Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
це з'єднання пустило під укіс 9 ешелонів з військовою технікою, вивело з ладу 7 залізничних і шосейних мостів.
26 жовтня 1944 року воїни 195 стрілецького полку 18 армії 4 Українського фронту визволили Великий Березний від окупантів. На вулицю вийшли всі жителі, щоб від щирого серця вітати своїх визволителів. Вирішивши відплатити фашистам за знущання і кривду, 17 юнаків з Великого Березного добровільно вступили в лави Червоної Армії. Між ними були Юрій Лович, Іван Шеба, Василь Стойка, Микола Тур та багато інших. В той же час в рядах Чехословацького корпусу боролось 19 великоберезнянців.
З перших днів визволення трудящі взяли владу в свої руки. 2 листопада 1944 року у Великому Березному був створений Народний комітет на чолі з В.В. Рогачем. Представники чехословацького еміграційного уряду намагалися створити у Великому Березному свої місцеві органи управління, але вони не мали підтримки народу. Вже 17 листопада 1944 року з ініціативи комуністів були скликані загальні збори трудящих села, на яких прийнято рішення про возз'єднання Закарпаття з Радянського Україною. Збори обрали С. Гаврана та І. Шелепця делегатами на І в'їзд Народних комітетів Закарпатської України.
Трудящі Великого Березного з радістю зустріли Маніфест про возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною. На мітингу 28 листопада 1944 року вони одностайно схвалили рішення І з'їзду Народних комітетів і поставили свої підписи під Маніфестом.
Наступала перша вільна весна 1945 року. Народне господарство було зруйноване, пограбоване окупантами. Одним з перших заходів Народного комітету було наділення бідноти землею: М. Ціприч, Й. Базель, А. Псяйка, Г. Молнар – 155 чол. одержали 186 га землі, конфіскованої у куркулів та церкви. Всього селянам Великого Березного наділено 1025 га землі та 2000 га пасовиськ.
В цей же час у Великому Березному створено лісгосп, який очолив колишній начальник штабу партизанського з'єднання ім. Ковпака, Герой Радянського Союзу В. В. Войцеховський; промислову артіль «Червоний шлях» і промкомбінат. Пізніше - міжколгоспбуд, харчокомбінат, рембуддільницю та інші підприємства.
Всі селяни Великого Березного були об'єднані в земельні громади «Верховина» та «Ужанська». Земельні громади провели велику роботу по землевпорядкуванню й правильному використанню громадських пасовиськ, лісів та інших угідь, організували допомогу сім'ям добровольців Червоної Армії, інвалідам, сиротам.
Значні труднощі довелось подолати селянам в першу післявоєнну весну. Не було насіння, добрив, не вистачало сільськогосподарського реманенту, тяглової сили: з 401 господарства 216 були безкінними.
Допомогу подала держана. Селянам Великоберезнянського округу було безкоштовно виділено 280 цнт картоплі, 17 цнт кукурудзи, 81 цнт вівса, 48 цнт ячменю, 2,5 цнт конюшини, 1 цнт тимофіївки, а також 25 тонн суперфосфату. За постановою уряду, селяни Воликоберезнянщини звільнялися від сплати сільськогосподарського податку та державних поставок в 1945-1946 роках.
У 1947-1948 pp. поширився рух за перехід від одноосібного до колективного сільського господарства. Первинна партійна організація очолила його. Були організовані екскурсії селян в передові сільськогосподарські артілі областей України, Кубані. Делегатами були І. І. Євчак, Г. І. Молнар, М. В. Ганчак, О. І. Данько. Тоді ж виникла ініціативна група по організації колгоспу. 11 жовтня 1948 року створено колгосп ім. В. І. Леніна. Спочатку об'єдналося 21 господарство. Головою колгоспу обрали І. І. Євчака.
Коли в 1946 році організовувалася промартіль «Червоний шлях», всі роботи виконувалися вручну. Згодом з Ленінграда прибули двигуни, з Москви і Горького - машини, з Іжевська і Свердловська - деревообробні верстати. Велика увага приділялася підготовці кадрів. За десятиріччя кількість кваліфікованих робітників зросла з 28 до 370 чоловік.
При артілі створено фанерний цех по виготовленню художніх меблів. Поступово артіль перетворювалася в деревообробне підприємство. Ви користання нового обладнання дало можливість збільшити і розширити асортимент продукції, поліпшити її якість. На кінець семирічки валовий випуск продукції зріс більш як у 10 разів, вартість її становила 2 млн. 140 тис. карбованців.
У 1962 році об'єднано деревообробні підприємстван меблевий комбінат. Його продукція йде далеко за межі нашої республіки. Комбінат виготовляє також і високоякісну фанеру для меблевих підприємств області.
Серед великоберезнянських меблевиків немало передовиків виробництва. За успішне виконання семирічного плану орденом Трудового Червоного Прапора нагороджений І. І. Балаж, іншими орденами та медалями - А. І. Балаж, Г. П. Караман, П. І. Лупей, Г. М. Цибик, Ф. Ф. Німець.
Великий Березний
Сторінка 5 з 7
Ужгород-Великий Березний в серпні-жовтні 1944 рокуце з'єднання пустило під укіс 9 ешелонів з військовою технікою, вивело з ладу 7 залізничних і шосейних мостів.
