Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Великі Лучки

Сторінка 4 з 7
керівництвом комуністів селяни Великих Лучок взяли участь у першотравневій демонстрації 1922 року в Мукачевому. Під час проведення виборів до парламенту буржуазної Чехословаччини и 1924 році за кандидатів від комуністичної партії у Великих Лучках з 1854 вибор­ців
голосувало 1206 чоловік. Це була велика політична перемога трудящих села. Маси переконалися, що тільки комуністична партія вірно служить їхнім інтересам.
Після парламентських виборів комуністи Великих Лучок ще жвавіше розгорнули агітаційно-пропагандистську роботу серед населення. Вони домагалися без­коштовної передачі поміщицької землі селянам. З цією метою до парламенту в 1925 рпиі була послана делегація селян на чолі з комуністом Петром Фенчаком. Однак буржуазний уряд відхилив законні вимоги трудящих.
Вплив партійної організації на маси дедалі зростав. Це відчували реакційні елементи і всіляко перешкоджали комуністам у їх роботі. А в 1931 році вони підло з-за рогу вбили секретаря партійної організації Івана Лізака. Похорон комуніста перетворився у масову демонстрацію трудящих села. У відповідь на злодіяння
класового ворога багато бідняків влилося до лав комуністичної партії. Партійна організація села мала тоді 50 членів та близько 300 співчуваючих комуністам Комуніста Василя Поповича у 1930 році було обрано делегатом до СРСР, а пізніше, після виборів 1935 року, він став сенатором від КПЧ у чехословацькому парламенті.
Активно діяла і передова молодь села. В 1930 році тут було створено комсо­мольську організацію. Вожаком її став комуніст Іван Попович (Русняк). Комсо­мольці поширювали серед населення революційні листівки, згуртовували молодь на боротьбу проти буржуазних порядків. Вони видали спеціальну листівку «Лучанська зірка», в якій пояснювалася мета поїздки молодіжної делегації до Радян­ського Союзу в 1930 році.
Активну участь у політичному житті села відіграло також Об'єднання тру­дящого селянства (ОТС). Очолював цю організацію комуніст І, В. Газій. Під час виборів до міцевих органів влади в 1930-1931 pp. члени ОТС разом з комуністич­ною організацією добилися визначної перемоги: старостою було обрано співчу­ваючого комуністам Йосипа Поповича. Його заступником та касиром селяни обрали членів партії.
Щоб привернути маси на свій бік, буржуазна влада іноді намагалася давати селянам деякі подачки - хліб, посівний матеріал тощо. Але цю мізерну допомогу здебільшого одержували заможні прошарки. Навіть сільська корчмарка за хабарі одержувала насіння, хоч не мала в цьому потреби. Про це переконливо говорив депутат парламенту комуніст Микола Сидоряк. Він вимагав від уряду розслідувати цю справу і притягти до судової відповідальності тих, хто спекулював на важ­кому становищі трудового селянства.
У роки економічної кризи біднота неодноразово брала участь у «голодних по­ходах», протестувала проти гніту і беззаконня. Незважаючи на снігову бурю, що сталась 1 лютого 1932 року, селяни Великих Лучок разом з трудящими сіл Горонди, Ключарок та Баркасового, підтримуючи безробітних, пішли походом до Мукачевого. Тут вони натрапили на жандармську заставу. Озброєні шаблями і пендриками, жандарми розігнали людей і переслідували їх аж до навколишніх сіл.
Нестерпне соціальне безправ'я доповнювалось ще важким національним гнітом. Буржуазні органи преси навмисне сіяли національну порожнечу між людьми. Власті всюди проводили насильну чехізацію українського населення. Хоч у Великих Лучках проживало лише 6 чеських сімей, а основну масу жителів становили укра­їнці, у відкритій тут горожанській школі навчання провадилося чеською мовою, і тільки в кінці 30-х років почали вчити дітей українською мовою. Крім горожанської, в селі працювало ще три початкові школи.
За переписом населення 1930 року, у Великих Лучках було 1225 будівель, 5854 жителі, з них - 5470 українців.
Особливо погіршилось становище трудового населення Великих Лучок з бе­резня 1939 року, коли фашистська Угорщина загарбала Закарпаття. Над комуні­стами чинили жорстоку розправу. Фашисти кидали їх у тюрми, за колючі дроти в концтабори. Окупанти примушували всіх підозрілих селян двічі на день з'яв­лятися до жандармерії для перевірки, забороняли їм виходити з села. Проте на­віть і ці фашистські заходи не принесли окупантам ні спокою, ні бажаних наслід­ків. Комуністична організація пішла в глибоке підпілля, але не припиняла боротьби. Комуністи організовували колективні слухання радіопередач з Москви. Ця робота ще більш посилилась після нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз. В одному з донесень таємного агента від 30 липня 1941 року зазначалося: «3гідно з повідомленням Д-20, на квартирі Михайла Валога, мешканця Великих Лучок, колишнього заготівника фірми «Футура», часто збираються люди, які слухають московські радіопередачі і розповідають населенню те, що


Дивиться також інші населені пункти району:

Cучасна карта - Великі Лучки