Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Вилок

Сторінка 4 з 7
переслідували юнака. Восени 1934 року він був заарештований і кинутий у берегівську тюрму, де незабаром помер.
Під керівництвом комуністів робітники Вилока вели мужню боротьбу за поліпшення умов життя. З 1933 до 1937 року тут відбулося 7 страйків, в
яких взяло участь 800 чоловік. Найбільш масовим був виступ 5 жовтня 1933 року 150 робітників, що були зайняті на регулюванні р. Тиси. 11 вересня 1935 року застрайкувало 60 робітників шевських майстерень. Вони вимагали збільшення заробітної плати. Влас­ники майстерень змушені були піти на поступки. 30 вересня 1935 року застрайку­вали робітники й учні кравецьких майстерень і теж домоглися збільшення заробіт­ної плати.
Значного розмаху набрали демонстрації і виступи безробітних. 2 березня 1933 року перед нотарським управлінням у Вилоку зібралося понад 100 чоловік, які брали участь у т. зв. Червоному дні - дні по боротьбі з безробіттям, що був проведений по всій Чехословаччині. Наступальний і рішучий характер мали ви­ступи трудящих Вилока у травні того ж року. Під час походу голодуючих у Ви­локу 18 лютого 1934 року понад 200 чоловік проникли у приміщення нотарського управління і примусили сільського старосту скласти список усіх безробітних та прнппятн їхню вимогу про негайний розподіл борошна серед голодуючих. Безробітних робітників розігнали жандарми, які спішно прибули до села. 70 робіт­ників було притягнуто до судової відповідальності.
Після 1933 року, коли загострилась міжнародна обстановка і зросла небезпека війни, робітники і селяни Вилока не раз виходили на вулиці з антифашистськими гаслами. Могутня антифашистська антивоєнна маніфестація єдиного фронту, на яку зібралось у Вилоку разом з селянами навколишніх сіл понад 800 чоловік, від­булася 23 серпня 1936 року. Оратори від комуністичної партії Й. Балаж і А. Депеш закликали всіх демократів до об'єднання у боротьбі нроти воєнної небезпеки і внутрішньої реакції, вимагали від властей розпустити реакційні фашистські партії.
Ненависть трудящих Вилока до фашизму і війни яскраво проявилась у роки громадянської війни в Іспанії. На заклик Компартії Чехословаччини мешканці Вилока зібрали у 1936 році на допомогу патріотам Іспанії 306,2 крони. Багато чоловіків села - комуністів і безпартійних - нелегально виїхали добровольцями до Іспанії і воювали там проти фашистських заколотників у складі інтернаціональної бригади. Робітники з Вилока О. Райзман і Й. Шварц загинули смертю хоробрих під Мадрідом, а О. Костембаум був убитий на переправі через р. Ебро. У складі інтернаціональної бригади воював М. Ріттенбергер.
Робітники і селяни Вилока разом з усіма трудящими Закарпаття боролися проти агресії фашистської Німеччини. 1 травня 1938 року, зібравшись на масовий мітинг, трудящі Вилока прийняли резолюцію, в якій писали: «Ми готові захистити незалежність республіки. Ми, робочий народ, обіцяємо, що будемо боротися проти фашистів, монополістів і внутрішньої реакції». У цій резолюції, надісланій голові чехословацького уряду Годжі, мешканці Вилока вимагали проводити по відношенню до гітлерівської Німеччини тверду і безкомпромісну політику, зміцнювати відносини з Радянським Союзом.
Активно і рішуче виступали трудящі села проти соціального і національного гніту. Школи (початкова та горожанська), що існували у Вилоку в 30-х роках, були недоступними для дітей бідняків, бо викладання в них велося угорською та чеською мовами. Тому понад 470 чоловік у селі були зовсім неписьменними.
В листопаді 1938 року Вилок окупували війська хортистської Угорщини. Вони встановили у селі режим кривавої диктатури, грабували народне добро. Промис­лові підприємства, що діяли в селі, зовсім занепали. Безробіття і злидні стали постійним супутником робітників і селян. У селі тоді налічувалося 620 будинків, у яких мешкало 3500 чоловік. У користуванні бідного селянства було тільки 326 кадастральних гольдів, або в середньому менше гольда на одне господарство. Сільській общині налеяало 200, а церкві - 110 кадастральних гольдів кращої землі.
Угорські фашисти зробили Вилок окружним центром: тут перебували окружне та нотарське управління, таможня, прикордонна сторожа, страхова касса, стра­хове товариство, поліцейське відділення. Наводити «нові порядки» окупаційним властям допомагали верховоди товариства «Левенте». Молодь, яка відмовлялася відвідувати заняття цієї напіввійськової організації, хортистські головорізи переслідували, знущалися.
Угорські фашистські окупанти не тільки грабували робітників і селян, але й нищили культурні цінності. Міністерство культури і освіти Угорщини роз­порядилось вилучити з бібліотек всю прогресивну літературу на слов'янських мо­вах. З Вилоцької бібліотеки було спалено твори російських класиків і навіть книгу лікаря Новака «Боротьба проти раку» (чеською мовою).


Cучасна карта - Вилок