Сторінка 7 з 7
Рубіша - по 75 цнт кукурудзи. Це були рекордні врожаї на Закарпатті. За сумлінну роботу в 1949 році ланковим присвомю звання Героя Соціалістичної Праці.
Повчальний шлях пройшла Ганна Михайлівна Ладані. В минулому вона працювала у куркулів, жила без радості. А коли над Карпатами засяяло сонце свободи і в селі почав створюватись колгосп, Ганна Ладані в числі перших стала його членом. У колгоспі вона стала справжнім майстром високих врожаїв, завоювала глибоку повагу односельчан. За одержання високих врожаїв кукурудзи в 1954 році її нагороджено орденом Леніна, а в 1958 році - другою золотою зіркою Героя Соціалістичної Праці. На досягнутих успіхах ланкова ніколи не заспокоювалася, а домагалася все вищих врожаїв. У 1964 році її ланка з площі 50 га зібрала по 100,5 цнт кукурудзи в зерні. Г. М. Ладані щорічно є учасницею Всесоюзної виставки ДНГ. Виставком нагородив її Великою і Малою золотими медалями. Славній трудівниці односельчани
виявляють високе довір'я. З 1951 року її вже вп'яте обирають депутатом Верховної Ради УРСР. Вона має своїх послідовників у вирощуванні високих врожаїв, її приклад наслідують тисячі хліборобів Закарпаття.
По-комуністичному живуть і працюють механізатори Ю. Балог, В. Волошин, доярки О. Бігарі, Г. Король, М. Лелик, І. Шелько, свинарка Г. Беляля, бригадири І. Федак, Д. Фенчак, ланкові Г. Федак, М. Лінтур, рядові колгоспники Ю. Кунак, Д. Рубіш, І. Шафар, Г. Строїн, Г. Попадинець, Г. Теличко, М. Балко, Г. Кіраль, Г. Балко та багато інших великолучківців. 126 трудівників колгоспу нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу.
Одночасно з розвитком колгоспного гприбництва зміцнюється економіка села, впорядковуються його вулиці, поліпшується добробут людей. Вздовж села широкою блискучою стрічкою простягається асфальтове шосе. В центрі височить двоповерховий Палац культури. Поблизу розміщені широкоекранний кінотеатр, лікарня, пошта, телефонна станція, універмаг, продуктові і промтоварні магазини. Стрункими рядами на вулицях стоять світлі, вкриті шифером, черепицею і залізом, будинки колгоспників. Кожне подвір'я нагадує мальовничий куточок. За допомогою держави у Великих Лучках споруджено понад 1350 будинків. Кожний будинок радіофіковано. У селі є понад 1300 радіоприймачів, 476 телевізорів, 218 мотоцикли, 20 легкових автомашин, кілька тисяч велосипедів.
Помітні зрушення у Великих Лучках відбуваються і в галузі освіти. За роки Радянської влади тут 2200 чоловік здобули середню і восьмирічну освіту. Тепер немає такої родини, де б хтось з її членів не вчився. В сім'ї рядового колгоспника Юрія Гавброди з шести дітей дві дочки і один син закінчили Ужгородський державний університет. Син став лікарем-хірургом, дочки - педагогами, третя дочка закінчила Берегівське медичне училище, а два молодші сини здобули середню освіту, і один з них навчається на медичному факультеті Ужгородського університету. Чотири уродженці села стали вченими. М. М. Ладані і А. І. Шпонтак здобули звання кандидатів медичних наук, П. І. Халус - історичних наук, Г. І. Бадог - біологічних наук. В аспірантурі навчаються Ю. Ю. Рубіні, Т. Ю. Кепич, І. Д. Рубіш.
В селі - дві середні і одна восьмирічна школи. В них 70 вчителів навчають близько 1440 учнів. Школи добре обладнані кабінетами, мають фізкультурні зали.
У Великолучківській лікарні працює 6 лікарів, 8 фельдшерів і 18 медсестер. Вони повсякденно дбають про здоров'я трудящих. Добре зарекомендували себе серед населення лікар І. Д. Рать, фельдшер, Г. М. Король, завідуючий фельдшерсько-акушерським пунктом Д. П. Фенчак.
Соціалістичні перетворення в галузі економіки і культури села відбуваються під керівництвом партійної організації, яка об'єднує 124 комуністи. В роботі їм допомагають 370 комсомольців. Комуністи й комсомольці працюють на різних ділянках виробництва і культури. Серед молоді повсякденну виховну роботу провадять старі члени партії В. Ю. Попович, І. В. Газій, Ю. Ю. Строїн. Юнакам і дівчатам вони розповідають про минуле Закарпаття, про героїчний шлях трудового народу, який під керівництвом Комуністичної партії здобув волю і щастя.
Багатогранну роботу проводить сільська Рада, до якої обрано 82 депутати. Сільрада невпинно дбає про впорядкування села, народним методом організувала ремонт шляхів. Її заходами встановлено обеліск на честь воїнів-односедьчан, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
Славне 50-річчя Великого Жовтня трудівники села відзначили новими виробничими успіхами. Вони сповнені рішучості й надалі самовіддано працювати на благо радипської Батьківщини, в ім'я щастя і прогресу.
Дивиться також інші населені пункти району: