Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Тересва

Сторінка 5 з 8
І. Т. Грижинця перерізала запальні шнури і врятувала підприємство від зруйнування.
Мрії трудящих про визволення збулись 24 жовтня 1944 року. В цей день під­
розділи 17-го гвардійського стрілецького корпусу, який входив до складу 4-го Укра­їнського фронту, принесли довгождану свободу і щастя. З радістю зустріли тересвянці своїх визволителів. До лав Червоної Армії добровільно вступило 28 чоловік. Серед них Г. Ф. Зизень, В. В. Маркуш, В. І. Гендич, Д. Ю. Мещик, І. Ф. Тяско, І. І. Маханець, Ю. М. Шемет, І. В. Левко, В. В. Симулик та інші.
З перших днів визволення партійна організація Тересви розгорнула велику організаторську і політичну роботу. «Все для фронту, все для перемоги!» - ці слова стали гаслом для робітників і селян. Не одну подяку від командування одержав колектив працівників лісопильні за матеріали, які надсилав на відбудову зруйнованих мостів, пошкоджених залізниць.
В селі було створено Народний комітет, до складу якого входили М. М. Дикун, Д. І. Фера, І. М. Петровцій та інші. Вони були представниками трудящих Тересви і на Першому з'їзді Народних комітетів у м. Мукачевому. Діяльність Народного комітету спрямовувалась на те, щоб найшвидше ліквідувати приватну власність на засоби виробництва, здійснити ряд заходів щодо відбудови села, налагодження роботи школи, промислових і торговельних підприємств.
Одним з важливих заходів Народного комітету був поділ конфіскованих земель серед сільської бідноти. 187 безземельним і малоземельним селянам було виділено 93 кадастральні гольди землі. Деякі спроби колишніх багатіїв чинити опір зазна­наои невдач. Уже ніщо не могло повернути сільських бідняків до старого. 25 квітня 1945 року дочка колишнього лихваря Голена Лакс, вимагаючи повернення їй кон­фіскованої і розподіленої між селянами землі (25 гольдів), писала: «Колись наші землі обробляли люди на спілку, нині я згодна цим людям знову видати обробляти землю на половину. А якщо вже земля поділена, то тоді хай люди працюють і мені, лише з того врожаю половину щоб віддали». Та минули ті часи. Селяни стали господарями своєї долі.
У 1945 році на території села було 5 підприємств: лісопильня, спиртозавод, марніти млин, механічна ремонтна майстерня, лісгосп.
За післявоєнні роки лісопильня перетворилася в одне з найбільших механізованих деревообробних підприємств області. Сюди надходило устаткування з Москви, Єревана, Уфи, Ярославля, Казані та інших міст Радянського Союзу. В 1969 році ввійде в дію корпус меблевого цеху, який займає територію понад 2 гектари і випус­кати we продукції на 12,5 млн. крб. на рік. Розширення комбінату сприяє збіль­шенню випуску валової продукції. Якщо в 1945 році її випущено на 356 тис. крб., то в 1967-му - на 5,8 млн. карбованців.
Продукція цього підприємства відправляється у різні кінці країни, а також експортується до Франції, ФРН, Швейцарії.
Широкий розмах творчої активності робітників комбінату викликав нові форми соп і.члістичиого змагання за дострокове виконання виробничих завдань, рентабельність підприємств тощо. У зв'язку із запровадженням на виробництві нових, прогресивних методів, у 1950 році зекономлено 800 кубометрів сировини, виконано понад план 525 кубометрів пиломатеріалів. Дальшого розвитку набуло соціалістич­но змагання в роки п'ятої і шостої п'ятирічок. У 1962 році на підприємстві налі­чувалося 65 передовиків виробництва. Значно перевиконували свої виробничі зав­чання робітники М. Малько, М. Вакій, Г. Руслак - депутат обласної Ради, І. Ону­фрій, О. Руснак - депутат районної Ради депутатів трудящих.
Велика роль в мобілізації робітників комбінату на боротьбу за дальше піднесення виробництва належить партійній організації, яка налічує понад 70 членів КПPC. На всіх ділянках виробництва трудяться комуністи, вони очолюють змагання трудівників. У 1967 році почесне звання змін і бригад комуністичної праці завоювали 13 колективів, 7 бригад вибороли звання колективів імені 50-річчя Великого Жовтня. Дев'ять передовиків виробництва нагороджено нагрудними значками «Відмінник соціалістичного змагання УРСР».
З року в рік зростають ряди раціоналізаторів і винахідників. У 1967 році від запроваджених у виробництво 76 нововведень одержано 199 тис. крб. Економії. Кращими раціоналізаторами підприємства є М. М. Половка, І. В. Токар, М. В. Сасин, М. І. Небола.
У 1966 році за успішне виконання виробничих завдань семирічки орденами і медалями нагороджено 11 робітників комбінату. Ордена Леніна удостоєний пропарувальник фанерного цеху В. М. Лиспух, ордена Трудового Червоного Прапора - токар ремонтно-механічної майстерні М. В. Сасин, ордена «Знак Пошани» - вер­статниця розкроювального цеху М. І. Грицан, майстер цього ж цеху - Ю. І. Кошілка, бригадир вантажників М. Репіетар, медалі «За трудову доблесть» - бригадир вантажників В. І. Михальчук та інші.


Cучасна карта - Тересва