Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Окрилені рішеннями XXII з'їзду КПРС, який прийняв нову Програму партії,
грушівські колгоспники подвоїли трудові зусилля.
За короткий час більш як у 2 рази виросли прибутки колгоспу. Неподільні фонди на 1.1.1968 року становили понад 352,6 тис. крб. Тепер колгосп має 2 зерносховища, картоплесховище, ремонтну майстерню, два механічні млини, пилораму, парникове господарство, 3 скотні двори, 5 телятників та кілька інших приміщень.
Ряд додаткових заходів, здійснених після березневого Пленуму ЦК КПРС 1965 року і XXIII з'їзду КПРС, дозволили зробити значні кроки в піднесенні рентабельності тваринництва. Тільки від реалізації м'яса й молока в 1967 році колгосп одержав понад 80 тис. крб. прибутку.
Матеріальна зацікавленість дала можливість піднести трудову активність колгоспників і поліпшити організацію праці.
За останні два роки розкорчовано 66 га чагарників, де за рахунок підсіву багаторічних трав та поверхневого підживлення колгосп одержав культурне пасовище, на якому застосовано загінну систему відгодівлі худоби. Тепер на колгоспних фермах налічується понад 500 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 156 корів, близько 800 овець, 30 коней.
Над підвищенням продуктивності тваринництва успішно працюють телятник М. Варга, який домігся щоденного приросту живої ваги тварин по 950 г, чабан М. Фурман, який одержав по 105 ягнят від 100 вівцематок і забезпечив настриг новіш по 2,5 кг від кожної вівці, доярки М. В. Шелевер і М. Ю. Половка, що надоюють по 2100 кг молока від кожної корови.
П'ятирічним планом колгоспу передбачається дальше збільшення поголів'я великої рогатої худоби, будівництво нових тваринницьких ферм та інших виробничих приміщень, механізація усіх трудомістких процесів, що дасть можливість різко зменшити собівартість продукції і піднести продуктивність та оплату праці.
Колгосп одержує значні прибутки і від садівництва. В останні роки щорічно закладається 20-25 га нових садів. Тепер колгосп має 435 га саду, в т. ч. 117 га плодоносного.
Дальший розвиток садівництва буде проводитися в основному за рахунок переведення всіх садів у плодоносні, ліквідації зрідженості та підвищення врожайності.
Розвиток сільськогосподарського виробництва неможливий без широкого застосування механізації. Тепер в колгоспних гаражах є 9 тракторів в 15-сильному обчисленні, 6 вантажних автомашин, дизельна електростанція, 27 електромоторів, зерпокомбайн, силосозбиральний комбайн, 5 картоплекопачів та багато іншої складної сільськогосподарської техніки.
Правління колгоспу, парторганізація і комсомольці уважно слідкують за роботою механізаторів, подають їм повсякденну допомогу. Завдяки цьому вони yспішно справляються з поставленими завданнями. Один з кращих механізаторів колгоспу П. М. Катринець в 1965 році, відремонтувавши списаний трактор, виробив на ньому більше норми нового трактора. За хороші показники в роботі він одержав урядову нагороду - орден «Знак Пошани». Правління висунуло його на посаду бригадира комплексної бригади. В 1967 році ця бригада зібрала по 27,3 цнт пшениці на площі 35 га.
Із села Грушевого вийшло 5 агрономів, 2 інженери, 2 зоотехніки, 70 шоферів, 4 механіки, які працюють як в рідному селі, так і в Тересвянському відділенні Сільгосптехніки, в ряді інших колгоспів, в ліспромгоспах і на солерудниках. В Грушевому є навіть вулиця механізаторів.
Застосування машин і механізмів у колгоспному виробництві вивільнило значну частину людей для заняття в інших галузях виробництва. В 1967 році з 1911 жителів лише 870 працювало в колгоспі, а решта були робітниками й службовцями.
Невпізнанно змінився за роки Радянської влади і вигляд села. Зникли похилі халуни-димлянки. З допомогою Державного кредиту побудовано 700 нових добротних будинків. Перебудовані або перекриті дві третини з тих 311 будівель, які залишились з дорадянських часів.
Сучасні будинки грушівчан - просторі й світлі, оздоблені традиційним дерев'яним різьбленням й заскленими верандами. Всі вони криті черепицею, шифером або залізом, мають по 2-3 кімнати. В кожному з них - добротні художні меблі, радіоприймачі. Жителі села придбали 50 телевізорів, 2 легкові автомашини, близько 50 мотоциклів, понад 500 велосипедів.
Необхідні товари грушівці купують у сільмазі, двох продовольчих магазинах магазинах ВРП Тересвянського лісокомбінату. Село прикрашає їдальня «Тиса», збудована до 50-річчя Радянської влади.
В Грушевому відкрито фельдшерсько-акушерський пункт з амбулаторією, пологовий будинок, дитячий садок, в якому виховується на державні кошти близько 50 дітей робітників і селян. Щорічно 12-20 жителів села перебувають у будинказй відпочинку і санаторіях.
