Сторінка 6 з 7
гордості робітників за своє підприємство. Колектив взуттєвої фабрики розгорнув змагання за виконання четвертої п'ятирічки за 4 роки. Змагались цехи, бригади, окремі робітники. Підсумки змагання щоденно
висвітлювалися на Дошці показників. І ось результати. Лише протягом 1949 року фабрика зуміла подвоїти випуск продукції і знизити собівартість на 9,6 процента. В ході змагання зростав і міцнів рух раціоналізаторів. У 1956 році на взуттєвій фабриці впроваджено 13 нововведень, які дали економію 500 тис. крб. на рік. Механік О. Гайда модернізував верстат «Світ», що дало можливість виготовляти каблуки різних фасонів на одній і тій же технологічній лінії.
За роки післявоєнних п'ятирічок усі промислові підприємства міста були розширені, оснащені новою технікою. На взуттєвій фабриці в 1961 році споруджено новий штампувальний цех, а в 1966 - новий корпус. Пошиття взуття повністю механізоване. В цехах підприємства встановлено сучасні досконалі напівавтомати, виготовлені на ленінградському заводі «Вперед», на Подільському заводі швейних машин, а також у Чехословацькій Соціалістичній Республіці.
В 1965-1967 pp. потужність фабрики виросла в 3,5 раза. Кількість робітників досягла понад 900 чоловік. Освоєно новий вид взуття для робітників лісової промисловості. В 1967 році фабрика дала 1,65 млн. пар взуття. Зростає технічний рівень робітників фабрики. Лише протягом 1967 року навчено новим спеціальностям 180 чоловік. Продуктивність праці за останні 10 років зросла на 21 процент.
Широко розвивалися й інші підприємства Вилока. Товарна продукція деревообробного комбінату зросла з 797 тис. крб. у 1965 році до 890 тис. крб. у 1967 році.
Колективи промислових підприємств селища активно борються за звання комуністичних. Бригада закройщиків Й. І. Сабо це звання завоювала однією з перших у 1960 році. Передові робітники бригади: В. Маслей, О. Вейкань, А. Пангов - систематично виконують норми виробітку на 107-110 проц. Колектив фабрики з року в рік домагається економії матеріалів. У 1963 році - зекономлено сировини на 5700 пар взуття. Найбільший вклад в цю справу внесли комуністи В. Маслей, Й. Сабо, О. Гаал, Ю. Лейза, П. Петрушинець та багато інших.
На промислових підприємствах селища зростає число раціоналізаторів. На швейній фабриці тільки в 1961 році запропоновано 15 і прийнято 8 нововведень, які давали умовну економію на рік 14,5 тис. крб. В 1967 році на підприємстві працювало 50 раціоналізаторів. Загальна економія від впровадження їхніх пропозицій становила в 1966 році понад 11 тис. крб., а у 1967 році - понад 36 тис. крб. Одним з кращих раціоналізаторів фабрики є слюсар-механік М. В. Бонь, який кожного року застосовує 7 нових вдосконалень. Вони дають можливість збільшити потужність машин і поліпшують якість продукції. Великий вклад по вдосконаленню виробництва на деревообробному комбінаті внесли А. Н. Марьян та 3. А. Скляр. Запропонований ними емульсійний розчинник для покраски вікон і дверей дан річну економію в 3,7 тис. карбованців.
Разючі зміни сталися і в сільському господарстві. Розпорошена на дрібні ділянки земля використовувалася нераціонально. Для її обробітку не вистачаю тягла. У 158 господарствах, які мали до 2 га землі, було лише 5 коней. В таких умовах єдино вірним був шлях колективного господарювання. В червні 1948 року колишні батраки-комуністи, активісти колгоспного руху Й. Кейкеш, Ю. Дюрко, С. Шімон, Й. Сіладї створили ініціативну групу по організації колгоспу. В грудні 1948 року відбулись збори членів ініціативної групи за участю 123 чоловік. На них прийнято рішення створити колгосп, який було названо ім. Чапаєва. Очолив артільне господарство П. С. Петрушинець. На 1 січня 1949 року до колгоспу всіуиило 60 господарств, а на кінець того ж року - 144. В артілі було 487 га орної землі, 30 коней, 18 плугів, 16 борін. В 1950 році у Вилоку було завершено колективізацію. У серпні того ж року до колгоспу
ім. Чапаєва приєднано артілі сіл Перехрестя і Карачина, Було створено колгоспну партійну організацію. У Вилоку розташована одна з бригад, яка з року в рік домагається все більших успіхів в одержанні високих урожаїв всіх сільськогосподарських культур. В 1967 році хлібороби бригади зібрали по 22 цнт пшениці з кожного гектара, 23 цнт ячменю, 65 цнт кукурудзи в качанах. Наявність в артілі великої кількості техніки, впровадження найновіших досягнень науки дає можливість підносити гце вище культуру землеробства.
Ноипізнано змінився зовнішній вигляд селища. Великого розмаху, зокрема, набрало житлове будівництво. За роки Радянської влади у Вилоку споруджено
312 нових житлових будинків. Коли весною 1948 року бурхлива Тиса зруйнувала більшість будинків, держава подала потерпілим значну допомогу. Вже в кінці 1948 року 90 проц. зруйнованого житла було відновлено.
Дивиться також інші населені пункти району: