Сторінка 4 з 8
якого не лякають ні в'язниця, ні жандармські кулі, який вірить в неминучу перемогу трудящих, в соціальне й національне визволення. Твір просякнутий глибокою вірою в могутню творчу силу людини, визволеної з
кайданів капіталістичного рабства: «Дайте цим змореним голодом і рабством трудящим Закарпаття свободу, звільніть їх від панів, і вони перетворять гористий край в квітучий сад». Ці слова збулися в радянський час.
Грушівські комуністи організували і ряд страйків. Багато жителів села в 1929 році працювало на будівництві шосейної дороги Тересва - Грушеве. Підрядчики будівельної фірми занижували розцінки. Тоді з ініціативи комуністів розпочався
страйк, який після ряду гострих сутичок з штрейкбрехерами закінчився перемогою робітників.
В роки світової економічної кризи (1929-1933 pp.) становище робітників і селян Грушевого в зв'язку з ростом безробіття було особливо тяжким. Не маючи заробітків, більшість трудящих села голодувала, їм загрожувала голодна смерть. Комуністи ще більше активізували свою роботу. В село повернувся з навчання із СРСР В. В. Половка, який став першим секретарем комсомольської організації, що нараховувала 30 чол. Сільські комсомольці розповсюджували комуністичну просу, організовували вивчення молоддю радянських та революційних пісень.
Напередодні нового року комсомольці, збираючи кошти на комуністичну пресу, ходили по хатах і співали революційні колядки. Одна з них прямо закликала селян до повалення існуючого ладу:
І зійшла зірниця
Рано зі Сходу,
Червона зірниця,
А ще й п'ятироговая. Уставайте, люди,
Більше не дрімайте,
Усіх дармоїдів
З села виганяйте.
Комсомольці придбали великий шовковий прапор, який з 1932 року став прапором парторганізації села. З цим прапором селяни ходили на Першотравневі й жовтневі демонстрації, з ним йшли в голодні походи до нотаріату і окружного уряду. Жандарми довго полювали за ним, але комуністи зберегли його аж до возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною.
Взимку 1930-1931 pp. боротьба трудящих за надання роботи або державної допомоги, за негайне припинення екзекуцій та списання боргів, за підвіз дешевої безмитної кукурудзи з Румунії набирає масового характеру, що було результатом шмичезної роботи комуністів.
В зв'язку з відмовою властей задовольнити вимоги трудящих В. І. Половка та інші комуністи розпочали агітацію за вільний виїзд на постійне мешкання в CPСP. Понад 200 селян з Грушевого та десятки сімей з сусідніх сіл стали вимагати документів на виїзд в Країну Рад. Власті вжили термінових заходів, щоб не допустити цього.
Незважаючи на голод і нужду селян, чехословацький буржуазний уряд з допомогою жандармів стягував податки, проводив масові екзекуції і публічні торги маііна боржників. Це приводило не раз до кривавих сутичок селян з жандармами і екзекуторами. Під час сутички 21 вересня 1932 року в селі Нижньому Водяному був убитий селянин М. Фучур, а 6 чол. дістали поранення. Понад 300 грушівців поставили свої підписи під резолюцією протесту проти кровопролиття.
В ці роки комуністична партія була єдиною організацією, яка вказувала пранім ьний шлях виходу з кризи за рахунок багачів. Організовуючи масові протести й голодні походи, комуністи добилися відстрочки сплати боргів і недоїмок, припинення екзекуцій. Це забезпечило успіх членів партії на парламентських виборах 1935 року. У Грушевому вони зібрали тоді майже 600 голосів, тобто більше третини всіх голосуючих. Буржуазні партії намагалися взяти реванш на крайових і окружних виборах. Проте й тут грушівці довели, що виразниками їх дум і сподівань є комуністи.
Перед загрозою фашизму й війни члени КПЧ закликали широкі маси до створення єдиного антифашистського народного фронту всіх народів Чехословаччиии. Але здійснити цей захід не вдалося через протидію опортуністів і буржуазії. 15 березня 1939 року в Грушеве вступили угорські фашисти. Темна ніч спустилася над селом. Вже в перші дні окупанти зібрали
Дивиться також інші населені пункти району: