Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Королеве

Сторінка 4 з 7
350 голосів, або 20 проц. від усіх, хто голосував. Комуністична партійна організація користувалася найбільшим впливом серед тру­дящий бо була єдиною партією, яка боролася за політичні права, проти експлуата­ції мас,
проти загрози фашизму. Комуністи Королевого одержали найбільше голо­сів - 248 і на виборах до парламенту Чехословаччини у 1935 році. Очолюваний ними антифашистський фронт у селі поступово міцнів і зростав.
Під тиском народних мас, керованих комуністами, місцева влада змушена була підтип клопотання про відкриття у Королевому восьмирічної горожанської школи з українською мовою навчання. Вже у 1926 році цю школу відвідувало 442 учні, але працювало лише 5 вчителів. Колишню церковнопарафіальну школу було-реор­ганізовано на початкову, де діти навчалися рідною мовою. При ній було створено так звану побічну школу, в якій викладання велося угорською мовою. На початок 30-х років, в Королевому відкрито горожанську і початкову школи з чеською мовою навчання.
Медична допомога в селі надавалась за високу плату і була недоступною для широких селянських мас. Тому від постійних і хронічних недоїдань у Королевому високою була смертність від захворювань туберкульозом.
Період угорсько-фашистської окупації (1939-1944 pp.) ввійшов чорною сторін­кою в історію села. З першого дня окупації мешканці Королевого зазнали репресій і терору, були арештовані активісти - прихильники Радянської влади: І. Ботош, І. Бондар, Ю. Іваніга, І. Легеза, А. Староста, І. Фегир, В. Чейпеш і багато інших. В цій трудній справі фашистам активно допомагав піп Ляхович. Він робив доноси на людей, які виступали проти угорських фашистів, а син його брав участь у масо­вих розстрілах. Гнобителі настільки розперезалися, що навіть забороняли читати українську літературу і співати українські пісні, всіма засобами намагалися мадьяризувати населення Закарпаття, особливо вони брали ставку на молодь. Характер­ним є звіт королівського шкільного інспектора Угочанської Жупи Тіводора Сенткерсеті своєму начальнику, в якому він доводив, що для молоді, яка залишила школу і яка при чехах за 20 років не могла вільно вчитися, необхідно організувати лекції, курси для вивчення угорської мови, угорського державного устрою, угорської історії і таке інше.
Трудящі села чинили рішучий опір намаганням угорських загарбників мадьяризувати їх, принизити, забути свою рідну мову. Вони вірили, що недалекий той час, коли Закарпаття возз'єднається з Радянською Україною і в цій священній боротьбі брали активну участь. І. Ю. Шперик боровся у партизанському з'єднанні ім. Яношіка в Словаччині, а І. І. Фегер - у Мармарош-Сігетській групі анти­фашистів.
І ось 28 жовтня 1944 року настав довгожданий день -визволення села героїч­ною Червоною Армією. Трудящі Королевого як рідних братів вітали своїх визво­лителів. Понад 30 юнаків села добровільно вступили до лав Червоної Армії і боро­лися проти фашистів аж до повного їх розгрому. Серед добровольців були: В. Крайняй,  І. Черевка, М. Чейпеш, Ю. Волощук, С. Діміцкі, М. Лукіта та інші.
У селі завирувало нове, вільне життя. З перших днів свободи розгорнула свою діяльність партійна організація. В листопаді 1944 року було обрано органи народ­ної влади - Народний комітет у складі 10 активістів: А. Старости, М. Муравця, І. Громовчука, Ю. Вашки та інших. Серед них була комуністка Марта Касинець. Головою сільського Народного комітету став М. Муравець. Народний комітет про­вів ряд заходів, зокрема націоналізував каменоломню та землі поміщиків Допші, Перені й церкви, наділив безземельних і малоземельних селян землею, насінням. Населення безплатно отримало промислові товари і продовольчі продукти. Севлюська машинно-тракторна станція виділила трактор для обробітку полів.
Велику увагу приділяв Народний комітет відновленню комунікацій, відбудові залізничної станції та зруйнованих мостів через Тису. Самовіддано трудилися на будовах комуністи й комсомольці села.
В діяльності Народного комітету важливе місце займали питання освіти, охорони здоров'я і культури. Вже у середині грудня 1944 року було проведено ремонт шкільних приміщень, завезено паливо і розпочато заняття в початковій і горожанській школах. З березня 1945 року при школах діяли гуртки по ліквідації малописьменності і неписьменності.
Назавжди залишиться пам'ятною датою для жителів Королевого 29 червня 1945 року - день возз'єднання Закарпаття з матір'ю - Радянською Україною. Комуністи і комсомольці села брали найактивнішу участь у роз'ясненні Мані­фесту Першого з'їзду Народних комітетів, що відбувся у Мукачевому. Делегатами з'їзду були й мешканці села Юрій Івегеш та Юрій Вашко.
Ставши господарями своєї долі, трудящі Королевого успішно працювали над відбудовою народного господарства. Колійне господарство, різні споруди були настільки запущені, що довелось обмежити швидкість поїздів. На перегонах ле­жали майже зовсім спрацьовані рейки. Жалюгідний вигляд


Cучасна карта - Королеве