Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Тересва

Сторінка 7 з 8
з 1963 роком. Грошові прибутки від рослинництва і тваринництва складали 174 тис. крб., а неподільні фонди - 487 тис. карбованців.
Тересвянці пишаються передовиками артілі. Особливою повагою користується їздовий колгоспу В. П. Даник, ентузіаст виробництва. На місці
старої хати з солом'яною стріхою він спорудив будинок міського типу, в якому є добротні меблі, радіоприймач, в хліві - корова, телиця, 2 свиней, 7 вівцематок. Про такий достаток і не мріяла колись сім'я Даників. Понад 10 років доглядає корів М. В. Фірясник, домагаючись високих надоїв. У 1967 році доярка надоїла понад 2. тис. кг молока від кожної закріпленої за нею корови. Чималі успіхи здобула доярка О. С. Русин. Дбайливо доглядає колгоспну худобу телятниця Г. І. Приймак. Майстрами високих урожаїв стали ветерани артілі - ланкові М. В. Думнич, М. І. Волошин та інші.
Зростає і впорядковується Тересва, яку 1957 року віднесено до категорії селищ міського типу. І це не випадково, адже за роки Радянської влади вона значно роз­ширила свої межі, зросла її економіка. На місці колишніх похилих хат під стрі­хою зведено понад 600 нових добротних будинків. Недалеко від стадіону на вулиці
імені Олега Кошового красується вели­кий з широкими вікнами цегляний дім, у якому мешкає літня жінка, вдова
В. І. Мокан. До визволення Закарпаття з-під гніту іноземних поневолювачів вона бідувала, як і більшість людей. Лише під зорею Радянської влади щаслива доля усміхнулась їй. З перших днів організації колгоспу вона працю­вала на артільних полях і фермах ростила дітей, виховувала внуків. Те­пер держава дала їй пенсію, а всі шість синів щасливо трудяться на підприєм­ствах. В долі цієї трудової сім'ї - «династії» Моканів, як у краплині води відбивається тяжке минуле і світле, радісне сьогодні.
Вулиці селища зелені, забруковані. Щороку на благоустрій Тересви витрачається понад 16 тис. крб. Населений пункт повністю електрифіковано і радіофі­ковано. Горять лампочки Ілліча і в хатах урочища Букового, розташованого за 5 км від центру селища. Тересва має автобусне і залізничне сполучення з облас­ним центром та багатьма селами району. В центрі селища розміщені двоповерховий універмаг, відділення зв'язку, торговельний комбінат, комбінат побутового обслуговування, книжковий магазин, сільмаг, крамниці, їдальня та інші побутові будівлі.
На території селища діє 13 торговельних підприємств та 5 підприємств громад­ського харчування. Деякі магазини належать відділу робітничого постачання, який забезпечує продуктами робітників промислових підприємств. Про невпинне зростання добробуту населення свідчать дані про ріст товарообігу, який по Тересвянському ССТ за 1953-1967 pp. збільшився з 830 тис. до 1790,5 тис. крб., тобто більше ніж у два рази. Тільки в 1967 році трудящим було продано 107 радіоприймачів, 101 телевізор, 15 холодильників, багато пральних машин, велосипедів, мотоциклів та інших товарів культурно-побутового призначення. Сотні тисяч карбованців становить також щорічний товарообіг відділу робітничого постачання. В 1967 році в користуванні жителів села було 20 мотоциклів, 374 телевізори, 134 холодиль­ники, майже в кожній хаті є радіоприймач.
Зростають асигнування на соціально-культурні потреби селища. В 1967 році бюджет селища становив 367 тис. крб., з яких витрачено на утримання лікарні 105 тис. крб., дитсадків і ясел - 23 520, бібліотек і клубу - 4644 крб. тощо. Бага­тодітним та одиноким матерям щороку виплачується понад 1800 крб. державної допомоги.
Велика увага приділяється охороні здоров'я населення. Тут працює аптека, лікарня на 50 ліжок. В ній трудиться п'ять лікарів і 30 чоловік середнього медич­ного персоналу. Заслуженим авторитетом серед трудящих користуються лікарі М. М. Ільченко, В. Ю. Губаль, медсестра М. О. Зозуля, яка понад 20 років подає медичну допомогу населенню. Щороку десятки трудівників зміцнюють своє здо­ров'я у здравницях країни. Лише в 1967 році з деревообробного комбінату в будин­ках відпочинку і санаторіях країни побувало за пільговими путівками 72 чоловіки. Діти робітників і колгоспників виховуються у двох садках (на 150 місць) і яслах (40 місць). Їх доглядають 27 чол. кваліфікованих вихователів та працівників тех­нічно-обслуговуючого персоналу. Багато школярів влітку відпочивають у піонер­ських таборах.
Завдяки піклуванню партії і уряду в селищі постійно розвивається народна освіта. В 1945 році тут були організовані курси по ліквідації неписьменності, а в
наступному роді відкрито семирічну школу.
Тепер діє середня школа, в якій навчається
150 учнів, працює 60 вчителів.
За роки Радянської влади середню школу
закінчило 512 юнаків і дівчат, понад 70 тересвянців здобули вищу освіту і працюють вчителями, лікарями, інженерами тощо. Це - Ю. І. Коциба, М. М. Чендей, О. І. Фера, Д. Д. Данилюк, М. С. Ворганич та інші.


Cучасна карта - Тересва