Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
суму грошей.
В період, коли над Чехословаччиною нависла загроза фашистської окупації, Берегівський окружком КПЧ організував трудящих міста на відсіч агресору. 27 березня 1938 року в місті відбулися масові збори трудящих, які одноголосно прийняли революцію з закликом захистити республіку від фашизму і засудити провокації угорських націоналістів.
Готовність трудящих Берегового захищати республіку від агресорів і реакції особливо проявилась під час періпотравневого виступу 1938 року, в якому взяли участь близько 12 тис. чоловік. Всі виступаючі (від комуністичної організації виступив Самуїл Вайс) засудили провокації профашистських угорських партій Закарпаття і одночасно висловились за демократизацію державного ладу.
Весною 1938 року, в умовах зрослої небезпеки фашистської окупації, комуністи Берегового створили робітничу варту, завданням якої був захист району від проникнення фашистських терористів. Робітнича варта, яка невдовзі налічувала вже 260 чоловік, допомагала підрозділам чехословацької армії знешкоджувати угорські фашистські терористичні банди.
Великого значення надавали берегівські комуністи роботі серед молоді, в профспілкових, масових спортивних, культурно-освітніх організаціях. В місті діяла молодіжна комуністична організація, створена в червні 1921 року. На 1927 рік вона мала дві групи - ім. Леніна та ім. Маркса, члени яких проводили значну організаторську і культурну роботу.
В революційній боротьбі виросли й зміцніли профспілкові та інші масові організації, які також діяли під керівництвом комуністів. Так, у 1934 році в Береговому діяльну роботу провадили «Промислова спілка будівельних робітників», «Спілка кравців», «Спілка цегельників», а також такі масові організації як «Союз друзів СРСР», «Солідарність», кооператив «Єдність», «Товариство пролетарської фізкультури», «Червона допомога», освітні та театральні гуртки.
Діяльність комуністів Берегового в 20-30-х роках була тісно пов'язана з Робітничим будинком, спорудженим на кошти робітників. В ньому відбувалися комуністичні збори, засідання Берегівського окружного комітету КПЧ тощо. З Береговим зв'язані імена багатьох видатних революційних діячів Закарпаття - Олекси Борканюка, Івана Мондока, Емануела Кліми, Павла Терека, які неодноразово бували у місті, виступали на мітингах, зборах, конференціях тощо. В 1920-21 pp. секретарем берегівської організації МСП був Бела Іллеш - пізніше видатний угорський письменник. Життя міста початку XX століття Бела Іллеш відобразив у романі «Карпатська рапсодія» (1947 рік).
В період панування чеської буржуазії становище трудящих Берегового майже не поліпшилось. Злидні і голод були головною причиною численних захворювань і епідемій. Лютували черевний тиф, туберкульоз, малярія. Жителі були фактично позбавлені будь-якої медичної допомоги. До 1935 року в місті була тільки стара лікарня на 138 хворих. Лише в 1935 році була побудована лікарня на 400 ліжок. Але доступ до неї для трудового населення був обмежений, оскільки плата за день перебування в лікарні становила 20-25 крон.
На низькому рівні була і справа освіти трудящих. За роки господарювання чехословацької буржуазії в місті не було збудовано жодного шкільного приміщення. На 1937 рік у Береговому налічувалось 9 шкіл, з них 1 реальна гімназія, 5 державних початкових і горожанських шкіл (з них - тільки 1 українська, решта угорські і чеські) і 3 церковнопарафіальні.
В 1926 році в місті був відкритий перший кінотеатр на 457 місць, що належав товариству Червоного хреста, а в 1927 році другий - на 396 місць. У 20-х pp. в Береговому видавалось дві газети - «Майбутність» («Євив») та «Берегівські вісті («Берегі гірлап»).
Багато страждань зазнали трудящі Берегового після окупації міста угорськими військами 4 листопада 1938 року. За роки фашистської окупації кількість населення міста значно скоротилась. Близько 6 тис. жителів Берегового було вивезено в концентраційні табори, де значна частина з них загинула.
Роки фашистської окупації були періодом деградації промисловості Закарпаття, в т. ч. і Берегового. За той час промислове виробництво значно скоротилось. На 1941 рік у місті працювало всього кілька підприємств і майстерень.
Страхітливим було становище трудящих Берегового в роки фашистської окупації. В липні 1943 року доведені до відчаю робітники у своїй скарзі бургомістру писали, що вони «...стоять перед великою бідністю і не можуть забезпечити своїм сім'ям навіть найзлиденнішого існування». У травні 1939 року в місті було 1320 безробітних (із 4540 членами сімей). Основним
Берегове
Сторінка 7 з 11
добровольці з Берегового Іван Сесак, Шандор Сепеші, Ферепц Леца, Євген Кестенбаум та інші. В місті був створений громадський комітет допомоги Іспанії, який за короткий час зібрав для іспанських революціонерів значну В період, коли над Чехословаччиною нависла загроза фашистської окупації, Берегівський окружком КПЧ організував трудящих міста на відсіч агресору. 27 березня 1938 року в місті відбулися масові збори трудящих, які одноголосно прийняли революцію з закликом захистити республіку від фашизму і засудити провокації угорських націоналістів.
