Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
силос, по 37 цнт сіна з природних сінокосів з кожного гектара. За досягнуті успіхи О. І. Чубірко нагороджена орденом Леніна і була обрана делегатом на XXIII з'їзд КПРС.
Однією з найкращих в колгоспі є бригада, яку очолює О. Ю. Богут. Їй 20 років. Набуті в сільськогосподарському технікумі знання вона вміло застосовує; на практиці виробництва - виборює високі врожаї картоплі, кукурудзи, багаторічних трав. О. Ю. Богут знають у Жденевім як кращу активістку. Вона - агітатор, учасниця художньої самодіяльності. Високих показників у праці добиваються рік у рік також доярка М. В, Гецньо, ланкова комуніст М. І. Головатюк, механізатори Ю. Іжевський та інші.
Невпізнано змінилося за роки Радянської влади і саме село, зріс добробут його трудівників. Збільшення доходів колгоспників вплинуло на розмах будівництва. Із 260 житлових будинків, що є в Жденевім, 220 - нові. У дорадянський час навіть у сільського багатія не було кращого будинку, ніж сьогодні є в колгоспників І. Гецня, О. Собрана, П. Попелича та робітників-лісорубів А. Брецка, Ф. Чубірки. Їхні хати мають по дві-три добре умебльовані кімнати, кухню, кладову. Дерев'яні хати, покриті соломою і без димарів, саморобне взуття та одяг в селі є музейною рідкістю.
Велику допомогу в розгортанні житлового будівництва надає селянам колгосп, а робітникам - Воловецький лісокомбінат. Тільки в 1962 році для новобудов села було виді.іеію 180 кубічних метрів лісу.
За роки Радянської влади у селі зведено і ряд громадських будівель: простору їдальню, продуктовий магазин, торговий комбінат, швейну і шевську майстерні, приміщення нового сільського клубу, середньої школи і споживчого товариства, відкрито дитячий садок, ясла.
Зростає добробут трудівників села. В їх особистому користуванні 123 радіоприймачі, 540 радіоточок, 158 велосипедів, 24 мотоцикли, дві легкові автомашини. Багато робітників і колгоспників придбали швейні машини, холодильники, музичні інструменти. Раніш про ці речі робітники та селяни не могли й мріяти. Багато дітей колишніх бідняків за роки Радянської влади стали вчителями, лікарями, агрономами, інженерами. Кожна сім'я постійно передплачує по кілька примірників періодичних видань, у багатьох трудівників є великі власні бібліотеки. Найбільші з них у В. В. Білака, М. О. Яковлєва, О. П. Слободян та інших.
Велика увага приділяється медичному обслуговуванню населення. В селі є дільнична лікарня, в якій працює 2 лікарі і 15 чол. середнього медичного персоналу.
Значно зріс освітній рівень трудівників села. У 1952 р. в Жденевім була відкрита середня школа, в якій атестат зрілості вже здобули 378 учнів. Вчаться і дорослі, Д ія них відкрито вечірню заочну школу, яку закінчили 98 чол. Знання в маси несуть 33 вчителі.
Справжнім вогнищем культури на селі став Жденівський клуб - один із кращих культосвітніх закладів Воловецького району. Це будинок з просторим фойє, кінозалом на 350 місць, кімнатами для гурткової роботи. Тут же розмістилася бібліотека, книжковий фонд якої становить понад 5,5 тис. томів. Цінують і люблять жденівці народне мистецтво. Добра слава у районі йде про сільський хор, створений у 1957 році. У його складі вчителі, медики, колгоспники, службовці – понад 50 аматорів. Керує цим мистецьким колективом вчитель І. Д. Русняк. На районних оглядач народних талантів жденівський хор не раз виходив переможцем і нагороджений багатьма похвальними грамотами. Добра слава йде і про учительський ансамбль, яким керує Б. О. Панкулич.
З новим життям у побут жденівців широко ввійшли і нові народні обряди. У 1958 році в учительському колективі Жденівської середньої школи було влаштоване перше комсомольське весілля. З того часу комсомольські весілля стали традицією і проходять цікаво, весело і життєрадісно. Клуб в той час прикрашується килимами, портретами, живими квітами. Коли молоді входять в клуб, голова сільради виголошує промову, бажає їм здоров'я, щастя, успіхів в роботі і в сімейному житті. Молодим вручають свідоцтво про одруження, портрет Володимира Ілліча Леніна. Присутні при цьому батьки молодих вітають їх, дарують квіти. В залі грає музика, лунають пісні. Після цього батьки запрошують гостей до столу, частують їх.
За новим ритуалом проводиться в селі і реєстрація новонароджених. Відбуваться вона також в клубі, з участю громадськості. Запрошуються почесні баткки, рідня, друзі по роботі, вихованці дитсадка. Діти читають вірші, співають, танцюють, дарують квіти або саморобні іграшки. Під час обряду грає музика, фотографують батьків, дітей, гостей, дарують альбом для фотографій.
В урочистій обстановці відбуваються проводи молоді на службу в армію. Представники громадськості села висловлюють хлопцям побажання вірної служби цц славу нашої Вітчизни, вручають їм пам'ятні подарунки.
Жденеве
Сторінка 7 з 8
рідному колгоспі, а й усьому Закарпатті. Бригада комуніста О. І. Чубірко рік у рік домагається все кращих успіхів у рільництві і тваринництві. У 1966 році хлібороби бригади виростили по 256 цнт картоплі, 622 цнт кукурудзи на Однією з найкращих в колгоспі є бригада, яку очолює О. Ю. Богут. Їй 20 років. Набуті в сільськогосподарському технікумі знання вона вміло застосовує; на практиці виробництва - виборює високі врожаї картоплі, кукурудзи, багаторічних трав. О. Ю. Богут знають у Жденевім як кращу активістку. Вона - агітатор, учасниця художньої самодіяльності. Високих показників у праці добиваються рік у рік також доярка М. В, Гецньо, ланкова комуніст М. І. Головатюк, механізатори Ю. Іжевський та інші.
Невпізнано змінилося за роки Радянської влади і саме село, зріс добробут його трудівників. Збільшення доходів колгоспників вплинуло на розмах будівництва. Із 260 житлових будинків, що є в Жденевім, 220 - нові. У дорадянський час навіть у сільського багатія не було кращого будинку, ніж сьогодні є в колгоспників І. Гецня, О. Собрана, П. Попелича та робітників-лісорубів А. Брецка, Ф. Чубірки. Їхні хати мають по дві-три добре умебльовані кімнати, кухню, кладову. Дерев'яні хати, покриті соломою і без димарів, саморобне взуття та одяг в селі є музейною рідкістю.
Велику допомогу в розгортанні житлового будівництва надає селянам колгосп, а робітникам - Воловецький лісокомбінат. Тільки в 1962 році для новобудов села було виді.іеію 180 кубічних метрів лісу.
За роки Радянської влади у селі зведено і ряд громадських будівель: простору їдальню, продуктовий магазин, торговий комбінат, швейну і шевську майстерні, приміщення нового сільського клубу, середньої школи і споживчого товариства, відкрито дитячий садок, ясла.
Зростає добробут трудівників села. В їх особистому користуванні 123 радіоприймачі, 540 радіоточок, 158 велосипедів, 24 мотоцикли, дві легкові автомашини. Багато робітників і колгоспників придбали швейні машини, холодильники, музичні інструменти. Раніш про ці речі робітники та селяни не могли й мріяти. Багато дітей колишніх бідняків за роки Радянської влади стали вчителями, лікарями, агрономами, інженерами. Кожна сім'я постійно передплачує по кілька примірників періодичних видань, у багатьох трудівників є великі власні бібліотеки. Найбільші з них у В. В. Білака, М. О. Яковлєва, О. П. Слободян та інших.
Велика увага приділяється медичному обслуговуванню населення. В селі є дільнична лікарня, в якій працює 2 лікарі і 15 чол. середнього медичного персоналу.
Значно зріс освітній рівень трудівників села. У 1952 р. в Жденевім була відкрита середня школа, в якій атестат зрілості вже здобули 378 учнів. Вчаться і дорослі, Д ія них відкрито вечірню заочну школу, яку закінчили 98 чол. Знання в маси несуть 33 вчителі.
Справжнім вогнищем культури на селі став Жденівський клуб - один із кращих культосвітніх закладів Воловецького району. Це будинок з просторим фойє, кінозалом на 350 місць, кімнатами для гурткової роботи. Тут же розмістилася бібліотека, книжковий фонд якої становить понад 5,5 тис. томів. Цінують і люблять жденівці народне мистецтво. Добра слава у районі йде про сільський хор, створений у 1957 році. У його складі вчителі, медики, колгоспники, службовці – понад 50 аматорів. Керує цим мистецьким колективом вчитель І. Д. Русняк. На районних оглядач народних талантів жденівський хор не раз виходив переможцем і нагороджений багатьма похвальними грамотами. Добра слава йде і про учительський ансамбль, яким керує Б. О. Панкулич.
З новим життям у побут жденівців широко ввійшли і нові народні обряди. У 1958 році в учительському колективі Жденівської середньої школи було влаштоване перше комсомольське весілля. З того часу комсомольські весілля стали традицією і проходять цікаво, весело і життєрадісно. Клуб в той час прикрашується килимами, портретами, живими квітами. Коли молоді входять в клуб, голова сільради виголошує промову, бажає їм здоров'я, щастя, успіхів в роботі і в сімейному житті. Молодим вручають свідоцтво про одруження, портрет Володимира Ілліча Леніна. Присутні при цьому батьки молодих вітають їх, дарують квіти. В залі грає музика, лунають пісні. Після цього батьки запрошують гостей до столу, частують їх.
За новим ритуалом проводиться в селі і реєстрація новонароджених. Відбуваться вона також в клубі, з участю громадськості. Запрошуються почесні баткки, рідня, друзі по роботі, вихованці дитсадка. Діти читають вірші, співають, танцюють, дарують квіти або саморобні іграшки. Під час обряду грає музика, фотографують батьків, дітей, гостей, дарують альбом для фотографій.
В урочистій обстановці відбуваються проводи молоді на службу в армію. Представники громадськості села висловлюють хлопцям побажання вірної служби цц славу нашої Вітчизни, вручають їм пам'ятні подарунки.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Щербовець
- Тишів
- Скотарське
- Розтока
- Підполоззя
- Лази
- Гукливий
- Верхні Ворота
- Верб’яж
- Буковець
- Біласовиця
- Абранка
- Нижні Ворота