Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Великий Березний

Сторінка 6 з 7
До 1965 року працювали цехи харчокомбінату по переробці дикоростучих плодів і фруктів, по виробництву безалкогольних напоїв і розливу
мінеральної води «Яворницька» (в с. Сіль). У 1965 році харчокомбінат переведено до Перечина.
Перехід селян до колективного господарювання відбувався швидкими темпами: не минуло й нівроку після створення колгоспу, а з 401 двора було об'єднано в ар­тіль 177 дворів. В розпорядженні артілі було 73 коней, 7 корів, 7 свиней, 18 овець. З реманенту - 61 плуг, 33 борони, 63 вози, 10 віялок, 3 сівалки і 1 молотарка.
Економіка молодого колгоспу на перших порах була слабкою. Допомогу колгоспові у виконанні весняних робіт подали механізатори Ужгородської та Іршавської МТС. Держава забезпечила його високоякісним насінням та мінеральними добривами. Артілі було виділено короткотерміновий кредит в сумі 31 тис. карбован­ців. За виділені кошти колгоспники куНили велику рогату худобу, сільськогосподарський реманент і розпочали будівництво трьох приміщень для тваринницьких ферм.
Але практика показала, що вести багатогалузеве господарство в невеликій артілі - нерентабельно, тому вели кобе рез пя нські колгоспники ви рішили об'єднатися з сусідами. В укрупнений колгосп ім. Леніна в 1959 році ввійшли колгоспи сіл Мирчі, Завосиного, Бегендяцької Пастілі, Костьової Пастілі.
В укрупненому колгоспі була створена партійна оpганізація, яка об'єднувала 90 чол. Комуністи мобілізовували колгоспників на піднесення економіки артілі, підвищення врожайності, виховували комуністичну свідомість. Волика увага приділялася придбанню сільськогосподарської техніки, запровадженню передових агротехнічних заходів, добору кадрів. Тепер в розпоряджен­ні колгоспу ім. Леніна - 7298 га земельних угідь, у т. ч.- 1055 га орної землі, 1180 га лук і пасовиськ, 227 га садів. Колгосп має 12 тракторів, 8 сівалок, 2 комбайни, 13 автомашин. Головний господар­ським напрям - м'ясо-молочне тва­ринництво. На кінець семирічки кіль­кість корів зросла в 6 разів порівняно з 1958 роком й становила 448 голів, поголів'я свиней збільшилося и 7 разів (194 голови), овець - в
4 рази (1465 голів). В середньому артіль виробляє 1406 цнт м'яса і 6529 цнт молока на рік. Розвинуто
також і рільництво. Колгосп вирощує пшеницю, жито, кукурудзу, цукрові та кормові буряки, льон, овочі. Він став передовим господарством району, посідає перше місце по грошових доходах, виробництву і продажу всіх продуктів тваринництва. Тільки за останні роки (1964-1967) прибутки колгоспу зросли з 372 тис. крб. до 570,2 тис. крб. За високі показники в соціалістичному змаганні на честь 50-річчя Великого Жовтня колгосп ім. Леніна нагороджений пам'ятним Червоним прапором обкому КП України, облвиконкому та облпрофради. Кращі люди колгоспу - В. В. Рубіш, М. І. Іваниця, М. І. Бакася - відзначені урядовими нагородами.
В перші дні після визволення у Великому Березному було відкрито лікарню, в якій спочатку працювали 2 лікарі та 4 медсестри. Ліки виділило командування 4 Українського фронту. Вже восени 1945 року лікар І. І. Сокач зробив першу хірургічну операцію. З часом лікарня розширювалась: створені дитяче, хірургічне, терапевтичне, акушерсько-гінекологічне та інфекційне відділення. При лікарні відкрита добре обладнана клінічна лабораторія, кабінет рентгенотерапії, зубопротезна майстерня. В селищі працює санепідстанція.Тепер штат медпрацівників зріс більш як у 10 разів і налічує 20 лікарів і 56 чол. середнього медперсоналу. Щорічно держава на охорону здоров'я відпускає понад 200 тис. крб. Незмінно керує лі карною Іван Іванович Сокач, якому присвоєно почесне звання заслуженого лі­каря УРСР. Лікарі Ф. Я. Настаскіна, Г. М. Кузіна, 3. Г. Соболева нагороджені значком «Відмінник охорони здоров'я УРСР».
Значні зміни за роки Радянської влади відбулися і в культурному житті селища. Зразу після визволення у Великому Березному було відкрито середню школу, в якій навчалося 900 дітей. А наступного року почала працювати і школа робіт­ничої молоді. Велику роботу вчителі і культармійці провели по ліквідації неписьме­нності. В селі нараховувалось 240 неписьменних і малописьменних. Вчителі серед­ньої школи - Д. А. Дорошенко, А. П. Шкурко, П. Г. Задорожна, Н. І. Рибалко, К. І. Шеленець, І. С. Лацанич та інші - протягом 5-6 місяців навчили непи­сьменних читати і писати.
З кожним роком розширювалася і зміцнювалася навчальна база середньої школи. Силами громадськості були побудовані спортивний зал, новий шкільний корпус, відкрито фізичний, хімічний і біологічний кабінети. В школі за допомогою шефів - працівників лісокомбінату - відкрито майстерні по обробці металу і дерева. Докорінно змінився склад вчителів середньої школи. Якщо при створенні її тут працював лише один вчитель з вищою осві­тою, то тепер їх - 64, з незакінченою вищою освітою - 12 чол. Всього в шко­лах Великого Березного працює 129 вчителів. За час свого існування сере­дня школа випустила 977 учнів. Серед її вихованців багато передовиків про­мисловості і сільського господарства. На меблевому комбінаті випускники


Cучасна карта - Великий Березний