Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
господарством з нужди не вийти, що колективізація сільського господарства в умовах Радянської влади є об'єктивною необхідністю, обов'язковою умовою будівництва соціалізму на селі.
Восени 1948 року в Ізі було створено 2 колгоспи. 30 травня 1950 року за ініціативою партійної організації відбулися спільні загальні збори членів обох артілей, на яких було вирішено об'єднатися і створити в селі один колгосп - ім. Мічуріна. Головою правління було обрано В. М. Ороса, активного учасника Великої Вітчизняної війни.
Матеріально-технічна база колгоспу в той час була дуже слабка. Сільськогосподарський інвентар складався з усуспільнених дерев'яних та залізних плугів і борін. На початку 1950 року артіль мала тільки 60 коней і 183 голови великої рогатої худоби.
В березні 196І року артіль ім. Мічуріна було об'єднано з колгоспом «Нове життя» села Кошелевого. У 1967 році укрупнена артіль мала 3527 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1466 га садів. Ріку рік зростало колективне господарство, множилося його багатство. Середня врожайність зернових з 1962 по 1965 рік становила по 19 цнт, у т. ч. кукурудзи- 33 цнт з кожного гектара. У 1967 році, незважаючи на надзвичайно несприятливі природні умови (засуху), було вирощено по 20 цнт зернових, у т. ч. пшениці - 31, картоплі - 102 центнери.
Основний напрям тваринництва - велика рогата худоба і вівці. На 1 січня 1968 року на фермах нараховувалось 1412 голів великої рогатої худоби, у т. ч. 350 корів; 205 свиней, 2180 овець і кіз, 70 коней, 70 бджолосімей тощо.
Поряд із основними галузями виробництва в колгоспі розвиваються сільські промисли, зокрема лозоплетіння, прибутки від якого помітно впливають на економіку колгоспу і з року в рік зростають. Якщо в 1960 році вони становили 60 тис.крб., то у 1967 році - 819 тис.крб. Ізянські вироби із лози йдуть у Москву і Ленінград, Грузію і Естонію, Вірменію і Сибір - в усі кінці нашої країни.
Значно зросли неподільні фонди артілі. На 1 січня 1968 року вони складали 1 845 721 крб. Лише в 1965-1967 pp. за їх рахунок було споруджено Будинок культури в селі Кошелевім, дві амбулаторії, картоплесховище, шість корівників і телятників, три вівчарники,- всього понад 30 об'єктів. В 1968 році колгосп спорудив новий цех для лозоплетіння та інші громадські будівлі. Грошова оплата колгоспників у 1967 році в порівнянні з 1953 роком збільшилась в шість разів. У 1967 році оплата нормодня становила 3,65 карбованця.
Колгоспний лад виховав передовиків, справжніх майстрів сільського господарства. Серед них значних успіхів домоглися, зокрема, телятниці К. Вакарова, В. Плиска, М. Лемак, картоплевод О. Плиска, майстри по лозоплетінню Д. Хвуст, К. Козак та багато інших.
Передовиками колгоспного виробництва села у згадані роки були трактористи М. Симулик і К. Кондраш, шофер Ю. Вакаров, доярки П. Плиска, М. Козар, М. Вучкан, вівчар Ю. Борщ, бригадир В. Вакаров та інші.
Виготовлення кошиків із лози в селі Ізі. 1968 р. По-новому розкрила артільна
земля свої скарби, коли господарство у 1964 році очолив П. І. Кляп. Він по професії вчитель біології.
Результат творчої праці, невтомних шукань не забарився, бо колгоспний керівник прагнув якомога
глибше розкрити багаті невико ристані резерви колгоспу. Висока
культура землеробства, наукова організація праці, що впроваджується в усі галузі господарства, дають свої плоди. Хлібороби рік у рік вирощують по 120 і більше цнт картоплі, 30-32 цнт пшениці. Зросло виробництво тваринницької продукції.
Багато років керує бригадою М. В. Гаврилюк. Він завоював довір'я і пошану теж невтомною гтрацею, високими врожаями. О, В. Курта вже 12 років очолює ланку. Вона - майстер високих урожаїв кукурудзи. Але слава не прийшла сама по собі, а народжувалася у наполегливій праці. Портрет О. В. Курти красується на районній Дошці пошани.
Чимало теплих і сердечних с.ч ів можна сказати і про механізатора М. Д. Симулика. Він завжди веде першість в змаганні, любовно і в стислі строки обробляє артільні лани. Ось вони перед мами, втілені в дійсність, мрії дідів і батьків - справжні господарі своєї землі. Ні, не кількістю трудових років вимірюється велич цих передовиків, а добрими ділами: врожайним пшеничним полем, фермами високодійних корів, потужним машинним парком. Сповна використовуючи своє право вільних володарів землі, вони множать багатство артілі.
