Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
селянських дітей катехізису. Останній жив у будинку поміщика Майоша і тому відбував повинності. В середині XIX століття в церковнопарафіальній школі навчалося 15 дітей.
Скасування кріпосного права у 1848 році не поліпшило економічного становища сільських трударів. Поміщики всіляко зволікали наділення селян землею,
що викликало протест населення. В середині 50-х років XIX століття під час переправи через Тису поміщика Павла Томка шестеро тересвянців напали на свого пана, заявивши, що його чекає така ж доля, як землевласника Погані (останнього и і854 році смертельно поранено в селі Руському Полі, неподалік від м. Тячева). «Такі погрози, - повідомляв наджупан Мармароського комітату,- дуже небезпечні» і просив власті надіслати війська у ті населені пункти.
Після проведення у 60-х роках XIX століття комасації у Тересві кращі землі залишилися власністю поміщиків. За даними 1876 року, з 2284 кадастральних гольдів землі 80 урбаріальним селянам належало 1000 кадастральних гольдів, у т. ч. 650 гольдів орної землі, 245 - лук і 242 гольди лісу для спільного користування. Рештою землі володіли 7 землевласників.
Серед селян Тересви того часу все більш стає помітною майнова нерівність, в селі було 42 власники, які мали наділи до 20 кадастральних гольдів, 22 - від 10 до 20, 17 - від 20 до 100 гольдів. 27 родин мали наділи до 5 гольдів.
Та все ж Тересва відігравала значну економічну роль в житті навколишнього населення. Цьому сприяло і те, що тут були залізнична станція, пошта. З 1872 року у Тересві перебувало окружне управління, до складу якого входило 5 нотарських правлінь, що охоплювали 20 сіл з населенням понад 18 500 чоловік.
Общинні справи села вирішувало представництво з числа виборних (валасманів), старости і чиновника (нотаря). На одному з документів за 1870 рік хрестиками позначено підписи 7 членів сільського представництва, поруч з ними відбиток печатки, на якій зображено листяне дерево з широкою кроною, а під ним - вовка і лисицю. В середині печатки позначено рік - 1848.
На кінець XIX століття кількість населення в селі значно збільшилася і в 1900 році становила понад 1600 чоловік.
У другій половині XIX століття поряд з зерновими вирощували і городні культури, зокрема капусту. Розвивались також тваринництво, садівництво, іле головним чином у господарствах поміщиків, заможних селян, лихварів, які в кінці XIX століття зосередили у своїх руках велику кількість сільськогосподарських угідь. За переписом 1895 року, в маєтках 6 поміщиків Тересви було 1301 гольд різних угідь, у т. ч. 482 гольди орної землі. В середньому на одного землевласника припадало 217 гольдів, в той час як на одного селянина - по одному гольду землі.
Щоб прогодувати сім'ю, сільська біднота змушена була за мізерну плату обробити землі поміщиків, куркулів, лихварів.
Тяжким лишалось становище селян і в кінці XIX століття. їх гнітили різні побори, податки та інші повинності. Як показують відомості прибутків приходів Мукачівської греко-католицької єпархії, 80 селян і желярів села щороку давали церкві 80 вік кукурудзи і стільки ж вівса, 2 сяги дров, відробляли 150 днів на парафіальних землях. Загальна вартість поборів селян на користь церкви становила 110 форинтів. У 1908 році населення Тересви повинно було сплатити 8287 крон іержавного податку і, крім того, в порядку виконання трудової повинності відробити 599 днів на будівництві та ремонті шляхів, мостів.
Трудове селянство не мало можливості сплачувати високі податки, а тому з кожним роком зростали недоїмки, які в 1908 році становили 3600 крон. З-сільського бюджету на медичне обслуговування та освіту на рік виділялося тільки 760 крон. Це становило незначну частку тих надходжень, які йшли від населення в порядку сплати податків. А тим часом селяни Тересви були позбавлені елементарної медичної допомоги. В 1875 році у селі народилося 63, а померло 50 дітей. На низь
кому рівні була й освіта. У 1896 році в Тересві працювала початкова школа, яку відвідувало 80 учнів. Навчав дітей один учитель - В. Сірко.
Тересва у пореформений період мала непривабливий вигляд. Всюди тулилися підсліпуваті дерев'яні хати з маленькими віконцями, покриті соломою і частково дранкою. Серед них виділялися своїм виглядом і комфортом поміщицькі будинки. Одяг селяни Тересви, як і всієї Мармарощини, виготовляли з домашнього полотна, сукна, взуттям були постоли з шкіри.
