Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Великі Лучки

Сторінка 6 з 7
відкрито десятирічку яка охоплювала 1430 учнів. Водночас працювали вечірні курси для молоді.
Для ліквідації неписьменності в селі організовувались групи, в яких, крім
учителів, селян навчали грамоти і старші учні школи. Робота йшла дружно, орга­нізовано. До 1948 року більшість жителів села була вже письменною.
Комсомольська організація, яка заснувалася у Великих Лучках в лютому 1945 року, швидко налагоджувала культурно-освітню роботу. До послуг молоді в селі відкрили 2 клуби, 2 бібліотеки. Тут завжди було людно: колективно читали книги, газети, працювали гуртки художньої самодіяльності.
У селі налагоджувалось і медичне обслуговування, було відкрито амбулаторію. Якщо до визволення на чотири села працював один лікар, то в 1945 році лише у Великих Лучках населення обслуговували 4 лікарі.
Весною 1947 року бідняки ви­рішили створити в селі колгосп. Першим до артілі подав заяву бідняк Василь Король. Слідом за ним вступили Юрій Рубіш, Іван Газій, Юрій Строїн, Іван Шестак, Михайло Ладані, Андрій Сідун, що обійшов увесь світ, шукаючи кра­щої долі та інші. Головою артілі великолучківці обрали Василя Ко­роля.
Восени 1948 року в селі вже існувало п'ять колгоспів. Той рік став роком суцільної колективіза­ції у Великих Лучках. Проте у дрібних артілях переваги колективного господарювання не використовувались на повну потужність. Виникло питання про об'єднання їх в єдине колективне господарство. Допомогла цьому дружба, що зародилась між колгоспниками Великих Лучок і хліборобами артілі «Труд» села Загорська Московської області.
Прочитавши в центральній газеті статтю голови колгоспу «Труд» І. Хренова про передові методи господарювання, жителі Великих Лучок вирішили запозичити їхній досвід. До Підмосков'я вони написали листа з проханням дозволити їм при­їхати по науку. Незабаром прийшла відповідь. Росіяни запрошували закарпатців до себе в гості. Першим поїхав голова колгоспу ім. В. І. Леніна Ю. Рубіш. Тепло і радісно зустріли його російські брати, про все розповідали, показали велике госпо­дарство, яке успішно розвивалося на базі об'єднання 14 невеликих артілей. Про все по розповів Рубіш своїм односельчанам, повернувшись з Підмосков'я.
В серпні 1950 року великолучківці на загальних зборах села одностайно прий­няли рішення: об'єднати всі п'ять артілей в одне господарство. Укрупнений колгосп назвали іменем В. І. Леніна.
З того часу і змагаються за кращі успіхи дві великі сім'ї українського і росій­ського колгоспів. Загорські колгоспники допомогли великолучківцям налагодити роботу птахоферми. В свою чергу українські хлібороби порадили російським братам вирощувати кукурудзу на силос, допомогли їм добірним зерном. Сподобалися загорцям і будинки, які рівними рядами виросли за роки Радянської влади у Великих Лучках, що є яскравим свідченням зростання добробуту трудящих села.
Будівельна бригада колгоспу ім. В. І. Леніна виїжджала до Загорська і допо­магала своїм друзям побудувати цілу вулицю. Цю вулицю загорці назвали Закар­патського. Вона стала символом дружби між трудівниками двох братніх республік.
За порівняно невеликий строк Великолучківський колгосп перетворився на одно з передових господарств на всьому Закарпатті. Валовий збір сільськогосподар­ської продукції в 1966 році становив - 47 559 цнт зерна, 18 941 цнт овочів, 47 677цнт буряків. Рік у рік підноситься врожайність. В 1967 році хлібороби зібрали по 25 цнт пшонині з га, по 51,4 цнт кукурудзи, по 29 цнт озимого ячменю.
Помітного розвитку досягло тваринництво. В 1966 році колгосп мав 3244 голови великої рогатої худоби, 3620 свиней. Надої молока на одну корову становили 1852 кілограми.
З кожним роком зростають неподільні фонди артілі, і це дає змогу розширити будівництво громадських приміщень, придбати нову сільськогосподарську техніку. В 1967 році в колгоспі було 37 вантажних машин, 37 тракторів, 16 комбайнів і багато іншої техніки. На території господарства розміщено 32 тютюносушарки, 16 корівників, 12 телятників, 11 свинарників, 4 пташники, гараж для автомашин, 5 кузень, 2 пилорами, млин, тракторна, столярна і автомобільна майстерні.
В 1967 році почав працювати колгоспний плодоконсервний завод. Його потуж­ність 6 млн. умовних банок на рік. У цехах заводу встановлені сучасні машіищ і обладнання. Крім консервів, тут виготовляються фруктові соки, маринади, салат.
Виробничі успіхи колгоспу - результат самовідданої праці великолучківців.
3 перших днів колективного господарювання вони переносили труднощі, злагоджено розв'язували всі питання колгоспного будівництва. В процесі спільної праці зрос­тала дружба людей, підносилася їх свідомість. Ще в 1947 році ланкові Г. М. Ладані та Ю. М. Рубіш на всю республіку прославили свої імена. Ланка Ладані зібрала по 26,2 цнт соняшника з гектара, а ланка


Дивиться також інші населені пункти району:

Cучасна карта - Великі Лучки