Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За роки Радянської влади село стало невпізнанним. Змінився його зовнішній вигляд, люди, їх життя. Особливо гарною стала центральна вулиця, вздовж якої виструнчилися нові добротні будинки міського типу, що споруджені переважно з цегли. З 542 житлових будинків 340 побудовано за останні 20 років.
Крокуєш чепурними вулицями села і скрізь бачиш обнови. Ось нова школа, нова хлібопекарня, нові двоповерхові будинки для спеціалістів Гірсько- Карпатської сільськогосподарської дослідної станції, садок-ясла, вузол зв'язку, лазня, будинок лісництва, аптека, корпуси лікарні... Нижні Ворота виглядають тепер наче містечко. Тут і водопровід прокладають, і новий готель зводять. Будуються всі:
колгоспники, службовці. У нових чотирикімнатних світлицях - меблі,
радіоприймані, телевізори, книжкові шафи. Щаслива радянська доля прийшла до верховинців. Заможно й культурно зажили люди. Із зростанням добробуту й культурного рівня змінюється й одяг мешканців села. Основною рисою, що відрізняє сучасний костюм нижньоворітців від колишнього, ліквідація різниці, пов'язаної з соціальною нерівністю окремих груп селян. На зміну старим тканинам приходять нові, спільні для всіх наших міст і сіл вироби
радянської легкої промисловості. Від старовинного одягу тепер залишилося мало. Літні люди бережуть старовинний одяг на смерть,
а дівчата зберігають подаровані матерями сорочки, спідниці, запаски для традиційного наряджання, а також для участі в художній самодіяльності.
Про піднесення матеріального добробуту села свідчить невпинне зростання товарообороту. У 1966 році він досягав понад 2 млн. крб., а в 1946 - становив лише 3-4 тис. крб. Нижньоворітське CСT у 1968 році мало 36 торговельних підприємств. У селі побудовано новий двоповерховий універмаг «Ялинка», відкрито ресторан «Бескид» з трьома красивими залами та літнім павільйоном, нову хлібопекарню. В селі розширюється продаж товарів на виплату: телевізорів, радіол, швейних і пральних машин тощо. Тут застосовують нові форми торгівлі, шириться рух за звання бригад комуністичної праці. Уродженець Нижніх Воріт Ф. І. Курах - один з небагатьох працівників торгівлі Верховини, який нагороджений значком «Відмінник радянської споживчої кооперації». Його багаторічна праця на ниві сільської торгівлі вже відзначена двадцятьма почесними грамотами районних і обласних організацій, Укоопспілки і Центроспілки. З 1965 року колектив універсального магазину села Нижні Ворота носить почесне звання бригади комуністичної праці. У цій бригаді багато років працює і дружина Ф. І. Кураха - Ганна Іванівна.
До возз'єднання більша половина мешканців села була вічним боржником банків і лихварів, а тепер заощадження населення становлять понад 100 тис. крб. 88 багатодітних і одиноких матерів одержують від держави допомогу. Матері Ганна Кориш. Гафія Бігарій, Ганна Вайдич та інші, що виростили по 7-9 дітей, удостоєні урядових нагород,
Для медичного обслуговування населення Нижніх Воріт ще у 1945 році було відкрито лікарню. Тоді вона мала лише 15 ліжок, а тепер займає 4 красиві будинки. Xворих обслуговують 3 лікарі і 20 чол. середнього медичного персоналу.
Надбанням трудящих села стала середня і вища освіта. Тут працює середня школа, в якій атестати зрілості одержали 400 випускників. Понад 105 чол. закінчило вечірню середню школу сільської молоді. У 1968 році в школі навчалося 600 учнів. Підростаюче покоління виховують 38 вчителів. Випускник школи М. М. Комар - нині аспірант науково-дослідного інституту землеробства і тваринництва західних районів Української РСР. На дослідну станцію він пішов працювати рядовим бригадиром після закінчення Ужгородського університету.
Село прикрашує побудований у 1961 році двоповерховий будинок восьмирічної школи-інтернату, в якій виховується 275 дітей робітників і селян з навколишніх сіл.
В живописний пейзаж села вплелися новобудови: високовольтна лінія «Мир», телевізійні антени. Немає вже тих Нижніх Верецьок, про які з болем писав депутат чехословацького парламенту Й. Штєтка. Є нове радянське верховинське село.
Для задоволення культурних запитів трудящих у Нижніх Воротах працює 6 бібліотек з книжковим фондом понад 20 тис. томів. Постійними читачами бібліотек є понад 1000 чол. Міцно ввійшли у побут села періодичні видання, які веред, плачує кожна сім'я. Великий вплив на формування світогляду й характеру людніш мають клуби, які працюють при промкомбінаті, дослідній станції. В клубах заїзікдіі проводяться цікаві заходи, демонструються нові кінофільми. В село часто приїздячі, артисти Закарпатського драматичного театру, Закарпатського народного хору, художні колективи з Мукачевого,
Нижні Ворота
Сторінка 8 з 9
В селі діють також підприємства легкої промисловості: райпромкомбінат, соковий цех Воловецького соковинзаводу, комбінат побутового обслуговування. За роки Радянської влади село стало невпізнанним. Змінився його зовнішній вигляд, люди, їх життя. Особливо гарною стала центральна вулиця, вздовж якої виструнчилися нові добротні будинки міського типу, що споруджені переважно з цегли. З 542 житлових будинків 340 побудовано за останні 20 років.
