Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Умови життя і праці робітничого люду Берегового залишались надзвичайно тяжкими. Каторжна 12-14-годиниа праця на підприємствах, безробіття і голод, жахливі житлові умови були характерними для життя більшої частини берегівчан. За виснажливу працю робітники одержували мізерну плату, що викликало неодноразові скарги.
Тяжке економічне становище змушувало трудящих Берегового емігрувати за кордон, головним чином в Америку. Кількість емігрантів з Березької жупи, в тому числі і з Берегового, в 1904 році, наприклад, складала 1112 чоловік.
Наприкінці XIX - на початку XX століття у Береговому виникає ряд банків, ощадна каса, кредитні установи. В 1908 році чистий прибуток 4-х банків, ощадної каси і кредитного товариства становив 224 566 крон. У банках, як і в промисловості, панував іноземний, головним чином німецький та угорський капітал.
Дещо змінилося і обличчя міста. Після пожежі 1880 року для відбудови Берегового було виділено державну позику. З цього часу починається упорядкування вулиць, деякі з них були забруковані, стали освітлюватись гасовими лампами.
В зв'язку зі злиднями і хронічним голодом у місті постійно лютували епідемії тифу, холери, дифтерії та інших хвороб. У 1880 році вмерло 380 чол., в 1882-300 чол.; примітно, що причиною 25 проц. усіх смертних випадків за 1882 рік були легеневі захворювання.
Особливо висока смертність була серед дітей. Так, у 1877 році лише від коклюшу померло 225 дітей, причому 138 з них - діти до 7 років. Як доповідав головний лікар міста, причиною цього була недостатня медична допомога. Не поліпшилось становище і на початку XX століття. Згідно звітів міського лікаря за 1908-1910 pp. від інфекційних захворювань в місті щороку вмирало 170-180 чоловік. Досить сказати, що на 10 тис. жителів міста в 1905 році було 7 лікарів, державна лікарня на 70 ліжок. Вартість лікування в 1905 році становила 1 крону 58 філерів на день.
До другої половини XIX століття в Береговому були лише церковні та приватні школи. Перша державна школа - жіноча горожанська - була відкрита в 1873 році, у жовтні 1874 року почала працювати чоловіча горожанська школа, яка в 1895 році була перетворена в чоловічу гімназію. Наприкінці XIX століття в Береговому було 2319 дітей шкільного віку, з яких школу відвідували всього 1277. У двох державних школах налічувалось 542 учні, 40 вчителів.
Із 1875 року в Береговому став видаватись орган жупного управління - газета «Берег». На 1915 рік, крім цієї газети, виходили «Березькі вісті» («Берегі гірлан»), «Офіційний вісник Березької жупи» («Берегмеде гіваталаш лапйо») і «Березький бюлетень» («Берег і кезлень») - урядові й буржуазні газети, що видавались угорською мовою.
В 1874 році у місті створена перша бібліотека - для викладачів горожанських шкіл. В 1906 році стала працювати т. зв. народна бібліотека, яка мала 750 книг, в 1910 році - т. зв. господарська бібліотека.
В місті пожвавився суспільно-політичний рух, в якому виділилося два основних напрямки - демократичний та реакційний. Головною силою реакційного напрямку було угорське дворянство та буржуазія, які створили кілька партій, організації та гуртки, діяльність яких була спрямована на зміцнення буржуазно-поміщицької влади і проведення політики мадьяризації.
Піднесення революційного руху в Австро-Угорщині під впливом російської революції 1905-1907 pp. сприяло виникненню на Закарпатті, в т. ч. і в Береговому, перших соціал-демократичних груп і організацій. Така організація створюється в місті у 1905 році; вже в 1906 році під її керівництвом трудящі міста відзначили день Першого травня, влаштували демонстрацію і мітинг, на який зібралося близько 300 чоловік. Лише застосувавши зброю, жандармерії вдалося розігнати демонстрантів.
З 1906 по 1908 pp. берегівська соціал-демократична організація, в якій на тоі і час активно працювали Янош Баторі-Надь, Карел Чех, Золтаи Фабіян, Ференц Біро, організувала чотири успішних страйки робітників міста та селян навколишніх сіл, створила кілька профспілкових організацій, зокрема робітників деревообробної промисловості, шевців, будівельних робітників та інші. В 1908 році соціал-демократи очолили страйк жінок - робітниць цегельних підприємств міста. Страйкуючі перемогли, незважаючи на арешт керівників страйку, і добились скорочення робочого дня та збільшення зарплати.
В роки першої світової війни становище трудящого населення Берегового різко погіршилось. Численні скарги жителів міста за 1916 рік свідчать, що трудяще населення міста жило в злиднях, голодувало, страждало від інфекційних хвороб.
Під впливом Великої Жовтневої соціалістичної революції посилюється боротьба трудящих Берегового проти імперіалістичної війни та соціального
Берегове
Сторінка 4 з 11
Всього на 1912 рік у промисловості міста було зайнято близько 2000 чоловік. Умови життя і праці робітничого люду Берегового залишались надзвичайно тяжкими. Каторжна 12-14-годиниа праця на підприємствах, безробіття і голод, жахливі житлові умови були характерними для життя більшої частини берегівчан. За виснажливу працю робітники одержували мізерну плату, що викликало неодноразові скарги.
