землею наділялися родини учасників Неликої Вітчизняної війни. На початку 1946 року було створено дві земельні громади, які відразу ж розпочали підготовку до весняної сівби. Через рік на території селища і присілка Лази нараховувалось 7 земельних громад, які займалися розподілом землі, організовували супряги і готувалися організовано провести весняно-польоні роботи. Питання про допомогу бідноті в проведенні польових робіт було предметом обговорення партійних зборів у лютому-березні 1947 року. За кожною земгромадою закріплювався комуніст, який допомагав їй у роботі.
Переконавшись у перевазі колективного способу ведення господарства, частина жителів Тячева влітку 1947 року об'єдналася в колгосп. Головою артілі було обрано І. Вончула. Колгосп нараховував 53 двори, в яких проживало 190 чол., у т. ч. 120 працездатних.
Через три місяці кількість дворів в артілі збільшилася до 68, а працездатних членів - до 139. Однак технічна база колгоспу була ще бідною. Неподільні фонди за 1947 рік складали 5754 крб. Згодом у Тячеві і присілку Лази організувалося ще 5 артілей. У 1950 році відбулося їх об'єднання: замість шести колгоспів, було створено два - ім. Леніна й «Перемога».
З укрупненням колгоспів швидко почала зростати їх економіка, збільшуватись прибутки. Якщо в 1950 році грошові прибутки артілі ім. Леніна складали
87133 крб., то в 1966 році вони дорівнювали 934441 крб. Чистого прибутку колгосп у 1967 році мав 266 872 карбованців.
Основні доходи артіль ім. Леніна одержує від садівництва й тваринництва. Вона має 928 га садів, з них 511 га плодоносних. Яблука, вирощені тут, славляться високими смаковими якостями. Такі сорти, як Джонатан, Шовар, Золотий пармен, Ботул щороку у великій кількості відправляються у Москву і Київ, а також
у міста Уралу й Сибіру.
З нагоди першого польоту радянської людини в космос садівники колгоспу заклали сад ім. Гагаріна. У 1967 році у ньому на площі 50 га було зібрано по 68 цнт фруктів з гектара.
Партійна організація колгоспу, яка налічує понад 40 членів і кандидатів у члени партії, постійно дбає про зміцнення економіки артілі та поліпшення добробуту колгоспників. Безпосередньо у садівництві працює 15 комуністів.
Іншою провідною галуззю є тваринництво. В 1967 році в колгоспі вироблено 10 588 цнт молока і 2100 цнт м'яса. Надій молока на кожну корову становив 2029 кілограмів.
Сільськогосподарська артіль ім. Леніна стала великим, економічно міцним господарством. Її члени успішно перетворюють у життя завдання, поставлені партією і Радянським урядом перед працівниками сільського господарства. Наслідки праці дають про себе знати. В підсумках змагання за 1965 рік колгосп ім. Леніна зайняв одне з перших місць в області.
Колгоспний лад пробудив у колишніх бідняків прагнення до творчої праці, виховав чудові кадри новаторів. Майже 20 років працює дояркою в колгоспі ім. Леніна комуніст Марія Алечко. Сумлінна трудівниця вивчає і наполегливо застосовує, передовий досвід, є ініціатором переходу на доїння великих груп корів, передає свої методи праці тваринникам району та області. У 1965 році
Тячів
Сторінка 6 з 8
виробництва. На зростання продуктивності праці позитивно впливає підвищення кваліфікації і культурно-освітнього рівня робітників. У 1966 році 12 працівників автопарку навчалося у вузах і технікумах, 28 чол.- у вечірніх школах. Вагомий вклад у боротьбу на технічний прогрес на підприємствах вносять раціоналізатори і винахідники. Тільки в 1967 році на консервному і металозаводах від реалізації 26 рацпропозицій одержано 37,5 тис. крб. умовної економії. Кращими раціоналізаторами на металозаводі є Л. Й. Катрін, І. І. Савчук. В. М. Томишин; на консервному заводі - A. Л. Комаромі, А. Ю. Даяк, І. В. Степа; н автотранспортному парку - Д. Нон, В. Форкош.
