Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Широколузьке і Грушівське лісництва, транспортно-механічний цех села Бедевлі, а також лісоперевалочна база селища Тересви. На комбінаті працює 1058 робітників. Валова продукція підприємства у 1966 році становила 1 млн. 147 тис. карбованців.
Комбінат крім відправки деревини в різні міста нашої країни та на експорт, проводить поновлення лісу на вирубаних площах. Новонасаджені лісові масиви у 1968 році займали понад 9 тис. гектарів.
На лісокомбінаті високопродуктивною працею уславив себе крановщик В. В. Приймак. Він - ударник комуністичної праці, швидко проводить розвантажування і навантажування деревини, забезпечує ритмічну роботу складу. В. В. Приймак змінні норми завжди виконує на 125-130 проц. У 1966 р. його нагороджено орденом «Знак Пошани».
Підприємством високої виробничої потужності є Тересвянський млинокомбінат. Якщо у 1945 році він переробляв на борошно 1200 тонн зерна, то в 1966 - 24 300 тонн. Всі процеси тут механізовано.
Значну роль у розвитку артільних господарств Тячівського району відіграє районне об'єднання «Сільгосптехніка», створене на базі МТС у 1958 році. Воно має механізовані ремонтні майстерні, деревообробний цех, автомобільну колону, механізовані загони, великі склади для збереження мінеральних добрив, ванна і хімікатів, будівельних матеріалів. Працює в цьому об'єднанні 220 чоловік.
Ремонтно-механічним заводом стала колишня механічна майстерня, в якій колись ремонтувались паровози та вагони для вузькоколійки Усть-Чорнянського ліспромгоспу. Тут побудовано ливарний і ковальський цехи, водонапірну баніту тощо. Уже в 1963 році ремонтно-механічний завод обслуговував всі ліспромгоспи області. В 1966 році на підприємстві працювало 190 робітників. В 1950-1966 pp. його валова продукція збільшилася в 7,5 раза, у т. ч. за семирічку - в 1,8 раза,
і у 1967 році становила 565 тис. карбованців.
Значних успіхів домігся соко-винний завод. Спочатку це був цех по переробці сільськогосподарської продукції, побудований ще в 1941 році. За Радянської влади цех розрісся у велике підприємство, що має 5 виробничих цехів і три плодопереробних пункти, у т. ч.: соковий, винний, сушильний і цех безалкогольних напоїв у Тересві, консервний цех у Буштині, плодопереробні пункти у Вільхівцях, Калинах, Терновім. На підприємстві впроваджується нова техніка, механізуються виробничі процеси, що сприяє збільшенню випуску продукції та поліпшенню її асортименту. За семирічку (1959-1965 pp.) випуск продукції зріс з 1244,8 тис. крб. до 2237,4 тис. крб., тобто в 1,8 раза. В 1967 році випущено продукції на 2305 тис. карбованців. Соко-винний завод виробляє і відправляє в найвіддаленіші куточки нашої країни консерви, соки і вина, сухофрукти, екстракти, фруктове пюре тощо.
Невпізнанною стала залізнична станція, яка повністю реконструйована і оснащена повою технікою. Щороку на станцію надходить і відходить багато вантажів, які характеризують економічний розвиток Тересви. Якщо в 1950 році тут розвантажувалося в середньому 100 вагонів щомісяця, то у 1966 році - 500 вагонів. Розширилось шляхове господарство. Побудовано під'їзні шляхи до об'єднання «Сільгосптехніка», на деревообробний і лісовий комбінати.
На підприємствах Тересви збільшуються ряди винахідників і раціоналізаторів. У 1967 році їх налічувалося понад 320 чол., які внесли 196 пропозицій. На рахунку новаторів і раціоналізаторів тільки за 1967 рік 205 тис. крб. економії. Їх творчість спрямована на вдумливе господарювання, ефективне використання техніки, освоєння нових виробів продукції. Кожна раціоналізаторська пропозиція старанно вивчається, вживаються заходи для впровадження її у виробництво.
Колективи підприємств виховали багато передовиків виробництва. За 1966-1967 pp. понад 30 робітників удостоєно високих урядових нагород.
Після возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною комуністи й комсомольці села провели велику роз'яснювальну роботу серед селян про переваги колективного методу господарювання над одноосібним. Незважаючи на ворожу пропаганду, залякування з боку куркульських елементі, селяни дедалі більше переконувалися, що тільки колгоспний лад може створити повний достаток.
22 грудня 1948 року 150 селян Тересви усуспільнили 685 га землі й організували колгосп, який в 1951 році об'єднався з сільськогосподарською артіллю села Кривого. Тепер це велике багатогалузеве господарство, що має 1203 га земельних угідь, у т. ч. 290 га орної землі. 240 га садів. В колгоспі є 5 тракторів, 7 автомашин та багато іншої сільськогосподарської техніки. Основна увага трудівників артілі спрямована на піднесення продуктивності тваринництва. Ось наслідки наполегливої праці. В 1966 році виробництво молока становило 1847 цнт, що на 721 цнт більше в порівнянні
Тересва
Сторінка 6 з 8
Передовим високомеханізованим підприємством Тересви є також лісокомбінат, створений на базі колишнього лісгоспу. В 1968 році до нього входили Тарасівський, Красношорський та Вільшанський лісопункти, Комбінат крім відправки деревини в різні міста нашої країни та на експорт, проводить поновлення лісу на вирубаних площах. Новонасаджені лісові масиви у 1968 році займали понад 9 тис. гектарів.
