Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Й. Феньвеші та В. Дуб нагороджені орденами і медалями - Радянського Союзу.
Зразу ж після визволення в Ставному створено сільський Народний комітет. Головою його обрали селянина -бідняка О. М. Вогду, а секретарем - І. П. Чобаля. Проводячи свою роботу під керівництвом партійної організації села, яку очолював тоді М. І. Хома, Народний комітет з перших же днів виконував функції органу влади трудящих. Він конфіскував поміщицькі землі і передавав їх безплатно безземельним і малоземельним селянам, скасував податки, встановлені окупантами, провів націоналізацію лісових підприємств, організував навчання дітей в школі й медичне обслуговування, з допомогою дружинників навів порядок у селі.
10 листопада 1944 року жителі Ставного обрали делегатів на І з'їзд Народних комітетів в Мукачевому - В. Ю. Дуба, Ю. М. Рейпаші, І. П. Чобаля і наказали їм від імені односельчан голосувати за возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною.
Партійна організація села, до складу якої входили комуністи І. Ю. Соляк, Д. Ю. Сурмай, Ю. М. Рейпаші, О. М. Богда, В. Ю. Дуб, М. І. Хома, разом з Народним комітетом та активістами села провела велику роботу по роз'ясненню трудящим Ставного рішень І з'їзду Народних комітетів Закарпатської України. Значну увагу комуністи приділяли господарському і культурному будівництву. В 1945 році відремонтовано будинок початкової школи і відкрито в ньому семирічну школу, а чакож приміщення сільського кооперативу. Тоді ж у Ставному відкрито фельшерсько-акушерський пункт, а пізніше - амбулаторію й аптеку, які провели велику ганітарно-оздоровчу та профілактичну роботу серед населення. В 1945 - на початку 1946 року проведено поділ церковних та лихварських земель між безземельними селянами. 23 березня 1946 року на зборах партійної організації прийнято рішення про надання допомоги 25 сім'ям, які не мають тяглової сили. На початку 1917 року в селі було відкрито клуб і школу по ліквідації неписьменності серед дорослого населення.
Розпочалась і перебудова сільського господарства на соціалістичній основі. Нже іі 19-16-1947 pp. у Ставному виникло кілька супряг (об'єднання тяглової сили підпішпх селян). В січні 1949 року було створено ініціативну групу для організації колгоспу, її очолив Ю. М. Рейпаші. Члени ініціативної групи усуспільнили 12 га землі, 4 пари коней, 4 плуги та 4 вози. Згодом до неї приєдналися інші селяни. 17 березин 1949 року відбулися перші колгоспні збори. Головою колгоспу обрали П. Ю. Моняка, бригадиром - М. Псяйку, ланковими - О. Рейпаші та М. Моняк. До кіпця квітня в артіль об'єдналося 80 дворів з 223 працездатними.
В перший рік колгоспники виростили непоганий урожай - по 240 цнт картоплі, 13 цнт ярого жита, 9 цнт вівса зга. Ланка М. Моняк зібрала по 425 цнт картоплі з гектара. Такого врожаю не мав жоден з одноосібників. Ці успіхи стали запалюючим прикладом для сей лян, і вони почали масово вступати до колгоспу. На кінець 1949 року в селі була завершена суцільна колективів зація.
Економіка артілі зміцнювалась кожним роком. Після об'єднання з колгоспами сусідніх сіл Загорба і Луби і в 1951 році створилася велика сільськогосподарська артіль, якій присвоєну ім'я XXII з'їзду КПРС. Колгосп шт 2418 га угідь, в т. ч. 455 га орної землі, 360 га сіножатей, 62 га садів. Землі, артілі дуже порізані річкою Ужем та її притоками. Тому зернові культури тут займають лише 100 га, а технічні - 130 га, решта - під кормовими культурами та багаторічними і однорічними травами. Провідною галуззю господарства є продуктивне тваринництво. Вже на кінець 1955 року в колгоспі нараховувалося 296 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 100 корів; 800 овець, 123 коней тощо.
З року в рік зростають прибутнії колгоспу від продажу тваринницької продукції, в 1967 році вони становили 42430 карбованців.
В колгоспі проведено розчищення чагарників під природні сінокоси і пасовиська на площі 645 га. Розширення і зміцнення кормової бази сприяло цю станню поголів'я тварин. На кінець 1967 року в колгоспі ім. XXII з'їзду КПРС налічувалося 398 голів великої рогатої худоби.
Все більше виробничих процесів механізується. Артіль має 4 трактори, 4 вантажні автомашини, 1 дизель, 5 інших двигунів, необхідні причіпні знаряддя і а машини для переробки кормів.
В Ставному виросла і деревообробна промисловість. З 1952 року існує пивзавод. Підприємство поступово зростає і розширює виробництво. В кінці семирічки тут працювало 210 чоловік. Завод має 5 цехів з 4 вертикальними і горизонтальними пилорамами та відповідними верстатами. Він виробляє меблеві заготовки, тару, стружку, парникові рами, пиломатеріали тощо. В 1967 році вартість валової продукдукції становила 490,2 тис. карбованців.
Ставне
Сторінка 5 з 7
успішний наступ Червоної Армії. Значна кількість молоді села вступила добровольцями в Червону Армію (П. Феньвеші, П. Фревлик, С. Кулик, М. Васильняк, О. Ленько та інші). За героїзм, виявлений у боротьбі з ворогом, Зразу ж після визволення в Ставному створено сільський Народний комітет. Головою його обрали селянина -бідняка О. М. Вогду, а секретарем - І. П. Чобаля. Проводячи свою роботу під керівництвом партійної організації села, яку очолював тоді М. І. Хома, Народний комітет з перших же днів виконував функції органу влади трудящих. Він конфіскував поміщицькі землі і передавав їх безплатно безземельним і малоземельним селянам, скасував податки, встановлені окупантами, провів націоналізацію лісових підприємств, організував навчання дітей в школі й медичне обслуговування, з допомогою дружинників навів порядок у селі.
10 листопада 1944 року жителі Ставного обрали делегатів на І з'їзд Народних комітетів в Мукачевому - В. Ю. Дуба, Ю. М. Рейпаші, І. П. Чобаля і наказали їм від імені односельчан голосувати за возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною.
Партійна організація села, до складу якої входили комуністи І. Ю. Соляк, Д. Ю. Сурмай, Ю. М. Рейпаші, О. М. Богда, В. Ю. Дуб, М. І. Хома, разом з Народним комітетом та активістами села провела велику роботу по роз'ясненню трудящим Ставного рішень І з'їзду Народних комітетів Закарпатської України. Значну увагу комуністи приділяли господарському і культурному будівництву. В 1945 році відремонтовано будинок початкової школи і відкрито в ньому семирічну школу, а чакож приміщення сільського кооперативу. Тоді ж у Ставному відкрито фельшерсько-акушерський пункт, а пізніше - амбулаторію й аптеку, які провели велику ганітарно-оздоровчу та профілактичну роботу серед населення. В 1945 - на початку 1946 року проведено поділ церковних та лихварських земель між безземельними селянами. 23 березня 1946 року на зборах партійної організації прийнято рішення про надання допомоги 25 сім'ям, які не мають тяглової сили. На початку 1917 року в селі було відкрито клуб і школу по ліквідації неписьменності серед дорослого населення.
Розпочалась і перебудова сільського господарства на соціалістичній основі. Нже іі 19-16-1947 pp. у Ставному виникло кілька супряг (об'єднання тяглової сили підпішпх селян). В січні 1949 року було створено ініціативну групу для організації колгоспу, її очолив Ю. М. Рейпаші. Члени ініціативної групи усуспільнили 12 га землі, 4 пари коней, 4 плуги та 4 вози. Згодом до неї приєдналися інші селяни. 17 березин 1949 року відбулися перші колгоспні збори. Головою колгоспу обрали П. Ю. Моняка, бригадиром - М. Псяйку, ланковими - О. Рейпаші та М. Моняк. До кіпця квітня в артіль об'єдналося 80 дворів з 223 працездатними.
В перший рік колгоспники виростили непоганий урожай - по 240 цнт картоплі, 13 цнт ярого жита, 9 цнт вівса зга. Ланка М. Моняк зібрала по 425 цнт картоплі з гектара. Такого врожаю не мав жоден з одноосібників. Ці успіхи стали запалюючим прикладом для сей лян, і вони почали масово вступати до колгоспу. На кінець 1949 року в селі була завершена суцільна колективів зація.
Економіка артілі зміцнювалась кожним роком. Після об'єднання з колгоспами сусідніх сіл Загорба і Луби і в 1951 році створилася велика сільськогосподарська артіль, якій присвоєну ім'я XXII з'їзду КПРС. Колгосп шт 2418 га угідь, в т. ч. 455 га орної землі, 360 га сіножатей, 62 га садів. Землі, артілі дуже порізані річкою Ужем та її притоками. Тому зернові культури тут займають лише 100 га, а технічні - 130 га, решта - під кормовими культурами та багаторічними і однорічними травами. Провідною галуззю господарства є продуктивне тваринництво. Вже на кінець 1955 року в колгоспі нараховувалося 296 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 100 корів; 800 овець, 123 коней тощо.
З року в рік зростають прибутнії колгоспу від продажу тваринницької продукції, в 1967 році вони становили 42430 карбованців.
В колгоспі проведено розчищення чагарників під природні сінокоси і пасовиська на площі 645 га. Розширення і зміцнення кормової бази сприяло цю станню поголів'я тварин. На кінець 1967 року в колгоспі ім. XXII з'їзду КПРС налічувалося 398 голів великої рогатої худоби.
Все більше виробничих процесів механізується. Артіль має 4 трактори, 4 вантажні автомашини, 1 дизель, 5 інших двигунів, необхідні причіпні знаряддя і а машини для переробки кормів.
В Ставному виросла і деревообробна промисловість. З 1952 року існує пивзавод. Підприємство поступово зростає і розширює виробництво. В кінці семирічки тут працювало 210 чоловік. Завод має 5 цехів з 4 вертикальними і горизонтальними пилорамами та відповідними верстатами. Він виробляє меблеві заготовки, тару, стружку, парникові рами, пиломатеріали тощо. В 1967 році вартість валової продукдукції становила 490,2 тис. карбованців.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чорноголова
- Ужок
- Тихий
- Стужиця
- Стричава
- Сіль
- Розтоцька Пастіль
- Малий Березний
- Лубня
- Кострина
- Загорб
- Забрідь
- Волосянка
- Вишка
- Верховина Бистра
- Буківцеве