Величезну роль у достроковому виконанні післявоєнних п'ятирічок відігравало соціалістичне змагання. В роки семирічки, особливо після XXII з'їзду КПРС, на підприємствах Тячева широкого розмаху набрав рух бригад і ударників комуністичної праці. В 1959-1965 pp. серед виробничих колективів міста високих показники! у роботі домоглась бригада комуністичної праці О. М. Ляшка на хлібокомбінаті, цех залізних виробів металозаводу, в яких дружно трудяться українці, росіяни й угорці.
Рішення XXIII з'їзду КПРС сприяли дальшому розмаху соціалістичного змагання за дострокове виконання нової п'ятирічки. В 1967 році близько 30 бригад Поролися за звання колективів комуністичної праці. Багатьом із них уже присвоєно це почесне звання.
Після встановлення Радянської влади в Тячеві почалася соціалістична перебудов сільського господарства. У поміщиків, куркулів і церкви було відібрано землю і розподілено між малоземельними і безземельними селянами. Тільки у вересні - жовтні 1946 року для бідняцьких господарств Тячева земельна комісія виділила 157 гольдів церковної землі. В першу чергу землею наділялися родини учасників Неликої Вітчизняної війни. На початку 1946 року було створено дві земельні громади, які відразу ж розпочали підготовку до весняної сівби. Через рік на території селища і присілка Лази нараховувалось 7 земельних громад, які займалися розподілом землі, організовували супряги і готувалися організовано провести весняно-польоні роботи. Питання про допомогу бідноті в проведенні польових робіт було предметом обговорення партійних зборів у лютому-березні 1947 року. За кожною земгромадою закріплювався комуніст, який допомагав їй у роботі.
Переконавшись у перевазі колективного способу ведення господарства, частина жителів Тячева влітку 1947 року об'єдналася в колгосп. Головою артілі було обрано І. Вончула. Колгосп нараховував 53 двори, в яких проживало 190 чол., у т. ч. 120 працездатних.
Через три місяці кількість дворів в артілі збільшилася до 68, а працездатних членів - до 139. Однак технічна база колгоспу була ще бідною. Неподільні фонди за 1947 рік складали 5754 крб. Згодом у Тячеві і присілку Лази організувалося ще 5 артілей. У 1950 році відбулося їх об'єднання: замість шести колгоспів, було створено два - ім. Леніна й «Перемога».
З укрупненням колгоспів швидко почала зростати їх економіка, збільшуватись прибутки. Якщо в 1950 році грошові прибутки артілі ім. Леніна складали
87133 крб., то в 1966 році вони дорівнювали 934441 крб. Чистого прибутку колгосп у 1967 році мав 266 872 карбованців.
Основні доходи артіль ім. Леніна одержує від садівництва й тваринництва. Вона має 928 га садів, з них 511 га плодоносних. Яблука, вирощені тут, славляться високими смаковими якостями. Такі сорти, як Джонатан, Шовар, Золотий пармен, Ботул щороку у великій кількості відправляються у Москву і Київ, а також
у міста Уралу й Сибіру.
З нагоди першого польоту радянської людини в космос садівники колгоспу заклали сад ім. Гагаріна. У 1967 році у ньому на площі 50 га було зібрано по 68 цнт фруктів з гектара.
Партійна організація колгоспу, яка налічує понад 40 членів і кандидатів у члени партії, постійно дбає про зміцнення економіки артілі та поліпшення добробуту колгоспників. Безпосередньо у садівництві працює 15 комуністів.
Іншою провідною галуззю є тваринництво. В 1967 році в колгоспі вироблено 10 588 цнт молока і 2100 цнт м'яса. Надій молока на кожну корову становив 2029 кілограмів.
Сільськогосподарська артіль ім. Леніна стала великим, економічно міцним господарством. Її члени успішно перетворюють у життя завдання, поставлені партією і Радянським урядом перед працівниками сільського господарства. Наслідки праці дають про себе знати. В підсумках змагання за 1965 рік колгосп ім. Леніна зайняв одне з перших місць в області.
Колгоспний лад пробудив у колишніх бідняків прагнення до творчої праці, виховав чудові кадри новаторів. Майже 20 років працює дояркою в колгоспі ім. Леніна комуніст Марія Алечко. Сумлінна трудівниця вивчає і наполегливо застосовує, передовий досвід, є ініціатором переходу на доїння великих груп корів, передає свої методи праці тваринникам району та області. У 1965 році