Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Мукачеве

Мукачівська Рада подбала про поліпшення добробуту трудящих. Для робітників пивзаводу було заплановано побудувати кілька житлових будинків. Населення міста з вели ким ентузіазмом відгукнулося на
звернення органів Радянської влади про добровільний вступ до лав Черво­ної Армії. Першими червоноармійцями у місті стали Ми­хайло Сарканич, Петро Кушнір, Іван Туряниця, Стефан Ціп, Мичайло Гарагонич, Юрій Сарканич та багато інших.
Реакційним силам не по душі була Радянська влада. 21 квітня 1919 року вони організували в Мукачевому контрреволюційний заколот. Проти заколотників висту­пи ли червоноармійці. Контрреволюціонери були розгром­лені.
Але влада в руках трудящих була недовго. В ре­зультаті наступу іноземних інтервентів, розпочатого проти Угорської Радянської Республіки, румунські окупаційні війська 28 квітня 1919 року вдерлися в Мукачеве і по­валили Радянську владу. Через два дні сюди вступили також військові частини буржуазної Чехословаччини. В місті було встановлено режим військової диктатури. Окупанти заарештували і кинули до в'язниці Марію Панько та інших діячів революційного руху Мукачевого, які не встигли евакуюватися разом з радянськими установами до Угорщини.
Перед наступом інтервентів директоріуму на чолі з Я. Галгоці вдалося вивезти з Мукачевого найважливіші матеріали радянських установ та цінності банку. Пізніше буржуазним урядом Я. Галгоці був заарештований і засу­джений на 15 років тюремного ув'язнення. В 1922 році Радянський Союз домігся його звільнення. Я. Галгоці
переїхав до Москви, де працював у партійних і жавних органах.
Після придушення Радянської влади на Закар­патті реакція розгромила й комуністичні організації Комуністи і найбільш стійкі ліві соціалісти пішли в глибоке підпілля. Але, революційна боротьба не припинилась і в умовах жорстокого білого терору. Мукачівські комуністи -підпільники розповсюджували рукописні листівки, в яких закликали трудящих до боротьби проти поневолювачів. У лютому 1920 pоку в Мукачевому оформляються групи комуністів та лі­вих соціалістів. Вони поклали початок  створенню 21 березня 1920 року Міжнародної (інтернаціональної) соціалістичної партії Підкарпатської Русі (МСП). 20 червня 1920 року, в дні загального страйку, який охопив усі підприємства Мукачевого, тут було скликано надзвичайний з'їзд МСП. На центральній пло­щі міста відбувся 8-тисячний мітинг трудящих. На ньому з полум'яною промовою виступив Бела Іллеш. Присутні проголошували лозунги: «Хай живе Ленін!», «Хай живе Радянська Росія!», «Вся влада Радам робітничих і селянських депутатів!».
У грудні 1920 року в Мукачевому спалахнув загальний страйк. Для придушення виступу страйкарів поліцейське управління застосувало військову силу.
Знаменною подією для трудящих Чехословаччини і Закарпаття було створення в травні 1921 року Комуністичної партії Чехословаччини (КПЧ). Це значно акти­візувало роботу мукачівських комуністів, ряди їх швидко почали зростати. Якщо в 1921 році в місті було 50 комуністів, то в 1930 році - 253.
Славний шлях революційного гарту пройшла молодь Мукачевого, яка разом з батьками і старшими братами-комуністами боролась за своє соціальне і національне визволення, за возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною. Вже після уста­новчого з'їзду Спілки молодих робітників Угорщини, що проходив на початку грудня 1918 року, в Мукачевому відбулась перша конференція молодіжних органі­зацій Закарпаття. Весною 1921 року, після створення Чехословацької Комуніс­тичної Спілки молоді, в Ужгороді відбулась перша конференція комсомольський організацій Закарпаття, в якій взяли участь і делегати з Мукачевого. З цього часу починається славна діяльність комсомольців міста. Вони виховали у своїх рядах мужніх борців за перемогу комуністичних ідей на Закарпатті, таких як О. Боркашок, П. Терек та інших.
Комуністи й комсомольці міста вели боротьбу за поліпшення матеріального становища трудящих, за політичні права. Авторитет їх неухильно зростав. Коли в 1923 і 1927 роках проходили вибори до Мукачівського міського представництва, населення обрало своїми посланцями Йосифа Тангела, Миколу Черничка, Гейзу Валберта та інших комуністів.
Партійна організація КПЧ проводила значну агітаційну і пропагандистську роботу серед трудящих у період виборів до чехословацького буржуазного парла­менту в 1924 році. У місті поширювались передвиборні плакати, на підприємствах організовувалися бесіди. Проведена робота дала свої позитивні результати. В день виборів до парламенту майже одна третина виборців проголосувала за комуністичних кандидатів у депутатів. Жодна з іншіх 12-ти партій не одержала такої кількості голосів.
На знак протесту проти тяжких умов життя в 1928 році застрайкували будівельники міста. Страйк тривав майже сім тижнів. Трудящі пред'явили капіталістам політичні й економічні вимоги, зажадали восьмигодинного робочого дня, підвищення заробітної плати, укладення колективного



Дивиться також інші населені пункти району:

Cучасна карта - Мукачеве