26 жовтня 1944 року воїни 195 стрілецького полку 18 армії 4 Українського фронту визволили Великий Березний від окупантів. На вулицю вийшли всі жителі, щоб від щирого серця вітати своїх визволителів. Вирішивши відплатити фашистам за знущання і кривду, 17 юнаків з Великого Березного добровільно вступили в лави Червоної Армії. Між ними були Юрій Лович, Іван Шеба, Василь Стойка, Микола Тур та багато інших. В той же час в рядах Чехословацького корпусу боролось 19 великоберезнянців.
З перших днів визволення трудящі взяли владу в свої руки. 2 листопада 1944 року у Великому Березному був створений Народний комітет на чолі з В.В. Рогачем. Представники чехословацького еміграційного уряду намагалися створити у Великому Березному свої місцеві органи управління, але вони не мали підтримки народу. Вже 17 листопада 1944 року з ініціативи комуністів були скликані загальні збори трудящих села, на яких прийнято рішення про возз'єднання Закарпаття з Радянського Україною. Збори обрали С. Гаврана та І. Шелепця делегатами на І в'їзд Народних комітетів Закарпатської України.
Трудящі Великого Березного з радістю зустріли Маніфест про возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною. На мітингу 28 листопада 1944 року вони одностайно схвалили рішення І з'їзду Народних комітетів і поставили свої підписи під Маніфестом.
Наступала перша вільна весна 1945 року. Народне господарство було зруйноване, пограбоване окупантами. Одним з перших заходів Народного комітету було наділення бідноти землею: М. Ціприч, Й. Базель, А. Псяйка, Г. Молнар – 155 чол. одержали 186 га землі, конфіскованої у куркулів та церкви. Всього селянам Великого Березного наділено 1025 га землі та 2000 га пасовиськ.
В цей же час у Великому Березному створено лісгосп, який очолив колишній начальник штабу партизанського з'єднання ім. Ковпака, Герой Радянського Союзу В. В. Войцеховський; промислову артіль «Червоний шлях» і промкомбінат. Пізніше - міжколгоспбуд, харчокомбінат, рембуддільницю та інші підприємства.
Всі селяни Великого Березного були об'єднані в земельні громади «Верховина» та «Ужанська». Земельні громади провели велику роботу по землевпорядкуванню й правильному використанню громадських пасовиськ, лісів та інших угідь, організували допомогу сім'ям добровольців Червоної Армії, інвалідам, сиротам.
Значні труднощі довелось подолати селянам в першу післявоєнну весну. Не було насіння, добрив, не вистачало сільськогосподарського реманенту, тяглової сили: з 401 господарства 216 були безкінними.
Допомогу подала держана. Селянам Великоберезнянського округу було безкоштовно виділено 280 цнт картоплі, 17 цнт кукурудзи, 81 цнт вівса, 48 цнт ячменю, 2,5 цнт конюшини, 1 цнт тимофіївки, а також 25 тонн суперфосфату. За постановою уряду, селяни Воликоберезнянщини звільнялися від сплати сільськогосподарського податку та державних поставок в 1945-1946 роках.
У 1947-1948 pp. поширився рух за перехід від одноосібного до колективного сільського господарства. Первинна партійна організація очолила його. Були організовані екскурсії селян в передові сільськогосподарські артілі областей України, Кубані. Делегатами були І. І. Євчак, Г. І. Молнар, М. В. Ганчак, О. І. Данько. Тоді ж виникла ініціативна група по організації колгоспу. 11 жовтня 1948 року створено колгосп ім. В. І. Леніна. Спочатку об'єдналося 21 господарство. Головою колгоспу обрали І. І. Євчака.
Коли в 1946 році організовувалася промартіль «Червоний шлях», всі роботи виконувалися вручну. Згодом з Ленінграда прибули двигуни, з Москви і Горького - машини, з Іжевська і Свердловська - деревообробні верстати. Велика увага приділялася підготовці кадрів. За десятиріччя кількість кваліфікованих робітників зросла з 28 до 370 чоловік.
При артілі створено фанерний цех по виготовленню художніх меблів. Поступово артіль перетворювалася в деревообробне підприємство. Ви користання нового обладнання дало можливість збільшити і розширити асортимент продукції, поліпшити її якість. На кінець семирічки валовий випуск продукції зріс більш як у 10 разів, вартість її становила 2 млн. 140 тис. карбованців.
У 1962 році об'єднано деревообробні підприємстван меблевий комбінат. Його продукція йде далеко за межі нашої республіки. Комбінат виготовляє також і високоякісну фанеру для меблевих підприємств області.
Серед великоберезнянських меблевиків немало передовиків виробництва. За успішне виконання семирічного плану орденом Трудового Червоного Прапора нагороджений І. І. Балаж, іншими орденами та медалями - А. І. Балаж, Г. П. Караман, П. І. Лупей, Г. М. Цибик, Ф. Ф. Німець.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чорноголова
- Ужок
- Тихий
- Стужиця
- Стричава
- Сіль
- Розтоцька Пастіль
- Малий Березний
- Лубня
- Кострина
- Загорб
- Забрідь
- Волосянка
- Вишка
- Верховина Бистра
- Буківцеве
- Ставне
- Люта