Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Берегове

пожвавлення торгівлі не могло поліпшити економічного становища трудящих міста. Промислові робіт­ники-сезонники, які жили на заробітну плату, страждали від безробіття. Так, у грудні 1922 року в Береговому
налічувалось 736 безробітних, в лютому 1923-1073, в лютому 1925 року - 498 чоловік.
Дорожнеча, злиденна зарплата прирікали робітників на напівголодне існу­вання. Про жахливі умови життя і праці цегельників Берегового в 20-х роках роз­повідав у своїй книзі активний діяч революційного руху на Закарпатті І. М. Ваш. Він пише: «Важко працювали цегельники на заводі Конта, але ще важчим були тут побутові умови сезонних робітників. Жили вони на території заводу, всі разом - чоловіки і жінки - у великому, сирому і темному сараї... Спали, не роздягаючись, покотом на цегляній підлозі, прикритій нетовстим шаром соломи. Її не міняли цілий сезон, і вже на початку літа в цій «постелі» заводилася сила-силенна блох. Вони табунами накидалися на робітника, коли той приходив з роботи і знесилений падав па солому».
Великі державні податки, повинності на користь церкви,- все це тягарем лягало на плечі трудящих, ще більше погіршувало їх становище, викликало масовий голод, епідемії. У відповідь на посилення капіталістичного гніту трудящі Бере­гового все активніше включалися в боротьбу за свої права. Цьому сприяло створення в березні 1920 року берегівської організації Міжнародної соціалістичної партії Підкарпатської Русі, що виникла 8 лютого 1920 року (з червня 1921 року - Берегівська окружна організація Комуністичної партії Чехословаччини). На 1 січня 1930 року в Береговому діяла партійна організація, що налічувала 70 кому­ністів.
Під керівництвом комуністів революційні виступи робітників Берегового набрали більш організованого характеру. Вже 1 травня 1920 року відбулась велика святкова демонстрація трудящих міста. В кінці березня 1921 року на Берегівіцині відбувся великий страйк сільськогосподарських робітників, підтриманий трудя­щими міста. В 1921-1922 pp. тричі страйкували робітники цегельних заводів, вимагаючи підвищення заробітної плати.
Смерть вождя пролетарів усього світу В. І. Леніна тяжким болем відізвалась у серцях трудівників Берегового. У великому залі готелю «Орослан», де зібралося понад 500 чол., з промовою виступив один із керівників окружної організації КПЧ Бела Кашеляк. Свою промову він закінчив словами впевненості, що «...ідеї Леніна будуть ширити ту велику істину, яка грунтується на вічній правді і живе в душі кожного пролетаря».
Трагічні події сталися в Береговому у травні 1925 року, коли застрайкували понад 500 робітників цегельного заводу Копта. В результаті сутички з викликаною підприємцем жандармерією була вбита робітниця Єлизавета Капоста, мати чоти­рьох дітей. Багато робітників (Шандор Капінський, Йозеф Дері та ін.) були тяжко поранені. На знак солідарності з страйкарями по всьому Закарпаттю та в ряді міст Чехословаччини прокотилася хвиля протесту проти розстрілу робітників у Береговому.
Трудящі міста з кожним роком все активніше включалися в боротьбу за соціальне і національне визволення, за возз'єднання з Радянською Україною. Широко був відзначений антивоєнний день 1 серпня 1929 року - п'ятнадцята річниця з дня початку першої світової війни. Незважаючи на заборону властей і арешт 25 активі­стів комуністичної організації, демонстрація вилилася у гнівний протест проти війни, реакції і дорожнечі.
Під безпосереднім керівництвом берегівської комуністичної організації і при підтримці всіх робітників міста проходили страйки виноградарів Берегівщини. Особливо великі страйки відбулися в 1922 і 1936 pp. У березні - квітні 1929 року, протягом місяця, страйкували близько 3000 виноградарів. Завдяки стійкості страй­карів, активній допомозі з боку окружкому і крайкому партії, а також підтримці будівельників Берегового, Мукачевого, Севлюша, мукачівських та севлюських виноградарів, страйкуючі добились певних успіхів: заробітна плата була підви­щена з 7-20 крон до 16-29 крон на день, скорочено робочий день, поліпшено умови праці. Про розмах страйкового руху в Береговому свідчить той факт, що протягом 1920-1937 pp. тут відбулось 40 страйків.
Берегівська комуністична організація приділяла увагу популяризації серед населення успіхів соціалістичного будівництва в Радянському Союзі, вихованню трудящих міста - українців, угорців, представників інших національностей,- в дусі
інтернаціоналізму. В 1927 році трудящі Берегового висловили свою бойову солідар­ність угорськими робітниками, неодноразово виступали проти білого терору в хортистській Угорщині. Борючись за єдиний антифашистський фронт в умовах посилення загрози війни і фашизму, Берегівський ок­ружком партії організував 1 травня 1936 року велику демонстрацію трудящих міста і сусідніх сіл.
За прик'ладом радянського народу, берегівчани активно допомагали народові Іс­панії в його боротьбі проти фашизму. 16 представників берегівської партійної організації в 1937 році стали бійцями Ін­тернаціональних бригад. На фронтах Іспа­нії смертю хоробрих загинули


Cучасна карта - Берегове