Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Мукачеве

Сторінка 3 з 14
Він на­лежав Ференцу II Ракоці. Тут виготовлялися мідні, срібні, золоті монети. На монетах був лозунг Ракоці «Pr libertate» («За свободу».). Монетний двір працював до 1724 року.

На початку XVIII століття в Мукачевому були цехи гончарів, чоботарів, перукарів, ковалів, мулярів, слюсарів, різників, кравців, ткачів та інші. В другій половині XVIII століття кількість видів ремесла значно зросла.
Часті військові сутички, що велися між феодалами, іноземні набіги, податки та різні побори погіршили й без того важке життя трудящих міста, викликали ма­сову еміграцію. В кінці XVII століття еміграція набрала таких розмірів, що для домінії виникла небезпека залишитись без робочої сили. Тому в 1682 році була видана спеціальна постанова, яка гарантувала пільгові умови для тих, хто з сіль­ської місцевості переселявся до міста: обмеження панщини до 12 днів, звільнення від податків тощо.
Міське населення, крім феодальних повинностей, виконувало повинності на користь армії. Так, після поразки визвольної війни Ракоці місто сплачувало австрійським офіцерам натуральні побори: яйця, кури, рибу, ягнята, фрукти і навіть «хліб для собак вахмістра». Мукачівці змушені були нести витрати і на прийом 11 приїжджих високопоставлених чиновників. В останній чверті XVIII століття в Мукачевому була збудована казарма, де знаходився гарнізон в кількості 20 сол­датів.
В 1782 році Мукачівський замок було перетворено в тюрму. До кінця XIX століття в казематах цієї похмурої катівні згасло життя двох тисяч в'язнів - борців проти кріпосницького гніту. Тут знаходився, зокрема, видатний діяч грецького національно-визвольного руху Олександр Іпсиланті.
В другій половині XVIII століття Мукачеве перетворилося на  найбільший центр торгівлі на Закарпатті. Домінія Шенбор швидко пристосувалась до потреб ринку. Вона продавала не тільки сільськогосподарські, але й про­мислові вироби. В 1771 році було підписано спеціальний договір між Шенборном та угорською фірмою. За цим договіром фірма щорічно купувала в домінії відгодовану худобу. Домінія вивозила на Мукачівський ринок молоко, шкіру, бринзу, масло, м'ясо. В Мукачевому відбувалися ярмарки, торги, базари, де продавались різні товари: пшениця, яч­мінь, овес, кукурудза, овочі, виноград, віск, вовна, худоба  та інше. На ярмарок у Мукачеве приїжджали і закордонні купці. Мукачівсько-Чинадіївська домінія будувала на ба­зарній площі торговельні приміщення і здавала їх в оренду. На початку XIX століття домінія заснувала в Мука­чевому черепичне підприємство. В 1803 році воно виготовило
68 400 штук доброякісної черепиці, яка використовувалась на покрівлі будівель.
Розвиток промислового виробництва і торгівлі позначився на збільшенні населення міста. За переписом 1817 року в Мукачевому проживало 3141 чол., а в 1848 році - 6612 чол. Змінювався і класовий склад населення. Якщо в 1817 році в Мукачевому, крім ремісників, жило 117 селян з наділом, 447 желярів та 42 слуги, то через 10 років картина різко змінилася. Селян з наділом залишилося 31, желя­рів - 365, напівжелярів - 45, слуг - 22, купців - 26, власників підприємств - 31. За даними 1837 року в Мукачевому було 260 дворян.
До скасування кріпосного права на Закарпатті міщани ходили на панщину, вносили десятину з врожаю, а також платили данину від поголів'я свиней та овець, дев'ятину із винограду, постачали Мукачівську домінію різними продуктами. Частину врожаю вимагала й церква. Жителі міста змушені були здавати: католики – римо-католицькій церкві 1/15, а уніати - греко-католицькій церкві 1/9 частину вро­жаю винограду. Тільки в 1802 році мукачівські міщани віддали церкві 2467 іц вина. Крім поборів на користь феодала, міське населення платило ще державні податки. Оподаткуванню підлягали не тільки доходи від ремесла, торгівлі, заробітків, але й садиба, худоба тощо. В середньому один двір щорічно платив у першій половині 19 століття близько 10 форинтів державних податків, не враховуючи інших побо­рів на користь феодалів і церкви. Міські плебейські маси зазнавали багато кривди утисків від чиновників, купців, дворян і офіцерів австрійської армії. Крім непосильниx податків, власті забороняли простому населенню будувати в містах Майстерні, склепи, торговельні приміщення тощо.
Феодальний гніт стояв на перешкоді розвитку культури і освіти. Перший лікар в Мукачевому згадується в 1740 році, він посланий сюди в зв'язку з лютуванням чуми. А перша аптека була відкрита лише в 1758 році.
Школи в Мукачевому почали виникати вже в XVI столітті і належали релігій­ним общинам та монастирю. В 1612 році на утримання вчителів-дяків виділялася десятина із урожаю винограду на Сорочій горі та певна доля з помелу Росвигівського млина. В XVIII столітті свої школи мали римо-католики, православні і протестантські церкви. Була одна єврейська приватна школа. В 1746 році у місті відкрито гімназію. Вона давала поповнення для духовної семінарії, яка була заснована Е. Ольшовським.


Дивиться також інші населені пункти району:

Cучасна карта - Мукачеве