На лісокомбінаті високопродуктивною працею уславив себе крановщик В. В. Приймак. Він - ударник комуністичної праці, швидко проводить розвантажування і навантажування деревини, забезпечує ритмічну роботу складу. В. В. Приймак змінні норми завжди виконує на 125-130 проц. У 1966 р. його нагороджено орденом «Знак Пошани».
Підприємством високої виробничої потужності є Тересвянський млинокомбінат. Якщо у 1945 році він переробляв на борошно 1200 тонн зерна, то в 1966 - 24 300 тонн. Всі процеси тут механізовано.
Значну роль у розвитку артільних господарств Тячівського району відіграє районне об'єднання «Сільгосптехніка», створене на базі МТС у 1958 році. Воно має механізовані ремонтні майстерні, деревообробний цех, автомобільну колону, механізовані загони, великі склади для збереження мінеральних добрив, ванна і хімікатів, будівельних матеріалів. Працює в цьому об'єднанні 220 чоловік.
Ремонтно-механічним заводом стала колишня механічна майстерня, в якій колись ремонтувались паровози та вагони для вузькоколійки Усть-Чорнянського ліспромгоспу. Тут побудовано ливарний і ковальський цехи, водонапірну баніту тощо. Уже в 1963 році ремонтно-механічний завод обслуговував всі ліспромгоспи області. В 1966 році на підприємстві працювало 190 робітників. В 1950-1966 pp. його валова продукція збільшилася в 7,5 раза, у т. ч. за семирічку - в 1,8 раза,
і у 1967 році становила 565 тис. карбованців.
Значних успіхів домігся соко-винний завод. Спочатку це був цех по переробці сільськогосподарської продукції, побудований ще в 1941 році. За Радянської влади цех розрісся у велике підприємство, що має 5 виробничих цехів і три плодопереробних пункти, у т. ч.: соковий, винний, сушильний і цех безалкогольних напоїв у Тересві, консервний цех у Буштині, плодопереробні пункти у Вільхівцях, Калинах, Терновім. На підприємстві впроваджується нова техніка, механізуються виробничі процеси, що сприяє збільшенню випуску продукції та поліпшенню її асортименту. За семирічку (1959-1965 pp.) випуск продукції зріс з 1244,8 тис. крб. до 2237,4 тис. крб., тобто в 1,8 раза. В 1967 році випущено продукції на 2305 тис. карбованців. Соко-винний завод виробляє і відправляє в найвіддаленіші куточки нашої країни консерви, соки і вина, сухофрукти, екстракти, фруктове пюре тощо.
Невпізнанною стала залізнична станція, яка повністю реконструйована і оснащена повою технікою. Щороку на станцію надходить і відходить багато вантажів, які характеризують економічний розвиток Тересви. Якщо в 1950 році тут розвантажувалося в середньому 100 вагонів щомісяця, то у 1966 році - 500 вагонів. Розширилось шляхове господарство. Побудовано під'їзні шляхи до об'єднання «Сільгосптехніка», на деревообробний і лісовий комбінати.
На підприємствах Тересви збільшуються ряди винахідників і раціоналізаторів. У 1967 році їх налічувалося понад 320 чол., які внесли 196 пропозицій. На рахунку новаторів і раціоналізаторів тільки за 1967 рік 205 тис. крб. економії. Їх творчість спрямована на вдумливе господарювання, ефективне використання техніки, освоєння нових виробів продукції. Кожна раціоналізаторська пропозиція старанно вивчається, вживаються заходи для впровадження її у виробництво.
Колективи підприємств виховали багато передовиків виробництва. За 1966-1967 pp. понад 30 робітників удостоєно високих урядових нагород.
Після возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною комуністи й комсомольці села провели велику роз'яснювальну роботу серед селян про переваги колективного методу господарювання над одноосібним. Незважаючи на ворожу пропаганду, залякування з боку куркульських елементі, селяни дедалі більше переконувалися, що тільки колгоспний лад може створити повний достаток.
22 грудня 1948 року 150 селян Тересви усуспільнили 685 га землі й організували колгосп, який в 1951 році об'єднався з сільськогосподарською артіллю села Кривого. Тепер це велике багатогалузеве господарство, що має 1203 га земельних угідь, у т. ч. 290 га орної землі. 240 га садів. В колгоспі є 5 тракторів, 7 автомашин та багато іншої сільськогосподарської техніки. Основна увага трудівників артілі спрямована на піднесення продуктивності тваринництва. Ось наслідки наполегливої праці. В 1966 році виробництво молока становило 1847 цнт, що на 721 цнт більше в порівнянні
Дивиться також інші населені пункти району:
- Широкий Луг
- Чумалеве
- Усть-Чорна
- Угля
- Тернове
- Теребля
- Тарасівка
- Руське Поле
- Новоселиця
- Нересниця
- Лопухів
- Лази
- Кричове
- Красна
- Калини
- Глибокий Потік
- Ганичі
- Вонігове
- Вільхівці
- Бедевля