Тяжке економічне становище змушувало трудящих Берегового емігрувати за кордон, головним чином в Америку. Кількість емігрантів з Березької жупи, в тому числі і з Берегового, в 1904 році, наприклад, складала 1112 чоловік.
Наприкінці XIX - на початку XX століття у Береговому виникає ряд банків, ощадна каса, кредитні установи. В 1908 році чистий прибуток 4-х банків, ощадної каси і кредитного товариства становив 224 566 крон. У банках, як і в промисловості, панував іноземний, головним чином німецький та угорський капітал.
Дещо змінилося і обличчя міста. Після пожежі 1880 року для відбудови Берегового було виділено державну позику. З цього часу починається упорядкування вулиць, деякі з них були забруковані, стали освітлюватись гасовими лампами.
В зв'язку зі злиднями і хронічним голодом у місті постійно лютували епідемії тифу, холери, дифтерії та інших хвороб. У 1880 році вмерло 380 чол., в 1882-300 чол.; примітно, що причиною 25 проц. усіх смертних випадків за 1882 рік були легеневі захворювання.
Особливо висока смертність була серед дітей. Так, у 1877 році лише від коклюшу померло 225 дітей, причому 138 з них - діти до 7 років. Як доповідав головний лікар міста, причиною цього була недостатня медична допомога. Не поліпшилось становище і на початку XX століття. Згідно звітів міського лікаря за 1908-1910 pp. від інфекційних захворювань в місті щороку вмирало 170-180 чоловік. Досить сказати, що на 10 тис. жителів міста в 1905 році було 7 лікарів, державна лікарня на 70 ліжок. Вартість лікування в 1905 році становила 1 крону 58 філерів на день.
До другої половини XIX століття в Береговому були лише церковні та приватні школи. Перша державна школа - жіноча горожанська - була відкрита в 1873 році, у жовтні 1874 року почала працювати чоловіча горожанська школа, яка в 1895 році була перетворена в чоловічу гімназію. Наприкінці XIX століття в Береговому було 2319 дітей шкільного віку, з яких школу відвідували всього 1277. У двох державних школах налічувалось 542 учні, 40 вчителів.
Із 1875 року в Береговому став видаватись орган жупного управління - газета «Берег». На 1915 рік, крім цієї газети, виходили «Березькі вісті» («Берегі гірлан»), «Офіційний вісник Березької жупи» («Берегмеде гіваталаш лапйо») і «Березький бюлетень» («Берег і кезлень») - урядові й буржуазні газети, що видавались угорською мовою.
В 1874 році у місті створена перша бібліотека - для викладачів горожанських шкіл. В 1906 році стала працювати т. зв. народна бібліотека, яка мала 750 книг, в 1910 році - т. зв. господарська бібліотека.
В місті пожвавився суспільно-політичний рух, в якому виділилося два основних напрямки - демократичний та реакційний. Головною силою реакційного напрямку було угорське дворянство та буржуазія, які створили кілька партій, організації та гуртки, діяльність яких була спрямована на зміцнення буржуазно-поміщицької влади і проведення політики мадьяризації.
Піднесення революційного руху в Австро-Угорщині під впливом російської революції 1905-1907 pp. сприяло виникненню на Закарпатті, в т. ч. і в Береговому, перших соціал-демократичних груп і організацій. Така організація створюється в місті у 1905 році; вже в 1906 році під її керівництвом трудящі міста відзначили день Першого травня, влаштували демонстрацію і мітинг, на який зібралося близько 300 чоловік. Лише застосувавши зброю, жандармерії вдалося розігнати демонстрантів.
З 1906 по 1908 pp. берегівська соціал-демократична організація, в якій на тоі і час активно працювали Янош Баторі-Надь, Карел Чех, Золтаи Фабіян, Ференц Біро, організувала чотири успішних страйки робітників міста та селян навколишніх сіл, створила кілька профспілкових організацій, зокрема робітників деревообробної промисловості, шевців, будівельних робітників та інші. В 1908 році соціал-демократи очолили страйк жінок - робітниць цегельних підприємств міста. Страйкуючі перемогли, незважаючи на арешт керівників страйку, і добились скорочення робочого дня та збільшення зарплати.
В роки першої світової війни становище трудящого населення Берегового різко погіршилось. Численні скарги жителів міста за 1916 рік свідчать, що трудяще населення міста жило в злиднях, голодувало, страждало від інфекційних хвороб.
Під впливом Великої Жовтневої соціалістичної революції посилюється боротьба трудящих Берегового проти імперіалістичної війни та соціального
Дивиться також інші населені пункти району:
- Свобода
- Попове
- Оросієве
- Нове Село
- Нижні Ремети
- Мужієве
- Мочола
- Іванівка
- Заставне
- Добросілля
- Дідове
- Деренковець
- Геча
- Гать
- Гараздівка
- Вузлове
- Велика Бігань
- Бодолів
- Батрадь
- Косини
- Вари
- Береги