Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Мукачеве

Сторінка 6 з 14
Мукачівська Рада подбала про поліпшення добробуту трудящих. Для робітників пивзаводу було заплановано побудувати кілька житлових будинків. Населення міста з вели ким ентузіазмом відгукнулося на
звернення органів Радянської влади про добровільний вступ до лав Черво­ної Армії. Першими червоноармійцями у місті стали Ми­хайло Сарканич, Петро Кушнір, Іван Туряниця, Стефан Ціп, Мичайло Гарагонич, Юрій Сарканич та багато інших.
Реакційним силам не по душі була Радянська влада. 21 квітня 1919 року вони організували в Мукачевому контрреволюційний заколот. Проти заколотників висту­пи ли червоноармійці. Контрреволюціонери були розгром­лені.
Але влада в руках трудящих була недовго. В ре­зультаті наступу іноземних інтервентів, розпочатого проти Угорської Радянської Республіки, румунські окупаційні війська 28 квітня 1919 року вдерлися в Мукачеве і по­валили Радянську владу. Через два дні сюди вступили також військові частини буржуазної Чехословаччини. В місті було встановлено режим військової диктатури. Окупанти заарештували і кинули до в'язниці Марію Панько та інших діячів революційного руху Мукачевого, які не встигли евакуюватися разом з радянськими установами до Угорщини.
Перед наступом інтервентів директоріуму на чолі з Я. Галгоці вдалося вивезти з Мукачевого найважливіші матеріали радянських установ та цінності банку. Пізніше буржуазним урядом Я. Галгоці був заарештований і засу­джений на 15 років тюремного ув'язнення. В 1922 році Радянський Союз домігся його звільнення. Я. Галгоці
переїхав до Москви, де працював у партійних і жавних органах.
Після придушення Радянської влади на Закар­патті реакція розгромила й комуністичні організації Комуністи і найбільш стійкі ліві соціалісти пішли в глибоке підпілля. Але, революційна боротьба не припинилась і в умовах жорстокого білого терору. Мукачівські комуністи -підпільники розповсюджували рукописні листівки, в яких закликали трудящих до боротьби проти поневолювачів. У лютому 1920 pоку в Мукачевому оформляються групи комуністів та лі­вих соціалістів. Вони поклали початок  створенню 21 березня 1920 року Міжнародної (інтернаціональної) соціалістичної партії Підкарпатської Русі (МСП). 20 червня 1920 року, в дні загального страйку, який охопив усі підприємства Мукачевого, тут було скликано надзвичайний з'їзд МСП. На центральній пло­щі міста відбувся 8-тисячний мітинг трудящих. На ньому з полум'яною промовою виступив Бела Іллеш. Присутні проголошували лозунги: «Хай живе Ленін!», «Хай живе Радянська Росія!», «Вся влада Радам робітничих і селянських депутатів!».
У грудні 1920 року в Мукачевому спалахнув загальний страйк. Для придушення виступу страйкарів поліцейське управління застосувало військову силу.
Знаменною подією для трудящих Чехословаччини і Закарпаття було створення в травні 1921 року Комуністичної партії Чехословаччини (КПЧ). Це значно акти­візувало роботу мукачівських комуністів, ряди їх швидко почали зростати. Якщо в 1921 році в місті було 50 комуністів, то в 1930 році - 253.
Славний шлях революційного гарту пройшла молодь Мукачевого, яка разом з батьками і старшими братами-комуністами боролась за своє соціальне і національне визволення, за возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною. Вже після уста­новчого з'їзду Спілки молодих робітників Угорщини, що проходив на початку грудня 1918 року, в Мукачевому відбулась перша конференція молодіжних органі­зацій Закарпаття. Весною 1921 року, після створення Чехословацької Комуніс­тичної Спілки молоді, в Ужгороді відбулась перша конференція комсомольський організацій Закарпаття, в якій взяли участь і делегати з Мукачевого. З цього часу починається славна діяльність комсомольців міста. Вони виховали у своїх рядах мужніх борців за перемогу комуністичних ідей на Закарпатті, таких як О. Боркашок, П. Терек та інших.
Комуністи й комсомольці міста вели боротьбу за поліпшення матеріального становища трудящих, за політичні права. Авторитет їх неухильно зростав. Коли в 1923 і 1927 роках проходили вибори до Мукачівського міського представництва, населення обрало своїми посланцями Йосифа Тангела, Миколу Черничка, Гейзу Валберта та інших комуністів.
Партійна організація КПЧ проводила значну агітаційну і пропагандистську роботу серед трудящих у період виборів до чехословацького буржуазного парла­менту в 1924 році. У місті поширювались передвиборні плакати, на підприємствах організовувалися бесіди. Проведена робота дала свої позитивні результати. В день виборів до парламенту майже одна третина виборців проголосувала за комуністичних кандидатів у депутатів. Жодна з іншіх 12-ти партій не одержала такої кількості голосів.
На знак протесту проти тяжких умов життя в 1928 році застрайкували будівельники міста. Страйк тривав майже сім тижнів. Трудящі пред'явили капіталістам політичні й економічні вимоги, зажадали восьмигодинного робочого дня, підвищення заробітної плати, укладення колективного


Дивиться також інші населені пункти району:

Cучасна карта - Мукачеве