Крокуєш чепурними вулицями села і скрізь бачиш обнови. Ось нова школа, нова хлібопекарня, нові двоповерхові будинки для спеціалістів Гірсько- Карпатської сільськогосподарської дослідної станції, садок-ясла, вузол зв'язку, лазня, будинок лісництва, аптека, корпуси лікарні... Нижні Ворота виглядають тепер наче містечко. Тут і водопровід прокладають, і новий готель зводять. Будуються всі:
колгоспники, службовці. У нових чотирикімнатних світлицях - меблі,
радіоприймані, телевізори, книжкові шафи. Щаслива радянська доля прийшла до верховинців. Заможно й культурно зажили люди. Із зростанням добробуту й культурного рівня змінюється й одяг мешканців села. Основною рисою, що відрізняє сучасний костюм нижньоворітців від колишнього, ліквідація різниці, пов'язаної з соціальною нерівністю окремих груп селян. На зміну старим тканинам приходять нові, спільні для всіх наших міст і сіл вироби
радянської легкої промисловості. Від старовинного одягу тепер залишилося мало. Літні люди бережуть старовинний одяг на смерть,
а дівчата зберігають подаровані матерями сорочки, спідниці, запаски для традиційного наряджання, а також для участі в художній самодіяльності.
Про піднесення матеріального добробуту села свідчить невпинне зростання товарообороту. У 1966 році він досягав понад 2 млн. крб., а в 1946 - становив лише 3-4 тис. крб. Нижньоворітське CСT у 1968 році мало 36 торговельних підприємств. У селі побудовано новий двоповерховий універмаг «Ялинка», відкрито ресторан «Бескид» з трьома красивими залами та літнім павільйоном, нову хлібопекарню. В селі розширюється продаж товарів на виплату: телевізорів, радіол, швейних і пральних машин тощо. Тут застосовують нові форми торгівлі, шириться рух за звання бригад комуністичної праці. Уродженець Нижніх Воріт Ф. І. Курах - один з небагатьох працівників торгівлі Верховини, який нагороджений значком «Відмінник радянської споживчої кооперації». Його багаторічна праця на ниві сільської торгівлі вже відзначена двадцятьма почесними грамотами районних і обласних організацій, Укоопспілки і Центроспілки. З 1965 року колектив універсального магазину села Нижні Ворота носить почесне звання бригади комуністичної праці. У цій бригаді багато років працює і дружина Ф. І. Кураха - Ганна Іванівна.
До возз'єднання більша половина мешканців села була вічним боржником банків і лихварів, а тепер заощадження населення становлять понад 100 тис. крб. 88 багатодітних і одиноких матерів одержують від держави допомогу. Матері Ганна Кориш. Гафія Бігарій, Ганна Вайдич та інші, що виростили по 7-9 дітей, удостоєні урядових нагород,
Для медичного обслуговування населення Нижніх Воріт ще у 1945 році було відкрито лікарню. Тоді вона мала лише 15 ліжок, а тепер займає 4 красиві будинки. Xворих обслуговують 3 лікарі і 20 чол. середнього медичного персоналу.
Надбанням трудящих села стала середня і вища освіта. Тут працює середня школа, в якій атестати зрілості одержали 400 випускників. Понад 105 чол. закінчило вечірню середню школу сільської молоді. У 1968 році в школі навчалося 600 учнів. Підростаюче покоління виховують 38 вчителів. Випускник школи М. М. Комар - нині аспірант науково-дослідного інституту землеробства і тваринництва західних районів Української РСР. На дослідну станцію він пішов працювати рядовим бригадиром після закінчення Ужгородського університету.
Село прикрашує побудований у 1961 році двоповерховий будинок восьмирічної школи-інтернату, в якій виховується 275 дітей робітників і селян з навколишніх сіл.
В живописний пейзаж села вплелися новобудови: високовольтна лінія «Мир», телевізійні антени. Немає вже тих Нижніх Верецьок, про які з болем писав депутат чехословацького парламенту Й. Штєтка. Є нове радянське верховинське село.
Для задоволення культурних запитів трудящих у Нижніх Воротах працює 6 бібліотек з книжковим фондом понад 20 тис. томів. Постійними читачами бібліотек є понад 1000 чол. Міцно ввійшли у побут села періодичні видання, які веред, плачує кожна сім'я. Великий вплив на формування світогляду й характеру людніш мають клуби, які працюють при промкомбінаті, дослідній станції. В клубах заїзікдіі проводяться цікаві заходи, демонструються нові кінофільми. В село часто приїздячі, артисти Закарпатського драматичного театру, Закарпатського народного хору, художні колективи з Мукачевого,
Дивиться також інші населені пункти району:
- Щербовець
- Тишів
- Скотарське
- Розтока
- Підполоззя
- Лази
- Гукливий
- Верхні Ворота
- Верб’яж
- Буковець
- Біласовиця
- Абранка