Готовність трудящих Берегового захищати республіку від агресорів і реакції особливо проявилась під час періпотравневого виступу 1938 року, в якому взяли участь близько 12 тис. чоловік. Всі виступаючі (від комуністичної організації виступив Самуїл Вайс) засудили провокації профашистських угорських партій Закарпаття і одночасно висловились за демократизацію державного ладу.
Весною 1938 року, в умовах зрослої небезпеки фашистської окупації, комуністи Берегового створили робітничу варту, завданням якої був захист району від проникнення фашистських терористів. Робітнича варта, яка невдовзі налічувала вже 260 чоловік, допомагала підрозділам чехословацької армії знешкоджувати угорські фашистські терористичні банди.
Великого значення надавали берегівські комуністи роботі серед молоді, в профспілкових, масових спортивних, культурно-освітніх організаціях. В місті діяла молодіжна комуністична організація, створена в червні 1921 року. На 1927 рік вона мала дві групи - ім. Леніна та ім. Маркса, члени яких проводили значну організаторську і культурну роботу.
В революційній боротьбі виросли й зміцніли профспілкові та інші масові організації, які також діяли під керівництвом комуністів. Так, у 1934 році в Береговому діяльну роботу провадили «Промислова спілка будівельних робітників», «Спілка кравців», «Спілка цегельників», а також такі масові організації як «Союз друзів СРСР», «Солідарність», кооператив «Єдність», «Товариство пролетарської фізкультури», «Червона допомога», освітні та театральні гуртки.
Діяльність комуністів Берегового в 20-30-х роках була тісно пов'язана з Робітничим будинком, спорудженим на кошти робітників. В ньому відбувалися комуністичні збори, засідання Берегівського окружного комітету КПЧ тощо. З Береговим зв'язані імена багатьох видатних революційних діячів Закарпаття - Олекси Борканюка, Івана Мондока, Емануела Кліми, Павла Терека, які неодноразово бували у місті, виступали на мітингах, зборах, конференціях тощо. В 1920-21 pp. секретарем берегівської організації МСП був Бела Іллеш - пізніше видатний угорський письменник. Життя міста початку XX століття Бела Іллеш відобразив у романі «Карпатська рапсодія» (1947 рік).
В період панування чеської буржуазії становище трудящих Берегового майже не поліпшилось. Злидні і голод були головною причиною численних захворювань і епідемій. Лютували черевний тиф, туберкульоз, малярія. Жителі були фактично позбавлені будь-якої медичної допомоги. До 1935 року в місті була тільки стара лікарня на 138 хворих. Лише в 1935 році була побудована лікарня на 400 ліжок. Але доступ до неї для трудового населення був обмежений, оскільки плата за день перебування в лікарні становила 20-25 крон.
На низькому рівні була і справа освіти трудящих. За роки господарювання чехословацької буржуазії в місті не було збудовано жодного шкільного приміщення. На 1937 рік у Береговому налічувалось 9 шкіл, з них 1 реальна гімназія, 5 державних початкових і горожанських шкіл (з них - тільки 1 українська, решта угорські і чеські) і 3 церковнопарафіальні.
В 1926 році в місті був відкритий перший кінотеатр на 457 місць, що належав товариству Червоного хреста, а в 1927 році другий - на 396 місць. У 20-х pp. в Береговому видавалось дві газети - «Майбутність» («Євив») та «Берегівські вісті («Берегі гірлап»).
Багато страждань зазнали трудящі Берегового після окупації міста угорськими військами 4 листопада 1938 року. За роки фашистської окупації кількість населення міста значно скоротилась. Близько 6 тис. жителів Берегового було вивезено в концентраційні табори, де значна частина з них загинула.
Роки фашистської окупації були періодом деградації промисловості Закарпаття, в т. ч. і Берегового. За той час промислове виробництво значно скоротилось. На 1941 рік у місті працювало всього кілька підприємств і майстерень.
Страхітливим було становище трудящих Берегового в роки фашистської окупації. В липні 1943 року доведені до відчаю робітники у своїй скарзі бургомістру писали, що вони «...стоять перед великою бідністю і не можуть забезпечити своїм сім'ям навіть найзлиденнішого існування». У травні 1939 року в місті було 1320 безробітних (із 4540 членами сімей). Основним
Дивиться також інші населені пункти району:
- Свобода
- Попове
- Оросієве
- Нове Село
- Нижні Ремети
- Мужієве
- Мочола
- Іванівка
- Заставне
- Добросілля
- Дідове
- Деренковець
- Геча
- Гать
- Гараздівка
- Вузлове
- Велика Бігань
- Бодолів
- Батрадь
- Косини
- Вари
- Береги