Трудове селянство не раз підіймалося на боротьбу проти гнобителів. Коли восени 1914 року російські війська на деякий час зайняли північно-східну частину Закарпаття, в Тересві побували два воїни-розвідники. За спогадами
Тересва
Сторінка 2 з 8
Петрівчина (староста), Андрія Мезея, Михайла Хуськи, Івана Петрочи та інших - стояли хрестики. За свідченням архівних документів, лише у 1803 році місцевий піп навчав своїх дітей руському букварю, а дяк О. Сидір вчив Скасування кріпосного права у 1848 році не поліпшило економічного становища сільських трударів. Поміщики всіляко зволікали наділення селян землею,
що викликало протест населення. В середині 50-х років XIX століття під час переправи через Тису поміщика Павла Томка шестеро тересвянців напали на свого пана, заявивши, що його чекає така ж доля, як землевласника Погані (останнього и і854 році смертельно поранено в селі Руському Полі, неподалік від м. Тячева). «Такі погрози, - повідомляв наджупан Мармароського комітату,- дуже небезпечні» і просив власті надіслати війська у ті населені пункти.
Після проведення у 60-х роках XIX століття комасації у Тересві кращі землі залишилися власністю поміщиків. За даними 1876 року, з 2284 кадастральних гольдів землі 80 урбаріальним селянам належало 1000 кадастральних гольдів, у т. ч. 650 гольдів орної землі, 245 - лук і 242 гольди лісу для спільного користування. Рештою землі володіли 7 землевласників.
Серед селян Тересви того часу все більш стає помітною майнова нерівність, в селі було 42 власники, які мали наділи до 20 кадастральних гольдів, 22 - від 10 до 20, 17 - від 20 до 100 гольдів. 27 родин мали наділи до 5 гольдів.
Та все ж Тересва відігравала значну економічну роль в житті навколишнього населення. Цьому сприяло і те, що тут були залізнична станція, пошта. З 1872 року у Тересві перебувало окружне управління, до складу якого входило 5 нотарських правлінь, що охоплювали 20 сіл з населенням понад 18 500 чоловік.
Общинні справи села вирішувало представництво з числа виборних (валасманів), старости і чиновника (нотаря). На одному з документів за 1870 рік хрестиками позначено підписи 7 членів сільського представництва, поруч з ними відбиток печатки, на якій зображено листяне дерево з широкою кроною, а під ним - вовка і лисицю. В середині печатки позначено рік - 1848.
На кінець XIX століття кількість населення в селі значно збільшилася і в 1900 році становила понад 1600 чоловік.
У другій половині XIX століття поряд з зерновими вирощували і городні культури, зокрема капусту. Розвивались також тваринництво, садівництво, іле головним чином у господарствах поміщиків, заможних селян, лихварів, які в кінці XIX століття зосередили у своїх руках велику кількість сільськогосподарських угідь. За переписом 1895 року, в маєтках 6 поміщиків Тересви було 1301 гольд різних угідь, у т. ч. 482 гольди орної землі. В середньому на одного землевласника припадало 217 гольдів, в той час як на одного селянина - по одному гольду землі.
Щоб прогодувати сім'ю, сільська біднота змушена була за мізерну плату обробити землі поміщиків, куркулів, лихварів.
Тяжким лишалось становище селян і в кінці XIX століття. їх гнітили різні побори, податки та інші повинності. Як показують відомості прибутків приходів Мукачівської греко-католицької єпархії, 80 селян і желярів села щороку давали церкві 80 вік кукурудзи і стільки ж вівса, 2 сяги дров, відробляли 150 днів на парафіальних землях. Загальна вартість поборів селян на користь церкви становила 110 форинтів. У 1908 році населення Тересви повинно було сплатити 8287 крон іержавного податку і, крім того, в порядку виконання трудової повинності відробити 599 днів на будівництві та ремонті шляхів, мостів.
Трудове селянство не мало можливості сплачувати високі податки, а тому з кожним роком зростали недоїмки, які в 1908 році становили 3600 крон. З-сільського бюджету на медичне обслуговування та освіту на рік виділялося тільки 760 крон. Це становило незначну частку тих надходжень, які йшли від населення в порядку сплати податків. А тим часом селяни Тересви були позбавлені елементарної медичної допомоги. В 1875 році у селі народилося 63, а померло 50 дітей. На низь
кому рівні була й освіта. У 1896 році в Тересві працювала початкова школа, яку відвідувало 80 учнів. Навчав дітей один учитель - В. Сірко.
Тересва у пореформений період мала непривабливий вигляд. Всюди тулилися підсліпуваті дерев'яні хати з маленькими віконцями, покриті соломою і частково дранкою. Серед них виділялися своїм виглядом і комфортом поміщицькі будинки. Одяг селяни Тересви, як і всієї Мармарощини, виготовляли з домашнього полотна, сукна, взуттям були постоли з шкіри.
Трудове селянство не раз підіймалося на боротьбу проти гнобителів. Коли восени 1914 року російські війська на деякий час зайняли північно-східну частину Закарпаття, в Тересві побували два воїни-розвідники. За спогадами
Дивиться також інші населені пункти району:
- Широкий Луг
- Чумалеве
- Усть-Чорна
- Угля
- Тернове
- Теребля
- Тарасівка
- Руське Поле
- Новоселиця
- Нересниця
- Лопухів
- Лази
- Кричове
- Красна
- Калини
- Глибокий Потік
- Ганичі
- Вонігове
- Вільхівці
- Бедевля