Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Мукачеве

Сторінка 8 з 14
Під час проведення VII з'їзду КПЧ 13 квітня 1936 року помер у празькій лікарні делегат з'їзду Павло Терек. Його похорон в Мукачевому, в якому
взяло участь понад 18 тис. чоловік, перетворився в могутню демонстрацію проти фашизму.
Трудящі Мукачевого гаряче відгукнулись на події в республіканській Іспанії. В місті організовувались спеціальні концерти, кошти від них ішли у фонд боротьби іспанського народу. Серед бійців інтернаціональної бригади, які пліч-о-пліч з іспан­цями відстоювали свободу іспанської республіки від фашистів, були мукачіпці Олександр Вайс, Іван Каган, Іван Молнар, Адальберт Фізеші.
В економічному розвитку Мукачевого в 20-30-х роках особливих змін по сталося. У місті переважали напівкустарні промислові підприємства. За винятком державної тютюнової фабрики, цегельно-черепичні, нафтоочисний, пивоварний, залізоробний, лікерогорілчані заводи, меблеві майстерні та інші підприємства на­лежали приватним власникам. Вся торгівля теж перебувала в приватних руках. У місті проживало 30 великих та близько 4-х тис. середніх і дрібних торговців. Частина міського населення була зайнята в сільськогосподарському виробництві.
Медичне і культурно-освітнє обслуговування населення відставало від зро­стаючих потреб. Лікарню тут відкрито в 1881 році. Але лікарська допомога завжди була платною, недоступною для більшості населення. У 1928 році вартість ліку­вання за один день становила від 24 до 75 крон, в той час як робітник у день зароб­ляв 10-12 крон.
У місті працювали 3 гімназії з українською, чеською, єврейською мовами навчання, учительська семінарія і торговельна школа. В навчальних закладах зде­більшого вчилися лише діти заможних верств населення.
Із 727 читачів робітників і селян були лише одиниці.
В незначній кількості розповсюджувалась серед трудящих міста періодична преса і література. Книж­ки були дорогі - нерідко 100-200 і більше крон. Прогресивна преса, зо­крема комуністична, переслідува­лась.
Незважаючи на жорстоку про­тидію окупаційних властей та реак­ційної частини місцевої інтелігенції, трудящим міста завжди близькою і рідною була радянська культура, література і мистецтво. В місті існував робітничий колектив художньої самодіяльності. Його учасники ставили п'єси радянських дра­матургій, давали концерти. З лекціями про успіхи Радянського Союзу в будівни­цтві соціалізму в Мукачевому виступав відомий чеський журналіст і письменник Юліус Фучік. Комуністи організовували в місті і по селах вивчення революційних пісень, ноти й тексти яких одержували з Радянського Союзу.
В трагічні дні мюнхенської зради вирішилась і доля Мукачевого. Угорщина окупувала місто разом з 14 населеними пунктами Мукачівського округу. Настали найчорніші роки фашистської реакції. Фашисти зробили все можливе, щоб зни­щити й ті незначні досягнення, які мали трудящі в роки чехословацького буржуазного режиму. Були загнані в підпілля всі прогресивні організації, в першу чергу комуністичні. Звірства фашистів стали нестерпними. Однак ніщо не могло залякати трудящих - вони розгорнули боротьбу проти загарбників. Визвольним рухом в місті керувала підпільна комуністична організація, до якої входили М. А. Смуток, І. М. Шомпляк, М. Т. Курта, П. І. Симулик, М. С. Панько та інші. Комуністи ви­пускали листівки і поширювали їх серед трудящих. В одній з листівок говорилося: «Єдина наша надія - це наші брати на тому боці Карпат... Об'єднаймося, брати, для боротьби з нашим ворогом. Прийде до нас довгочекана свобода із Сходу».
В цей період прогресивно настроєна молодь, ризикуючи життям, нелегально втікала до Радянського Союзу. Так, зокрема, зробили 46 молодих мукачівців, які перейшли на територію СРСР. Хто залишався дома, не сидів склавши руки, а продовжував підпільну роботу. Після нападу німецьких фашистів на Країну Рад, виз­вольна боротьба в Мукачевому значно посилилась. Занепокоєні діями антифашистів, окупанти вдавалися до жорстоких репресій. Бургомістр міста Мукачевого видав кілька розпоряджень, у яких попереджав населення, що всіх запідозрених у спів­чутті до Радянської країни буде суворо покарано.
З 1944 року на території Мукачівського району діяли партизанські з'єднання, якими керували О. В. Тканко і В. П. Русин. Серед народних месників були жителі Мукачепого: Г. І. Ібер, Ю. Ю. Іванчик, В. П. Тимко, А. В. Мелетенков та інші. За допомогою партизанів у місті було створено підпільний Народний комітет, який становив зародок народної влади. Вся боротьба й політична діяльність трудящих
Мукачевого була спрямована на допомогу славній Червоній Армії, що несла їм визволення.    Фашисти перетворили Мукачеве в сильний вузол оборони. Навколишні гори були усіяні дзотами і польовими вогневими точками, а підступи до міста закрити мінними полями, бетонними надовбами і обстрілювались багатоярусним вогнем. Однак ніщо не могло стримати


Дивиться також інші населені пункти району:

Cучасна карта - Мукачеве