Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Іза

Сторінка 5 з 7



Зводять тюрми і казарми, Щоб корився рідний край.
На село по два жандарми,
А читальні - не питай.
Замість школи, - в селах церкви
З позолоченим хрестом. Бережуть, як пси, неволю староста з попом.



Селянські маси Ізи вже з перших днів окупації стали проявляти ненависть до
фашистського режиму. У 1939-1941 pp. десятки жителів села, переважно прогресивна молодь, уникаючи фашистського переслідування з боку окупантів, емігрували до Радянського Союзу. В роки Великої Вітчизняної війни радянського народу десятки мешканців села Ізи брали участь у боротьбі проти гітлерівців.
Поет Д. Вакаров підкреслював, що лише у впертій, напруженій боротьбі проти гнобителів можна здобути волю, бо «без борні ми не годні до свободи дійти» 3. Вірші Д. Вакарова пройняті вірою в перемогу над фашизмом. Поет висловлював впевненість у тому, що героїчна Червона Армія принесе трудящим свободу і настане час возз'єд­нання краю з своєю матір'ю - Радянською Україною. Д. Вакаров був одним із активних учасників літературного гуртка прогресивної молоді, що утворився при Хустській гімназії в 1940-1941 pp. До його складу входили односельчани К. Га­лас, М. Кемінь, М. Щпіцер і М. Симулик та інші учні гімназії.
Під час фашистської окупації (1939-1944 pp.) трудящі села не скорилися воро­гові, а вели боротьбу проти нього. За підпільну діяльність на Закарпатті і в Буда­пешті був закатований фашистами поет Д. Вакаров. Чимало жителів Ізи засуджено окупантами на різні строки тюремного ув'язнення. В. А. Фозикош за участь у під­пільній роботі був арештований фашистами і засуджений на вічне ув'язнення. В одному з концтаборів він і загинув. Від рук фашистів загинув у 1944 році в конц­таборі і поет, уродженець с. Ізи М. Шпіцер.
В жовтні 1944 року настав для трудящих Ізи довгожданий день. 24 жовтня 1944 року підрозділи 151-го стрілецького полку заволоділи селом Ізою. В бою за цей населений пункт кандидат партії, боєць Копкін і старшина роти Нечаєв просунулися далеко вперед, а рота рухалась в обхід оборони ворога. Пробираючись через гору, покриту лісом, вони набрели на роту фашистських солдатів. Не розгу­бившись, Конкін і Нечаєв почали голосно віддавати команди і з автоматами кину­лись на противника. Фашисти, очевидно, подумали, що мають справу з цілим підрозділом і кинулись тікати. Рота, яка підоспіла вчасно, розбила ворога і зайняла село.
Населення хлібом-сіллю зустрічало радянських воїнів, які першими всту­пили в село.
31 жовтня 1944 року в Ізі було створено Народний комітет. Головою його заоч­но на зборах у присутності близько 300 чол. було обрано молодого поета-борця Дмитра Вакарова. Тимчасово обов'язки голови виконував Д. Олексик. В протоколі засідання комітету вказувалося, що таке рішення прийняте «тому, що Д. О. Вака­ров арештований угорсько-фашистськими властями і до цього часу знаходиться в тюрмі».
Чимало жителів села добровільно вступили до лав радянських військ. Першими добровольцями Ізи були Д. Кундря, Д. Сабо, Василь і Володимир Вакарови. Вони, повернувшись з концтабору, куди були забрані угорськими властями, зразу ж пішли громити ненависного ворога.
У центрі села в 1967 році встановлено обеліск односельчанам, які загинули в боротьбі проти фашизму. На ньому золотими літерами викарбовані їх прізвища.
Одразу ж після визволення села Червоною Армією первинна партійна організація разом з Народним комітетом почали здійснювати соціалістичні перетворення. Сільську бідноту було наділено землею, посівним матеріалом, забезпечено мешкан­ців села продовольчими товарами. Було також прийнято рішення про початок будівництва нової школи, надано матеріальну допомогу жінкам добровольців Червоної Армії. Інтелігенція села взялась за ліквідацію неписьменності і малописьменності. У 1945 році в селі відкрито клуб, семирічну школу, налагоджено роботу магазину тощо. Після визволення села багато юнаків і дівчат Ізи пішли вчитися до Хустської середньої школи. Один з жителів села - К. Галас став її викладачем.
У 1945 році в Ізі була створена комсомольська організація. Серед перших членів ВЛКСМ села в цей період були М. В. Кеминь, М. В. Мачка, Д. С. Зеленяк, Т. М. Пристая та інші. Комсомольська організація під керівництвом комуністів брала активну участь в соціалістичних перетвореннях, у проведенні заходів по здійсненню радянського будівництва. Особливо велику допомогу партійній органі­зації надавали комсомольці у проведенні культурно-масової та ідейно-виховної роботи на селі, а згодом у проведенні колективізації.


Cучасна карта - Іза