Сторінка 7 з 7
Партійна організація колгоспу, що налічує в своєму складі 53 комуністи, докладає усіх сил, щоб повести колгоспних трударів на досягнення вищих показників порівняно з попередніми роками.
Резерви для цього є. Трудові будні комуністів висувають в перші ряди все
нових і нових організаторів виробництва. Всі 37 членів КПРС, які працюють в рільництві і тваринництві, тракторній бригаді - виявляють справжні риси вміння організувати людей, згуртувати їх і повести на виконання поставлених завдань.
Змінило своє обличчя і саме село. Воно помолоділо, оновилося. За період з 1965 по 1968 рік у селі споруджено понад 600 добротних житлових будинків з цегли та каменю. Це більше половини всіх будинків Ізи. Нові хати, збудовані за роки Радянської влади, майже не відрізняються від будинків селищ міського тику. Десятки родин щорічно зводять нові добротні будинки. В 1967 році справили новосілля колгоспний шофер Ю. Д. Вакаров, доярка Т. С. Синевич та інші трудівники.
Село повністю електрифіковане і радіофіковане. Тут працює відділення зв'язку. В особистому користуванні мешканців Ізи в 1968 році було понад 50 телевізорі 6 легкових автомашин, 21 мотоцикл, 563 велосипеди, багато радіоприймачів. У побут селян все більше входять холодильники, пральні машини тощо.
Значно зросла купівельна спроможність трудівників села. До їх послуг сільмаг, продовольчий магазин, господарський магазин, їдальня, перукарня та кравецька майстерня. У 1968 році в селі працювало чотири магазини, став до ладу триповерховий будинок комбінату побутового обслуговування. В ньому розмістився універмаг, кафе, ресторан, перукарня. Товарообіг у 1967 році зріс до 463 тис. крб., а в 1962 році він становив 339 тис. карбованців.
Про здоров'я трудящих села дбають 2 лікарі та 3 працівники середнього медичного персоналу. У 1967 році в Ізі споруджено новий фельдшерсько-акушерський пункт. Завдяки вчасному і систематичному проведенню профілактичних заходів, викорінено такі хвороби як тиф, дифтерія, віспа та інші.
Багато зроблено в Ізі і для розширення шкільної мережі. У 1955 році семирічна школа була реорганізована в середню. В 1950 році закінчено будівництво нової двоповерхової школи. З 1945 по 1965 рік атестати зрілості одержали понад 500 юнаків і дівчат. В 1966/67 навчальному році у середній школі навчалося 670 учнів. В заочній школі здобували середню освіту 65 учнів без відриву від виробництва. Підростаюче покоління виховують 37 вчителів. Багато вчителів Ізи заслужили своєю невтомною працею шану і повагу. Серед них М. В. Маяка, Г. Д. Камінь та інші. Вони, крім педагогічної діяльності, беруть активну участь в громадській роботі села: виступають перед хліборобами з лекціями, допомагають гурткам художньої самодіяльності, виконують депутатські обов'язки.
За період 1945-1967 pp. понад 50 вихідців села закінчили вищі навчальні заклади. Чимало мешканців Ізи в 1967 році навчались у вузах країни. Сини колишніх неписьменних бідняків стали вченими, кандидатами наук. К. Й. Галас та М. В. Симулик працюють доцентами Ужгородського державного університету. В. М. Самош - кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту зоології Академії наук УРСР.
Бідняк Михайло Кундря за часів чехословацького буржуазного режиму виїхав до Сполучених Штатів Америки на заробітки, залишивши вдома дружину і трьох дітей. Додому він так і не повернувся, бо не мав потрібних коштів. Але на оновленій землі Закарпаття знайшла щастя його сім'я. Сини Андрій і Тихон закінчили Ужгородський університет і працюють вчителями. Дочка Марія одержала середню спеціальну освіту і трудиться на посту бібліотекаря. За роки Радянської влади сини бідняка С. Мадяра - Дмитро, Михайло, Йосип і дочка Ольга закінчили вищі учбові заклади. Молодший син Іван також вчиться. Кожна сім'я села Ізи зажила новим, щасливим життям.
Своє культурне дозвілля трудящі села проводять у Будинку культури, який має 450 місць, стаціонарну кіноустановку. Тут працюють гуртки художньої самодіяльності, які часто виступають перед трудящими з новими концертними програмами та виставами.
Людно завжди і в сільській бібліотеці, книжковий фонд якої зріс у 1967 році до 12 тис. примірників. У 1968 році трудівники села передплачували 3400 примірників газет і журналів. Все це свідчить про розквіт культури колгоспного села.
Трудову діяльність колгоспних мас очолюють комуністи. Партійна організація налічує в своїх рядах понад 50 членів КПРС, які мобілізують хліборобів на здійснення величних заходів, накреслених партією та урядом.
Волею партії, невтомною працею трудівників Іза перетвориться у майбутньому в ще більш квітуче село з парками і скверами, благоустроєними кварталами нових житлових масивів, громадськими та культурно-побутовими спорудами.
Дивиться також інші населені пункти району: