Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Невеличка частина жителів села продовжувала працювати плотогонами. На
цій роботі часто траплялись нещасні випадки, під час яких плотогони гинули або калічилися. Для того, щоб якось прожити і сплатити борги, податки, сільські злидарі пропонували свої руки багатіям Хуста і інших міст. І працювали вони за дуже мізерну плату.
Із зростанням ремесла рік у рік збільшувалася чисельність населення. У 1930 році Іза стає одним з найбільших сіл в Хустському окрузі. Тут налічувалося 3198 чоловік.
Світова економічна криза 1929-1933 pp. різко погіршила становище трудящих Ізи. У 1932 році в селі нараховувалось, за далеко неповними даними, близько 300 чол. безробітних, які були за фахом головним чином кошикарі.
Це приводило до загострення класових суперечностей, розгортання боротьби проти гнобителів. На формування класової свідомості селянства їзи, на посилення його боротьби мали вплив страйкові виступи робітників Хуста. В селі все частіше організовувалися маївки, проводилися страйки, святкування річниць Великої Жовтневої соціалістичної революції, виступи проти непосильних податків. 7 листопада 1931 року в селі відбулися збори, присвячені 14 річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. На них зібралось близько 350 чоловік. Присутній урядовець намагався не допустити до виступу комуніста Івана Андрійця, який повернувся після навчання з Радянської України. Але під тиском селян примушений був дати йому слово. Трудящі села з захопленням слухали розповідь Андрійця про життя трудящих Радянського Союзу.
Виступи селян Ізи значно посилилися в період світової економічної кризи 1929-1933 pp. Вони неодноразово йшли до урядових установ з вимогами «Хліба! Праці! Землі!», влаштовували демонстрації, голодні походи. У повідомленні хустського окружного начальства від 10 січня 1936 року зазначалось, що вранці цього ж дня із сіл Кошелевого та Ізи «в напрямку до Хуста рухається колона приблизно 80 чоловік». У 1937 році серед сезонних робітників і бокорашів Хустського округу було організовано страйк за підвищення зарплати, який тривав 6 тижнів і закінчився перемогою робітників. У ньому взяли участь і бокораші з Ізи.
Злидні і безробіття, постійні податки, національний гніт, політичне безправ'я викликали все більшу ненависть до експлуататорів. В авангарді боротьби трудящих Ізи проти гнобителів в ті, як і в попередні роки, йшли комуністи. Вони закликали згуртовувати свої ряди і рішуче виступати проти соціального і національного гніту.
14 липня 1938 року жандармська дільниця із села Ізи доносила про початок страйку на будівництві шосейної державної дороги. Причиною виступу була затримка адміністрацією виплати заробітної плати. Робітники вимагали також підвищення оплати праці. Керівниками виступу були жи телі Ізи М. Зеленько i П. Кемко. Використовуючи наявність масового безробіття, погрози та інші заходи адміністрації будівництва вдалося зірвати виступ робітників.
Буржуазні власті робили все для того, щоб при. тупити класову свідомість робітників і сільської бідноти, що виступали проти експлуататорського ладу З цією метою вони активізували шкідливу, розкольницьку діяльність буржуазних та буржуазно-націоналістичиих партій. В Ізі особливо велику активність у 20-30-х pp. XX століття проявляли аграрники. Вони обіцяли наділити землею тих, хто буде голосувати під час виборів за їх кандидатів. Комуністи рішуче викривали розкольницьку, антинародну діяльність буржуазних партій, яких активно підтримувало духовенство.
У важких умовах соціально-політичного гніту повільно розвивалася культура. У 1919-1939 pp. в селі працювала українська, а згодом і чеська початкові школи. Але через низький життєвий рівень більшість дітей не могла здобути відповідну освіту. У 1924/25 навчальному році з 549 дітей шкільного віку школою було охоплено тільки 233 учні. У Ізі діяли також товариство по розведенню породної птиці, окружне господарське товариство по кулінарії, читальня, громадська бібліотека.
У березні 1939 року село було окуповане хортистською Угорщиною, яка встановила кривавий режим. За найменші провини фашисти карали звірячими розправами, знищували російську і українську літературу, встановили поліцейський нагляд за колишніми учасниками комуністичного руху. Мужній поет, уродженець Ізи Д. Вакаров гнівно затаврував «новий» фашистський порядок. Він з болем писав у вірші «Будують» про роки неволі і гніту:
Іза
Сторінка 4 з 7
У 20-30-і роки XX століття в Ізі, крім кошикарського промислу, значного розвитку набули столярство, теслярство, домашнє виробництво тканин для одягу. Ізянські столяри були відомі далеко за межами села. Багато з них працювали в Хусті на меблевій фабриці.Невеличка частина жителів села продовжувала працювати плотогонами. На
Із зростанням ремесла рік у рік збільшувалася чисельність населення. У 1930 році Іза стає одним з найбільших сіл в Хустському окрузі. Тут налічувалося 3198 чоловік.
Світова економічна криза 1929-1933 pp. різко погіршила становище трудящих Ізи. У 1932 році в селі нараховувалось, за далеко неповними даними, близько 300 чол. безробітних, які були за фахом головним чином кошикарі.
Це приводило до загострення класових суперечностей, розгортання боротьби проти гнобителів. На формування класової свідомості селянства їзи, на посилення його боротьби мали вплив страйкові виступи робітників Хуста. В селі все частіше організовувалися маївки, проводилися страйки, святкування річниць Великої Жовтневої соціалістичної революції, виступи проти непосильних податків. 7 листопада 1931 року в селі відбулися збори, присвячені 14 річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. На них зібралось близько 350 чоловік. Присутній урядовець намагався не допустити до виступу комуніста Івана Андрійця, який повернувся після навчання з Радянської України. Але під тиском селян примушений був дати йому слово. Трудящі села з захопленням слухали розповідь Андрійця про життя трудящих Радянського Союзу.
Виступи селян Ізи значно посилилися в період світової економічної кризи 1929-1933 pp. Вони неодноразово йшли до урядових установ з вимогами «Хліба! Праці! Землі!», влаштовували демонстрації, голодні походи. У повідомленні хустського окружного начальства від 10 січня 1936 року зазначалось, що вранці цього ж дня із сіл Кошелевого та Ізи «в напрямку до Хуста рухається колона приблизно 80 чоловік». У 1937 році серед сезонних робітників і бокорашів Хустського округу було організовано страйк за підвищення зарплати, який тривав 6 тижнів і закінчився перемогою робітників. У ньому взяли участь і бокораші з Ізи.
Злидні і безробіття, постійні податки, національний гніт, політичне безправ'я викликали все більшу ненависть до експлуататорів. В авангарді боротьби трудящих Ізи проти гнобителів в ті, як і в попередні роки, йшли комуністи. Вони закликали згуртовувати свої ряди і рішуче виступати проти соціального і національного гніту.
14 липня 1938 року жандармська дільниця із села Ізи доносила про початок страйку на будівництві шосейної державної дороги. Причиною виступу була затримка адміністрацією виплати заробітної плати. Робітники вимагали також підвищення оплати праці. Керівниками виступу були жи телі Ізи М. Зеленько i П. Кемко. Використовуючи наявність масового безробіття, погрози та інші заходи адміністрації будівництва вдалося зірвати виступ робітників.
Буржуазні власті робили все для того, щоб при. тупити класову свідомість робітників і сільської бідноти, що виступали проти експлуататорського ладу З цією метою вони активізували шкідливу, розкольницьку діяльність буржуазних та буржуазно-націоналістичиих партій. В Ізі особливо велику активність у 20-30-х pp. XX століття проявляли аграрники. Вони обіцяли наділити землею тих, хто буде голосувати під час виборів за їх кандидатів. Комуністи рішуче викривали розкольницьку, антинародну діяльність буржуазних партій, яких активно підтримувало духовенство.
У важких умовах соціально-політичного гніту повільно розвивалася культура. У 1919-1939 pp. в селі працювала українська, а згодом і чеська початкові школи. Але через низький життєвий рівень більшість дітей не могла здобути відповідну освіту. У 1924/25 навчальному році з 549 дітей шкільного віку школою було охоплено тільки 233 учні. У Ізі діяли також товариство по розведенню породної птиці, окружне господарське товариство по кулінарії, читальня, громадська бібліотека.
У березні 1939 року село було окуповане хортистською Угорщиною, яка встановила кривавий режим. За найменші провини фашисти карали звірячими розправами, знищували російську і українську літературу, встановили поліцейський нагляд за колишніми учасниками комуністичного руху. Мужній поет, уродженець Ізи Д. Вакаров гнівно затаврував «новий» фашистський порядок. Він з болем писав у вірші «Будують» про роки неволі і гніту:
Дивиться також інші населені пункти району:
- Стеблівка
- Сокирниця
- Рокосів
- Нижнє Селище
- Нижній Бистрий
- Монастирець
- Липча
- Липецька Поляна
- Крива
- Кошелеве
- Копашневе
- Золотареве
- Драгове
- Данилове
- Горінчове
- Вільшани
- Велятин
- Боронява
- Березове