Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
службовцям, лісникам суворо наказувалось не покидати місця роботи і чітко виконувати свої обов'язки. Службовців зобов'язали негайно приступити до роз'яснення селянам, що за захоплення чужого майна їх будуть жорстоко карати.
В січні 1919 року Великий Березний окупували війська буржуазної Чехословаччини.
За переписом 1921 року, в селі налічувалося 2657 мешканців. 88 проц. становили Україпці.
В 1920/21 навчальному році державну народну школу відвідувало 419 учнів. В 1921 році відкрито ще й горожанську школу, в якій вчилися діти не тільки Великого Берозного, але й інших сіл округу.
З жандармських донесень відомо, що у Великому Березному в 1920 році існували окремі розрізнені групи МСП. 8 серпня 1920 року відбулися збори, де були присутні 150 чоловік. Виступив Іван Мондок, який говорив про те, щоб «робітники і селяни готували грунт для руських більшовиків, які знаходяться уже в Галичині».
В 1923 році в селі створена комуністична партійна організація. Під керівництвом крайового комітету КПЧ комуністи провадили значну роботу по піднесенню революційної свідомості трудящих. Вони поширювали брошури, листівки, праці Маркса, Енгельса, Леніна. В 1923 році у Великому Березному передплачували 20 примірників «Карпатської правди», 15 - «Мункаш уйшаг» - органів крайкому КПЧ. В 1927 році в селі налічувалося 167 комуністів. Цього ж року створено комсомольську організацію. 4 березня 1927 року відбулися численні збори молоді Великого Березного під керівництвом Ганни Зубкової. На цих зборах виступили представники Закарпатського крайкому КПЧ - депутат чехословацькою парламенту від комуністичної партії - М. Сидоряк та І. Петрущак. Вони розповіли молоді про становище трудящих у Радянському Союзі, про політичні події, про загрозу нової світової війни. Спроби жандармерії розігнати збори не мали успіху.
Комуністи Великого Березного керували комсомольською організацією, а також Спілкою пролетарської культури, що створена в 1934 році. Через ці організації вони впливали на молодь, підносячи її революційну свідомість.
У Великому Березному в 30-х роках XX століття із всієї кількості орної землі (1643 га) на 26 куркульських дворів припадало 435 га, церкві належало 125 гектарів. Із 471 двору 138 були безземельними, 307 - малоземельними. 445 дворів володіли 773 гектарами, або 47 проц. землі. Селяни, що розорювалися.
змушені були вирушати на заробітки в міста або йти в найми до куркулів. Багато збіднілих селян покидали домівки і їхали на заробітки в чужі країни. Із Великого Березного в пошуках кращої долі виїхали за кордон близько 60 чоловік.
Великий Верезний став своєрідним центром, куди збиралися виснажені, голодні верховинці Ужанської долини, які згуртовувалися навколо комуністів і комсомольців.
Прикладом загального виступу представників трудящих сіл округу може бути демонстрація, яка відбулася у Великому Березному 10 лютого 1932 року. Цей день відзначався як загальнодержавний день боротьби проти безробіття. У Великому Березному зібралася 3-тиеячна колона демонстрантів. «Вулиці дрижали від демонстративного походу голодуючих, жандармська сила не могла сперти масу»,- писала «Карпатська правда». «Зважаючи на велику кількість демонстрантів,- зауважував начальник
окружного управління,- не можна було діяти суворіше, бо це загрожувало б небезпекою...».
Про події у Великому Березному дізналися трудящі й інших районів. В Ужгород поширились чутки, що ніби з Великого Березного та інших сіл йде велика маса безробітних і голодних селян, які розбили по дорозі жандармські загони і прямують до Ужгорода. Губернатор А. Бескід зібрав терміново представників усіх «громадських» і політичних партій, і запропонував розпочати «акцію допомоги» на користь голодуючих і безробітних.
3 травня 1932 року відбулася нова демонстрація трудящих округу. Начальник окружного уряду телеграмою повідомив в Ужгород: «Комуністи і трудящі навколишніх сіл Великоберезнянщини групами збираються на демонстрацію, що може привести до поганого». Демонстрантів у Великому Березному зібралося понад 3000 чоловік. Організаторами демонстрації були місцеві комуністи товариші М. А. Пекар, О. І. Планчак, М. П. Яцьків. Жандармерія заборонила виступати представникові крайкому КПЧ сенатору І. Локоті, хоч це було грубе порушення конституції буржуазної Чехословаччини.
11 січня 1933 року у Великому Березному відбулася масова демонстрація батраків та безробітних. Демонстранти вимагали хліба і праці. Уряд вислав проти них 18 жандармів. Тоді демонстранти звернулися до карателів з такими словами:
Великий Березний
Сторінка 3 з 7
наказав начальнику Великоберезнянської жандармської управи негайно вжити заходів, щоб припинити більшовицьку агітацію. Державним В січні 1919 року Великий Березний окупували війська буржуазної Чехословаччини.
За переписом 1921 року, в селі налічувалося 2657 мешканців. 88 проц. становили Україпці.
В 1920/21 навчальному році державну народну школу відвідувало 419 учнів. В 1921 році відкрито ще й горожанську школу, в якій вчилися діти не тільки Великого Берозного, але й інших сіл округу.
З жандармських донесень відомо, що у Великому Березному в 1920 році існували окремі розрізнені групи МСП. 8 серпня 1920 року відбулися збори, де були присутні 150 чоловік. Виступив Іван Мондок, який говорив про те, щоб «робітники і селяни готували грунт для руських більшовиків, які знаходяться уже в Галичині».
В 1923 році в селі створена комуністична партійна організація. Під керівництвом крайового комітету КПЧ комуністи провадили значну роботу по піднесенню революційної свідомості трудящих. Вони поширювали брошури, листівки, праці Маркса, Енгельса, Леніна. В 1923 році у Великому Березному передплачували 20 примірників «Карпатської правди», 15 - «Мункаш уйшаг» - органів крайкому КПЧ. В 1927 році в селі налічувалося 167 комуністів. Цього ж року створено комсомольську організацію. 4 березня 1927 року відбулися численні збори молоді Великого Березного під керівництвом Ганни Зубкової. На цих зборах виступили представники Закарпатського крайкому КПЧ - депутат чехословацькою парламенту від комуністичної партії - М. Сидоряк та І. Петрущак. Вони розповіли молоді про становище трудящих у Радянському Союзі, про політичні події, про загрозу нової світової війни. Спроби жандармерії розігнати збори не мали успіху.
Комуністи Великого Березного керували комсомольською організацією, а також Спілкою пролетарської культури, що створена в 1934 році. Через ці організації вони впливали на молодь, підносячи її революційну свідомість.
У Великому Березному в 30-х роках XX століття із всієї кількості орної землі (1643 га) на 26 куркульських дворів припадало 435 га, церкві належало 125 гектарів. Із 471 двору 138 були безземельними, 307 - малоземельними. 445 дворів володіли 773 гектарами, або 47 проц. землі. Селяни, що розорювалися.
змушені були вирушати на заробітки в міста або йти в найми до куркулів. Багато збіднілих селян покидали домівки і їхали на заробітки в чужі країни. Із Великого Березного в пошуках кращої долі виїхали за кордон близько 60 чоловік.
Великий Верезний став своєрідним центром, куди збиралися виснажені, голодні верховинці Ужанської долини, які згуртовувалися навколо комуністів і комсомольців.
Прикладом загального виступу представників трудящих сіл округу може бути демонстрація, яка відбулася у Великому Березному 10 лютого 1932 року. Цей день відзначався як загальнодержавний день боротьби проти безробіття. У Великому Березному зібралася 3-тиеячна колона демонстрантів. «Вулиці дрижали від демонстративного походу голодуючих, жандармська сила не могла сперти масу»,- писала «Карпатська правда». «Зважаючи на велику кількість демонстрантів,- зауважував начальник
окружного управління,- не можна було діяти суворіше, бо це загрожувало б небезпекою...».
Про події у Великому Березному дізналися трудящі й інших районів. В Ужгород поширились чутки, що ніби з Великого Березного та інших сіл йде велика маса безробітних і голодних селян, які розбили по дорозі жандармські загони і прямують до Ужгорода. Губернатор А. Бескід зібрав терміново представників усіх «громадських» і політичних партій, і запропонував розпочати «акцію допомоги» на користь голодуючих і безробітних.
3 травня 1932 року відбулася нова демонстрація трудящих округу. Начальник окружного уряду телеграмою повідомив в Ужгород: «Комуністи і трудящі навколишніх сіл Великоберезнянщини групами збираються на демонстрацію, що може привести до поганого». Демонстрантів у Великому Березному зібралося понад 3000 чоловік. Організаторами демонстрації були місцеві комуністи товариші М. А. Пекар, О. І. Планчак, М. П. Яцьків. Жандармерія заборонила виступати представникові крайкому КПЧ сенатору І. Локоті, хоч це було грубе порушення конституції буржуазної Чехословаччини.
11 січня 1933 року у Великому Березному відбулася масова демонстрація батраків та безробітних. Демонстранти вимагали хліба і праці. Уряд вислав проти них 18 жандармів. Тоді демонстранти звернулися до карателів з такими словами:
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чорноголова
- Ужок
- Тихий
- Стужиця
- Стричава
- Сіль
- Розтоцька Пастіль
- Малий Березний
- Лубня
- Кострина
- Загорб
- Забрідь
- Волосянка
- Вишка
- Верховина Бистра
- Буківцеве
- Ставне
- Люта