Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Свалява

решта залишалася без будь-яких засобів до існування. В селищі проживало 80 калік. Вони не отри му­кали жодного пенга допомоги й жили з жебрацтва. Непосильними стали податки. Заборгоианість по них і позиках становила 2
млн. 400 тис. крон. Недоїмки стягувалися з допомогою жорстоких екзекуцій, під час яких забирали й продавали паніть подушки, курей тощо. За далеко неповними даними, тільки в 1939 році було проведено 75 екзекуцій.
Окупанти тероризували комуністів та демократичну громадськість. Вже в 1941 році під політичний нагляд потрапило 40 чол., а 10 сімей було виселено в Угор­щину. Запідозреного в симпатіях до Радянського Союзу Іллю Туряницю завели до жандармського відділення і катували так, що він став калікою. Молодь, яка не хотіла миритися з фашистським режимом, почала емігрувати в Радянський Союз. Під час Великої Вітчизняної війни вона включилась у збройну бороть­бу проти окупантів.
В травні 1939 року комуністи Сваляви і сусіднього села Неліпнного створюють підпільний антифашистський комітет на чолі з П. М. Вічевичем. В роботі комітету активну участь брали В. В. Нямещук, М. П. Бобаль, О. ,П. Кополович, Д. М. Гейзлер. Антифашистська агітація членів комітету сприяла посиленню руху опору. З0 січня 1941 року на лісохімзаводі відбувся страйк 49 робітників. Керівники страй­ку були заарештовані, але підприємці, щоб не допустити «заворушення на воєнному об'єкті», пообіцяли підвищити зарплату.
В 1943-1944 pp. десятки жителів Сваляви перебували в партизанському з'єд­нанні В. П. Русина та загоні Д. Усти - І. Прищепи, які діяли в Свалявському окрузі. Жителі селища займали тут відповідальні посади: І. І. Фабріцій був комісаром з'єднання, В. В. Мишко - командиром загону, І. І. Капітан - командиром роти. Кагато селян переховували партизанів і допомагали їм. За участь у партизансь­кому та підпільному русі 11 свалявців нагороджені орденами і медалями.
Відступаючи під ударами радянських військ, німецько-угорські окупанти замінували в Сваляві всі мости, висадили в повітря залізничну станцію, реквізували багато худоби, особливо коней, замінували всі важливі об'єкти й підприємства. Але повністю здійснити злочинні наміри їм не вдалося. На лісохімзаводі робітники створили комітет захистуу важливих об'єктів, до якого ввійшли П. М. Вічевич, І. В. Васараб, В. П. Теслович, М. І. Попелич, Ю. В. Сопко. За дорученням комі­тету було встановлено чергування робітників у цехах, які фашисти хотіли підірвати. Завдяки цьому, а передусім - швидкому наступу Червоної Армії, в Сваляві врятовано більшість промислового обладнання.
В середині жовтня 1944 року частини 4-го Українського фронту обійшли гірськими лісовими стежками Поляну і підійшли до Сваляви. В боях на Свалявському напрямі масовий героїзм проявили воїни 615-го полку 351-ї стрілецької дивізії. Тільки протягом п'яти днів вони 16 разів переходили у наступ і відбили З1 контр-атаку ворога. Ні дощ, ні шалений опір фашистів не послабили наступальною пориву бійців. Коли було здобуто важливу висоту на підступах до Сваляви, артилеристи Бабій і Глущенко підтягнули на руках гармату і відкрили вогонь прямою наводкою. Рядовий Петренко проповз у тил групи ворожих солдатів і підірвав дзот. В цей час партизани з'єднання В. П. Русина розгромили рештки свалявського угруповання фашистських військ, які відступали під ударами Червоної армії. 25 жовтня 1944 року Свалява була визволена. 31 травня 1945 року в центрі селища відкрито пам'ятник радянським воїнам, партизанам і підпільникам, які загинули в боях з фашистами.
Після визволення з підпілля виходять комуністи. Вони відновлюють Свалявсь­ську комуністичну організацію, яка стає керівним центром організації народної влади і відбудови господарства. Ряди комуністів швидко зростають. В 1945 році в 10 первинних організаціях налічувалося 69 чол., їх очолювали В. І. Балог, В. П. Теслович, П. М. Вічевич, І. М. Дребітко та ін. Під керівництвом комуністів на підприємствах і в установах почалося відновлення і створення комсомольських організацій та профспілок.
30 жовтня 1944 року на загальних зборах трудящі Сваляви обрали селищний Народний комітет в складі 44 чол. До його складу увійшли В. П. Теслович, М. І. Попович, М. П. Бобаль, В. І. Балог, М. І. Турянчик та інші.
Свалявський Народний комітет і населення активно підтримали ініціативу по скликанню Першого з'їзду Народних комітетів і його рішення про возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною. В листі до Радянського уряду, прийнятому на мітингу, трудящі писали: «Ми звертаємось до Вас з великим проханням: допоможіть нам, закарпатським українцям, здійснити віковічну мрію - возз'єднатися з Радянською Україною. Наш народ вічно буде вдячним за цю допомогу».
Але щоб мрія могла здійснитися, потрібно було добити ворога. Для забезпечення швидшого просування радянських військових частин свалявці відбудували пошкоджені шляхи і мости, евакуювали поранених, допомагали діючим части нам фуражем та продовольством. 50 селянських господарств


Cучасна карта - Свалява