Сторінка 3 з 7
чоловік. Спілки займалися питанням навчання молодих майстрів, дбали про забезпечення ремісників сировиною, збут їх виробів, стежили за дотриманням законів, що торкались виробництва. В 1885 році було створено
в селі ремісничу школу, в якій навчалося 65 учнів. Утримувалася вона за рахунок міщан.
Перша світова війна принесла мешканцям Вилока багато горя і страждань. У багатьох родин вона відняла чоловіків, батьків і синів. Занепадало ремесло, зростали дорожнеча, податки, реквізиції. Населення голодувало.
Звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції в Росії трудящим Вилока принесли їх односельчани Б. Понгов, Г. Віраг, К. Дудані, Е. Горват, Ш. Горват та інші, які повернулись з полону і були очевидцями революційних подій у Росії. Вони розповідали про нову владу робітників і селян, заклякали односельчан до активної боротьби проти своїх гнобителів.
Після перемоги соціалістичної революції в Угорщині у березні 1919 року у Вилоку було встановлено орган Радянської влади - директоріум. До нього увійшли робітники О. Гарда, К. Кац, О. Горват, А. Медеші. Директоріум очолював Антал Медеші, який провів велику роботу по здійсненню заходів Радянської влади. У Вилоку було організовано пункт по набору добровольців до Червоної Армії. Першими в лави червоноармійців стали М. Балінт, Й. Сечі, О. Гайду, Б. Понгов, Й. Балаш, Я. Фабіян, А. Шаланкі, А. Акерман, В. Микуло та багато інших. Вони хоробро билися проти інтервентів та контрреволюціонерів.
Місцеві контрреволюціонери чинили впертий опір революційним заходам директоріуму. В квітні 1919 року одного з організаторів контрреволюції, землевлас-ника Ф. Фішера, було заарештовано і віддано до суду революційного трибуналу.
Та Радянська влада на Закарпатті була потоплена в крові. Всупереч волі і бажанням трудящих західні імперіалісти включили Закарпаття до новоствореіюї буржуазної Чехословаччини, війська якої окупували село 5 серпня 1919 року. Становище трудящих Вилока не поліпшилося. Шевське, кравецьке, столярне та інше ремісниче виробництво, з якого жила значна частина селян, почало занепадати, бо не витримувало конкуренції з розвиненою промисловістю Чехословаччини.
На початку 1920 року у Вилоку була створена організація Міжнародної соціалістичної партії Підкарпатської Русі, до якої увійшло 10 активістів села. Вони брали участь у встановленні Радянської влади в 1919 році. Під їх керівництвом у грудні 1920 року робітники Вилока взяли участь в загальному політичному страйку, який проходив у Чехословаччииі і на Закарпатті. 16 грудня у Вилоку відбувся великий мітинг, на якому було вирішено захопити склад з мукою. Жандарми намагалися розігнати мітинг, але робітники роззброїли їх, захопили млин і склад з мукою та почали ділити її серед голодуючих. Але після арешту лівих революційних соціалістів Дєрдя і Фріда праве керівництво організації, зокрема Шімон і Балла, прийнявши обіцянку окружного начальника розділити 75 цнт муки, закликало робітників припинити самоуправство. Ліві соціалісти очистили свою організацію від правих і в травні 1921 року увійшли до складу КПЧ.
З першого дня партійна організація Вилока, якою керував учасник боротьби за Радянську владу в 1919 році у Вилоку Б. Акерман, вела велику роботу по інтернаціональному згуртуванню трудящих села. У 1926 році у Вилоку з ініціативи комуністів О. Паппа, Б. Акермана та інших було названо головну вулицю села іменем В. І. Леніна. Але власті цю назву відхилили. Та все ж для селян Вилока ця вулиця так і залишилася вулицею В. І. Леніна.
Комуністи проводили значну роботу серед робітничої молоді. В 1927 році з їх ініціативи створено нелегальну молодіжну комсомольську організацію, яку очолював М. Бруммер.У 1929 році в ній налічувалося 18 членів. Діяла вона під виглядом спортивного товариства. Нелегальні збори комсомольців відбувалися в будинку комуніста М. Шварца. Тут зберігалися також архів і прапор організації. Комсомольська організація видавала нелегальну газету «Червона зірка», що друкувалась на гектографі в місті Мукачевому, і розповсюджувала її серед трудящих Вилока
В 1930 році цю організацію було викрито, а її керівників засуджено до ув'язнення. Та діяльність її не припинялася. Організація активно виступала на захист соціальних інтересів трудящих, вела значну роботу по вихованню молоді. Листівка, випущена 11 січня 1930 року, закликала юнаків і дівчат до згуртування її боротьбі проти промисловців, жандармів і властей, до рішучих дій. «Тільки так можна забезпечити права робітничої молоді, як це зробила російська молодь 12 років тому» - писалось у листівці.
З рядів вилоцької комсомольської організації вийшов талановитий ватажок молоді, секретар крайового комітету комсомолу Йосип Штарк (1902-1934 pp.).
дорученням крайової комуністичної організації він проводив серед юнаків і дівчат пропагандистську і організаторську роботу у Берегівському, Мукачівському та Ужгородському округах. Поліція і жандармерія
Дивиться також інші населені пункти району: