Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Виноградів

В обладнанні промислових підприємств міста велику допомогу надали заводи РРФСР, Казахстану, східних областей УРСР, Так, наприклад, електрозакрійні і швейні машини, гладильне і конвейєрне устаткування
швейна фабрика одержала з Ленінграда, Орла, Горького, Куйбишева, Ростова-на-Дону, Полтави, Вичуги; голівки швейних машин - з Казахстану, устаткування поточної лінії для пошиву взуття дерев'яношпилечним методом, кріплення - від підприємств Києва, Одеси та Дніпропетровська. Вся країна, всі братні народи допомагали місту новим устат­куванням. Завдяки технічному переозброєнню зростала кількість випущеної про­дукції, підвищувалася продуктивність праці.
Значні зміни відбулися в сільському господарстві. Велику роль у розвитку артільних і радгоспних господарств, що були організовані у районі, відіграла ма шинно-тракторна станція, яка створена у Севлюші в 1946 році. Машинний парі, МТС налічував 24 трактори, 10 молотарок та багато інших сільськогосподарських машин.
Одночасно зі створенням нової соціалістичної економіки, велику роботу прове­дено і щодо реорганізації шкіл міста. У 1943 році в Севлюші, де проживало понад 10 тис. чол., у т. ч. 6356 українців, було тільки дві народні (початкові) і одна горожанська (семирічна) школи, в яких навчалося тільки 470 учнів, тобто 25 проц. дітей шкільного віку. У 1945/46 навчальному році вже було відкрито середню,
2 семирічні і 2 початкові школи з рідною мовою викладання, семирічні школи з угор­ською, російською мовами навчання. Важливо також те, що школи почали працю­вати і на околицях міста, де раніше їх не було зовсім. Для надання практичної допомоги місцевим вчителям у місто приїхали на постійну роботу досвідчені педа­гоги з Харкова, Вінниці, Дніпропетровська. У 1945 році в Севлюші відкрито коопе­ративний і електробудівельний технікуми, музичну школу, почали працювати Будинок культури, дві бібліотеки, кінотеатр на 280 місць, червоні кутки, вихо­дити окружна газета.
За буржуазного колоніального режиму трудящі Закарпаття були позбавлені медичної допомоги. У 1944 році в Севлюському окрузі налічувалося тільки 12 лікарів, тобто на 10 тис. населення припадало менше, ніж 2 лікарі. Це означало, що в дорадянський період Севлюш у справі охорони здоров'я знаходився на останньому місці в капіталістичній Європі. Тому смертність населення, особливо серед дітей, була дуже високою, а масові епідемічні захворювання стали постійним явищем.
Радянська держава забезпечила населення безплатною медичною допомогою. Протягом одного року значно розширено лікарню, в якій були відкриті відділи: терапевтичний, хірургічний, інфекційний та інші, а також поліклініку, дитячу і жіночу консультації, протитуберкульозний диспансер, медичні пункти на під­приємствах. На постійну роботу до Севлюша приїхало 20 лікарів і працівників середнього медичного персоналу. Вони на всіх виробничих ділянках створили сані­тарні пости, вели пропаганду медичних знань, допомагали трудівникам створювати необхідні умови для додержання правил санітарії та гігієни.
В 1946 році стару назву замінено на нову - Виноградів, яка найбільш підходить місту. Адже виноробством тут почали займатися з давніх часів. Схили Чорної гори, що височать над містом, вкриті тепер виноградниками.
Здобутки соціалістичних перетворень, здійснені в перший рік існування Радянської влади, були підсумовані на першій окружній партійній конференції, що відбулася у Виноградові 28 липня 1946 року. На той час у парторганізації налі­чувалось 329 членів партії і 30 кандидатів у члени партії. У своїх виступах на конференції комуністи з гордістю відзначали, що на батьківську турботу Комуністич­ної партії і Радянського уряду трудящі відповідають натхненною працею. На під­приємствах ширилося соціалістичне змагання за дострокове втілення у життя 4-го
п'ятирічного плану, створено молодіжні бригади ударників, які виконували норми виробітку на 140-170 проц. Робітники промкомбінату план першого півріччя 1946 року виконали на 361 процент.
У період четвертої п'ятирічки реконструйовано всі підприємства міста. На швейній і взуттєвій фабриках, цегельно-черепичному заводі, хлібокомбінаті орга­нізовано річні і шестимісячні курси по підвищенню кваліфікації робітників.
Організаторська робота партійних організацій, дійове соціалістичне змагання передовими підприємствами Москви, Києва, Ленінграда та інших міст країни, допомагали робітникам промислових підприємств міста здобувати все нові й нові перемоги. Всі підприємства Виноградова п'ятирічний план здійснили достроково. Випуск валової продукції збільшився в 11 раз. Таких великих успіхів досягнуто завдяки самовідданій творчій праці трудівників міста, технічному переозброєнню промислових підприємств.
Кожне підприємство міста має свій славний літопис, початий в 1945 році, коли над Закарпаттям засяяла зірка свободи. З відсталої, напівкустарної промисло­вість Виноградова стала розвинутою, технічно досконалою.



Cучасна карта - Виноградів