Іза
Сторінка 6 з 7
Партійна організація разом з активом села уже з перших років Радянської влади проводцла широку агітаційно-роз'яснювальну роботу серед селян про необхідність переходу до спільного артільного обробітку землі. Потрібно було довести селянам правильність ленінського вчення про те, що дрібним Восени 1948 року в Ізі було створено 2 колгоспи. 30 травня 1950 року за ініціативою партійної організації відбулися спільні загальні збори членів обох артілей, на яких було вирішено об'єднатися і створити в селі один колгосп - ім. Мічуріна. Головою правління було обрано В. М. Ороса, активного учасника Великої Вітчизняної війни.
Матеріально-технічна база колгоспу в той час була дуже слабка. Сільськогосподарський інвентар складався з усуспільнених дерев'яних та залізних плугів і борін. На початку 1950 року артіль мала тільки 60 коней і 183 голови великої рогатої худоби.
В березні 196І року артіль ім. Мічуріна було об'єднано з колгоспом «Нове життя» села Кошелевого. У 1967 році укрупнена артіль мала 3527 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1466 га садів. Ріку рік зростало колективне господарство, множилося його багатство. Середня врожайність зернових з 1962 по 1965 рік становила по 19 цнт, у т. ч. кукурудзи- 33 цнт з кожного гектара. У 1967 році, незважаючи на надзвичайно несприятливі природні умови (засуху), було вирощено по 20 цнт зернових, у т. ч. пшениці - 31, картоплі - 102 центнери.
Основний напрям тваринництва - велика рогата худоба і вівці. На 1 січня 1968 року на фермах нараховувалось 1412 голів великої рогатої худоби, у т. ч. 350 корів; 205 свиней, 2180 овець і кіз, 70 коней, 70 бджолосімей тощо.
Поряд із основними галузями виробництва в колгоспі розвиваються сільські промисли, зокрема лозоплетіння, прибутки від якого помітно впливають на економіку колгоспу і з року в рік зростають. Якщо в 1960 році вони становили 60 тис.крб., то у 1967 році - 819 тис.крб. Ізянські вироби із лози йдуть у Москву і Ленінград, Грузію і Естонію, Вірменію і Сибір - в усі кінці нашої країни.
Значно зросли неподільні фонди артілі. На 1 січня 1968 року вони складали 1 845 721 крб. Лише в 1965-1967 pp. за їх рахунок було споруджено Будинок культури в селі Кошелевім, дві амбулаторії, картоплесховище, шість корівників і телятників, три вівчарники,- всього понад 30 об'єктів. В 1968 році колгосп спорудив новий цех для лозоплетіння та інші громадські будівлі. Грошова оплата колгоспників у 1967 році в порівнянні з 1953 роком збільшилась в шість разів. У 1967 році оплата нормодня становила 3,65 карбованця.
Колгоспний лад виховав передовиків, справжніх майстрів сільського господарства. Серед них значних успіхів домоглися, зокрема, телятниці К. Вакарова, В. Плиска, М. Лемак, картоплевод О. Плиска, майстри по лозоплетінню Д. Хвуст, К. Козак та багато інших.
Передовиками колгоспного виробництва села у згадані роки були трактористи М. Симулик і К. Кондраш, шофер Ю. Вакаров, доярки П. Плиска, М. Козар, М. Вучкан, вівчар Ю. Борщ, бригадир В. Вакаров та інші.
Виготовлення кошиків із лози в селі Ізі. 1968 р. По-новому розкрила артільна
земля свої скарби, коли господарство у 1964 році очолив П. І. Кляп. Він по професії вчитель біології.
Результат творчої праці, невтомних шукань не забарився, бо колгоспний керівник прагнув якомога
глибше розкрити багаті невико ристані резерви колгоспу. Висока
культура землеробства, наукова організація праці, що впроваджується в усі галузі господарства, дають свої плоди. Хлібороби рік у рік вирощують по 120 і більше цнт картоплі, 30-32 цнт пшениці. Зросло виробництво тваринницької продукції.
Багато років керує бригадою М. В. Гаврилюк. Він завоював довір'я і пошану теж невтомною гтрацею, високими врожаями. О, В. Курта вже 12 років очолює ланку. Вона - майстер високих урожаїв кукурудзи. Але слава не прийшла сама по собі, а народжувалася у наполегливій праці. Портрет О. В. Курти красується на районній Дошці пошани.
Чимало теплих і сердечних с.ч ів можна сказати і про механізатора М. Д. Симулика. Він завжди веде першість в змаганні, любовно і в стислі строки обробляє артільні лани. Ось вони перед мами, втілені в дійсність, мрії дідів і батьків - справжні господарі своєї землі. Ні, не кількістю трудових років вимірюється велич цих передовиків, а добрими ділами: врожайним пшеничним полем, фермами високодійних корів, потужним машинним парком. Сповна використовуючи своє право вільних володарів землі, вони множать багатство артілі.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Стеблівка
- Сокирниця
- Рокосів
- Нижнє Селище
- Нижній Бистрий
- Монастирець
- Липча
- Липецька Поляна
- Крива
- Кошелеве
- Копашневе
- Золотареве
- Драгове
- Данилове
- Горінчове
- Вільшани
- Велятин
- Боронява
- Березове