Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Вилок

Сторінка 5 з 7
У жовтні 1938 року було видано розпорядження нотаря розпустити в селі комуністичну організацію, а її майно - конфіскувати. Була заборонена діяльність усіх демократичних організацій, комуністи пішли у глибоке підпілля.
Хортистські злочинці завдали великої шкоди селу. Вони пограбували і зни­щили майно сільської громади, приватних підприємств на загальну суму 334960 пенгів. Багато мешканців села було вивезено у концентраційні табори.
В таких складних умовах комуністам Вилока нелегко було працювати, але вони сміливо викривали суть хортистського режиму і роз'яснювали неминучість його краху. За підпільну агітацію було арештовано комуністку Єлизавету Петрушинець. Її довго били, позбавили майна і тримали під пильним жандармським наглядом. М. Фрідмана за комуністичну діяльність було засуджено до тюремного ув'яз­нення.
26 жовтня 1944 року радянські бійці 17-го гвардійського стрілецького корпусу визволили Вилок від угорських загарбників. Бої за село тривали недовго. Частини
138-ї стрілецької дивізії наступали у двох напрямках - з сіл Новосільська і Бобового. Після артилерійського обстрілу почалась атака. Угорські війська в паніці почади тікати. Деякі офіцери для полегшення втечі переодягались у цивільний одяг. Громадяни села на чолі з П. Петрушинцем, І. Шакарді та Й. Манді підняли білий прапор, подаючи сигнал, що ворог втік з села.
Смертю хоробрих у боях за визволення Вилока полягли старший лейтенант д. Боршов, червоноармійці І. Бухан, Я. Мельник, 3. Кудокін, М. Наготєв, В. Ратченко та інші. Їм встановлено у Вилоку величний монумент.
У перші дні після визволення комуністи села створили районний комітет КПЗУ. До його складу входили Й. Манді (секретар), П. Петрушинець, Є. Петрушинець, Й. Сіладі та інші. Комітет проводив велику організаторську роботу в навколишніх селах. спрямовуючи селянство на боротьбу з фашизмом. Але оскільки Вилок не став окружним центром, комуністи обмежили свою діяльність у рідному селі. У Вилоку було створено також Народний комітет, який очолив столяр Й. Манді. До складу комітету увійшло 16 робітників і селян.
На початку 1945 року в селі почала діяти комсомольська організація, в якій нараховувалось 50 членів ВЛKCM. У травні на підприємствах організовано 7 проф­спілкових організацій, жіночу раду, яка налічувала 80 членів. Виконуючи наказ трудящих села, делегати Вилоцького Народного комітету на Першому з'їзді Народних комітетів у Мукачевому - Й. Манді, А. Ловга, М. Кобалк, П. Петрушинець - разом з усіма делегатами з'їзду голосували за возз'єд­нання Закарпаття з Радянською Україною.
Червона Армія подала значну допомогу голодуючим сім'ям села, виділивши у січні 1945 року з фондів 4-го Українського фронту 24 цнт пшениці, а в березні 19'і6 року - необхідний посівний матеріал.
Під керівництвом партійної організації і Народного комітету швидкими темпами проходила перебудова народного господарства. 26 лютого відбулись збори спілки ремісників, торговців і робітників, зайнятих у шевському промислі, на яких було вирішено створити взуттєву фабрику. 25 травня спілка налічувала 200 чоловік і мала свої оборотні кошти. На створеній фабриці у вересні 1945 року працювало 36 робітників. Це було державне підприємство, яке випускало 500 пар чобіт на місяць. З перших днів визволення були пущені в дію і почали видавати продукцію інші підприємства та майстерні. Лісопильний завод переробляв 600 кубометрів круг­ляка на місяць. Націоналізовані були також млини і механічна майстерня; В червні 1945 року було створено спілку столярів.
В 1945 році в селі створено споживче товариство. В березні було відкрито дитячий садок, ясла, налагоджено роботу шкіл. Гостинно відкрила двері неповна середня школа з українською мовою викладання. При ній почали діяти курси по ліквідації неписьменності та вивченню російської мови.
Народний комітет націоналізував 5 великих будинків колишніх підприємців і торговців. В них розмістились установи, оселились родини бідняків. Всюди нала­годжувалось нормальне життя. Бідняцьким сім'ям було наділено 156 кадастральних гольдів землі. Село очищали від фашистських мін.
За роки Радянської влади село докорінно змінило своє обличчя. В 1959 році Вилок було віднесено до категорії селищ міського типу. Дедалі змінювався зовнішній ішгляд селища. Вилок розширює свої межі, виростають нові вулиці, майдани, жит­лові і культурно-побудові будинки, Ще більш ширшого розвитку набрали промислові підприємства. Нарощували виробничі потужності взуттєва фабрика, лісопильний завод та меблевий цех, створений на базі кустарних столярних майстерень. Всі підприємства обладнувалися новими машинами й устаткуванням. На лісозаводі
у 1948 роді пущено в дію новий цех, збудовано внутрізаводську залізницю. У 1950 році закінчено комплексну механізацію всіх виробничих процесів.
Партійні і профспілкові організації підприємств проводили велику роботу по вихованню в робітничих колективах нового ставлення до праці, а також


Cучасна карта - Вилок