Грушеве
Сторінка 7 з 8
Москаль, Ю. Ю. Москаль, Ю. М. Гунда. Загальні збори колгоспу присвоїли цим трудівникам звання почесного колгоспника.Окрилені рішеннями XXII з'їзду КПРС, який прийняв нову Програму партії,
За короткий час більш як у 2 рази виросли прибутки колгоспу. Неподільні фонди на 1.1.1968 року становили понад 352,6 тис. крб. Тепер колгосп має 2 зерносховища, картоплесховище, ремонтну майстерню, два механічні млини, пилораму, парникове господарство, 3 скотні двори, 5 телятників та кілька інших приміщень.
Ряд додаткових заходів, здійснених після березневого Пленуму ЦК КПРС 1965 року і XXIII з'їзду КПРС, дозволили зробити значні кроки в піднесенні рентабельності тваринництва. Тільки від реалізації м'яса й молока в 1967 році колгосп одержав понад 80 тис. крб. прибутку.
Матеріальна зацікавленість дала можливість піднести трудову активність колгоспників і поліпшити організацію праці.
За останні два роки розкорчовано 66 га чагарників, де за рахунок підсіву багаторічних трав та поверхневого підживлення колгосп одержав культурне пасовище, на якому застосовано загінну систему відгодівлі худоби. Тепер на колгоспних фермах налічується понад 500 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 156 корів, близько 800 овець, 30 коней.
Над підвищенням продуктивності тваринництва успішно працюють телятник М. Варга, який домігся щоденного приросту живої ваги тварин по 950 г, чабан М. Фурман, який одержав по 105 ягнят від 100 вівцематок і забезпечив настриг новіш по 2,5 кг від кожної вівці, доярки М. В. Шелевер і М. Ю. Половка, що надоюють по 2100 кг молока від кожної корови.
П'ятирічним планом колгоспу передбачається дальше збільшення поголів'я великої рогатої худоби, будівництво нових тваринницьких ферм та інших виробничих приміщень, механізація усіх трудомістких процесів, що дасть можливість різко зменшити собівартість продукції і піднести продуктивність та оплату праці.
Колгосп одержує значні прибутки і від садівництва. В останні роки щорічно закладається 20-25 га нових садів. Тепер колгосп має 435 га саду, в т. ч. 117 га плодоносного.
Дальший розвиток садівництва буде проводитися в основному за рахунок переведення всіх садів у плодоносні, ліквідації зрідженості та підвищення врожайності.
Розвиток сільськогосподарського виробництва неможливий без широкого застосування механізації. Тепер в колгоспних гаражах є 9 тракторів в 15-сильному обчисленні, 6 вантажних автомашин, дизельна електростанція, 27 електромоторів, зерпокомбайн, силосозбиральний комбайн, 5 картоплекопачів та багато іншої складної сільськогосподарської техніки.
Правління колгоспу, парторганізація і комсомольці уважно слідкують за роботою механізаторів, подають їм повсякденну допомогу. Завдяки цьому вони yспішно справляються з поставленими завданнями. Один з кращих механізаторів колгоспу П. М. Катринець в 1965 році, відремонтувавши списаний трактор, виробив на ньому більше норми нового трактора. За хороші показники в роботі він одержав урядову нагороду - орден «Знак Пошани». Правління висунуло його на посаду бригадира комплексної бригади. В 1967 році ця бригада зібрала по 27,3 цнт пшениці на площі 35 га.
Із села Грушевого вийшло 5 агрономів, 2 інженери, 2 зоотехніки, 70 шоферів, 4 механіки, які працюють як в рідному селі, так і в Тересвянському відділенні Сільгосптехніки, в ряді інших колгоспів, в ліспромгоспах і на солерудниках. В Грушевому є навіть вулиця механізаторів.
Застосування машин і механізмів у колгоспному виробництві вивільнило значну частину людей для заняття в інших галузях виробництва. В 1967 році з 1911 жителів лише 870 працювало в колгоспі, а решта були робітниками й службовцями.
Невпізнанно змінився за роки Радянської влади і вигляд села. Зникли похилі халуни-димлянки. З допомогою Державного кредиту побудовано 700 нових добротних будинків. Перебудовані або перекриті дві третини з тих 311 будівель, які залишились з дорадянських часів.
Сучасні будинки грушівчан - просторі й світлі, оздоблені традиційним дерев'яним різьбленням й заскленими верандами. Всі вони криті черепицею, шифером або залізом, мають по 2-3 кімнати. В кожному з них - добротні художні меблі, радіоприймачі. Жителі села придбали 50 телевізорів, 2 легкові автомашини, близько 50 мотоциклів, понад 500 велосипедів.
Необхідні товари грушівці купують у сільмазі, двох продовольчих магазинах магазинах ВРП Тересвянського лісокомбінату. Село прикрашає їдальня «Тиса», збудована до 50-річчя Радянської влади.
В Грушевому відкрито фельдшерсько-акушерський пункт з амбулаторією, пологовий будинок, дитячий садок, в якому виховується на державні кошти близько 50 дітей робітників і селян. Щорічно 12-20 жителів села перебувають у будинказй відпочинку і санаторіях.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Широкий Луг
- Чумалеве
- Усть-Чорна
- Угля
- Тернове
- Теребля
- Тарасівка
- Руське Поле
- Новоселиця
- Нересниця
- Лопухів
- Лази
- Кричове
- Красна
- Калини
- Глибокий Потік
- Ганичі
- Вонігове
- Вільхівці
- Бедевля
- Тересва
- Солотвина
- Дубове
- Діброва