Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Мукачеве

Сторінка 2 з 14
період припадає і відкриття в місті першого кравецького цеху. Гучні ярмарки Мукачевого стали

відвідувати купці багатьох сусідніх міст. Але ще довгий час значна час­тина міського населення перебувала в кріпосницькій залежності. Тут жили також ремісники, купці, батраки-поденщики, хлібороби, дворя­ни та військові люди.
Борючись проти важкого соці­альною і національного гніту, мукачевці не раз брали участь в на­родних повстаннях. В 1514 році, під час селянської війни, трудяще насе­лення Мукачевого штурмом оволоділо замком і розправилось з екс­плуататорами. Після придушення повстання Мукачеве було віднесено до числа бунтарських міст, розгра­боване і довгий час виплачувало велику контрибуцію. Різні військові повинності, податки і грабежі стали тут звичайним явищем.
Після поразки Угорщини у війні з турками під Могачем у 1526 році Мукачеве перешло у володіння трансільванських князів, васалів Туреччини. Влітку 1566 року австрійські завойовники, намагаючись загарбати Трансільванію, вдерлися на Закарпаття і майже цілком зруйнували місто Мукачеве. Відтоді воно та його околиці стали предметом постійних сутичок між Габсбургами і трансільванськими князями. Починаючи з 1633 року, трансільванські князі династії Ракоці на деякий час перетворили місто у столицю свого князівства. Містом і домінією вони воло­діли понад 60 років.
Соціальний і національний гніт на Закарпатті значно посилився після запровадження унії з 1649 року. Це викликало релігійні заворушення. В 1657 році поль­ська шляхта при явному підбурюванні Ватікану, прагнучи відомстити Дєрдю II Ра­коці за його союз з Богданом Хмельницьким, розгромила Мукачівську домінію. За­пеклий католик князь Любомирський зі своїми карателями вчинив жорстоку розіграну над населенням домінії, а місто пограбував і спалив.
Наприкінці XVII століття князі Ракоці запросили для реконструкції Мукачів­ської фортеці французьких військових інженерів, які перебудували її в стилі споруд Вобана. До старого «Верхнього замку» були добудовані ще два замки: «Середній» і «Нижній», а також зовнішнє оборонне кільце, що складалося з водного рову і земляних валів. Замок кілька разів зазнавав нападу військ австрійських Габсбургів та польської шляхти. Найбільша з облог сталася в 1685-1688 pp., коли населен­ня міста і навколишніх сіл майже 3 роки героїчно оборонялося у фортеці від габсбурських поневолючів.
В кінці XVII століття Мукачеве захопили австрійські Габсбурги. Під час виз­вольної війни 1703-1711 pp. Мукачеве стало центром воєнних дій між куруцами і прихильниками австрійського імператора - лабанцями. 24 червня 1703 року загони повстанців, що вели визвольну війну проти угорських і австрійських фео­далів, визволили Мукачеве. У звільнене місто почали сходитись волелюбні укра­їнці, угорці, словаки, щоб із зброєю в руках позбутися австрійського ярма. З цього часу Мукачеве стало опорним пунктом визвольної війни під керівництвом Ференца ІІ Ракоці. Армія повстанців за рахунок русинів зростала і становила понад 3 тис. піхотинців і 300 кіннотників. Ференц II Ракоці звернувся до Росії за допомогою.
Петро І охоче пішов назустріч, приславши йому кошти і зброю. В цей час у Мука­чівському замку перебували посли російського царя, через яких він підтримуй зв'язок з Угорщиною.
Незважаючи на деякі успіхи, учасники визвольної війни все ж були розбиті. За Сотмарським мирним договором 1711 року всі володіння Ракоці, в т. ч. й Мукачеве, знову перейшло до рук Габсбургів. Через 17 років Мукачівська домінія була передана німецьким імператором у дар графу Шенборну-Бухгейму, який посилив пригнічення населення.
В XVII-XVIII століттях в Мукачевому відбувався процес розвитку ремісництва. У 1649 році вже згадується 17 різних ремесел, якими займалося 55 чоловік. В цей час було 17 купецьких крамниць, розміщених поблизу замку. В описах за 1682 рік зазначено, що в місті були гончарський, слюсарський, ковальський, чин­барський та інші цехи, виготовлялися шерстяні тканини. Тут же вперше згадується Шелестівська залізна мануфактура.
Ремісники Мукачевого, що не належали до шляхетського походження, посіпші були виконувати різні роботи на феодала, платити йому оброк. Про це свідчить грамота, яку видав Дердь II Ракоці в 1645 році Мукачівському гончарному цеху, де вказано, що ремісники «тільки нам і нашим законним спадкоємцям повинні своїм звичайним ремеслом служити». Ця грамота видана у зв'язку з скаргою майстрів гончарного цеху на те, що вони «безплатно і без нагороди повинні по потребі пос­тавляти кахлі, горшки, кувшини і інший глиняний посуд для замку». Натуральний оброк поступово замінявся на грошовий. З 1672 року ковбасники, наприклад, замість 16 голів худоби на рік, повинні були сплатити феодалові 100 гульденів грішми.
З 1627 року в Мукачевому карбувалися монети. Великий монетний двір і уз було споруджено в 1705 році, у період визвольної війни угорського народу.


Дивиться також інші населені пункти району:

Cучасна карта - Мукачеве