Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Грушеве

Сторінка 8 з 8
Ще більші зміни сталися в галузі народної освіти. Гордістю грушівців є велика двоповерхова середня школа на 800 місць. Тепер вся грушівська молодь має освіт не меншу як в обсязі восьмирічної школи. Понад 300юнаків і дівчат здобули загальну середню освіту, 20 - середню спеціальну 13 - вищу, 21 чол. навчається в університетах та інститутах. Понад 70 випуск­ників школи стали шоферами, 49 - трактористами, 9 - медичними
працівниками 12 - вчителями. Тільки в Грушевому зараз працює 50 чол. інтелігенції, майже в 10 ра­зів більше, ніж у 1944 році. Особливою повагою жителів села користуються заслужений вчитель школи УРСР К. А. Мос­каль, вчителі Н. І. Віжко, М. П. Литвиненко та інші.
Своє дозвілля жителі Грушевого про­водять у просторому новозбудованому клубі, де працюють гуртки художньої самодіяльності, колгоспний хор і оркестр народних інструментів. В селі відкрито три бібліотеки з книжковим фондом понад 15 тис. примірників, які обслуговують 2,5 тис. читачів. Стаціонарна кіноустановка тричі в тиждень дає можливість трудящим села дивитись вітчизняні й зарубіжні художні і науково-популярні фільми. Сільське відділення товариства «Знання» до 50-річчя Радянської влади, крім окремих циклів лекцій, організувало університет культури, який відвідують близько 200 постійних слухачів.
В пошані у жителів Грушевого спорт, яким захоплюється майже вся молодь села. Крім шкільного спортмайданчика, в селі обладнано футбольне поле і волей­больний майданчик при клубі.
Старі комуністи, учасники революційної боротьби, запропонували колгоспникам запросити в село гостем німецьку письменницю Анну Зегерс, яка колись опи­сала старе Грушеве. Пропозиція була схвалена. На зборах члени артілі прийняли лист, в якому писали: «Дорога Анна Зегерс! Ми, жителі відомого Вам села Грушо­вого Закарпатської області, від усієї душі дякуємо Вам за те, що Ви в свій час взяли участь в нашій боротьбі за свободу, написали чудове оповідання «Селяни з Гру­шевого». Зараз, дорога Анна Зегерс, ми не просто селяни, а колгоспники. Живемо ми заможно і щасливо. А ліс і пасовиська, про боротьбу за які Ви писали, Радян­ська влада передала на вічне користування колгоспу».
Лист дійшов до адресата і схвилював серце старого борця за народне щастя. Анна Зегерс написала грушівцям теплу відповідь, у якій поздоровляла трудящих села з річницею Великої Жовтневої соціалістичної революції. «Революційна боротьба робітників і селян, зокрема боротьба трудящих Закарпаття і Ваша боротьба за соціальне і національне визволення,- писала вона,- стали прекрасним джерелом і дали мені натхнення в літературній роботі. Коли здоров'я позволить, я ще відаю Ваше трудове село».
Ветерани праці і революційної боротьби говорять з цього приводу молоді: «Старе ніколи не вернеться, але й забувати про нього не слід».
Жителі Грушевого пишаються новим життям, оновленим селом, де дзвінко лунають пісні бадьорої колгоспної і робітничої молоді. Будуючи комунізм на поли­ті іі кров'ю і потом батьків, дідів і прадідів землі, вони вже сьогодні перетворюють своє село в квітучий сад.


Cучасна карта - Грушеве