Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Мукачеве

Сторінка 9 з 14
наступального руху радянських військ. Тісно взаімодіючи між собою, війська 18-ї армії генерал-лейтенанта Є. П. Журавльова,
17-го гвардійського стрілецького корпусу генерал-лейтенанта А. І.
Гастиловича, брали в стальні тиски гарнізони опорних пунктів ворога, знищували їх або примушували здаватися в полон. Тільки на підступах до Мукачевого було захоплено до 1000 полонених.
26 жовтня на світанку, коли радянські воїни вели бої вже недалеко від міста повітря сколихнули сильні вибухи, спалахнуло небо велетенськими снопами вогню. Німецько-угорські бандити розпочали підривати нафтоперегінний завод, електро­станцію та інші підприємства. Радянські бійці посилили наступ, щоб врятувати місто. Змітаючи ворожі сили, авангардні частини 351-ї і 237-ї стрілецьких дивізій вибили фашистів з Мукачевого і визволили його від іноземного поневолення. Населення вийшло на вулиці міста і гаряче вітало Червону Армію. Відважних воїнів засипали квітами, широко відкривали перед ними ворота і двері хат - звали в гості. На центральних вулицях жителі співали гімн Радянського Союзу, який вони крадь­кома від фашистів слухали по радіо і вивчили напам'ять.
Незабаром все місто замайоріло червоними прапорами. «Досить глянути на них, - писала фронтова газета, - щоб побачити, що це робилось не в останню хвилину, що люди в підпіллі довго і любовно вишивали ці червоні полотнища». Прапорами були прикрашені майже всі будинки міста. До пізнього вечора на вули­цях панувало надзвичайне пожвавлення. Це було справжнє всенародне радіємо свято.
«Щасливий день в нашому житті - 26 жовтня 1944 року,- писали воїнам Червоної Армії жителі міста Іван Острокі, Федір Гебеш, Михайло Вілас, яких тан­кісти визволили з табору на околицях Мукачевого, де за колючим дротом перебу­вало понад 700 закарпатців.-Низький вам уклін, військового щастя вам бажаємо, наші дорогі визволителі. Ви повернули нам життя, вернули нас до своїх лапок, дітей і матерів».
Військовим частинам, які визволяли місто, було присвоєно найменування «Му­качівські». Багато учасників боїв нагороджено орденами і медалями, а підполков­нику І. А. Анкудінову, який із своїми бійцями відзначився в боях за Ужгород і Мукачеве, було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Визволення Мукачевого відкрило нову сторінку в його історії. На численних зборах і мітингах жителі дякували воїнам Червоної Армії і виступали за возз'єд­нання Закарпаття з Радянською Україною.
Невдовзі на зборах комуністів було обрано оргбюро в складі 11 чоловік  - С. Ципф, І. Ледней, М. Черничко, Я. Бадзо, М. Панькота інші. Це був своєрідний тимчасовий міський комітет Комуністичної партії Закарпатської України (КПЗУ), який провів значну роботу по оформленню партійних організацій на підпри­ємствах.
Наприкінці жовтня 1944 року до Мукачевого прибув начальник політвідділу
18-ї    армії 4-го Українського фронту полковник Л. І. Брежнєв. Він розмовляв з комуністами та керівниками міського Народного комітету, давав їм поради як краще відбудувати економіку міста.
Після шестирічної перерви в Mукачевому почала виходити газета «Закарпатська правда». Вона стала органом ЦК КПЗУ, а потім Закарпатського обкому КП України.
На загальноміських зборах трудящих 12 листопада 1944 року було обрано міський Народний комітет в складі 43 чоловік. На цих зборах учасники заявили: «Ми хочемо, щоб наші фабрики і заводи, які завжди знаходились у чужих руках, працювали на користь нашого народу, щоб наша молодь і здібна інтеліген­ція з користю працювали на ниві розпитку нашої національної куль­тури й освіти нашого підростаючого покоління, яке рветься до світла й знання. Всього цього ми можемо досягти тільки при одній умові: коли Закарпатська Україна ввійде до вільної і щасливої сім'ї народів Радянського Союзу».
В Мукачевому за ініціативою комуністів-партизанів була створена ініціативна група, якій доручалося підготовити і скликати Першу конференцію Компартії Закарпатської України. З цим завданням члени групи успішно справилися.
На Першу конференцію КПЗУ 19 листопада 1944 року прибуло 418 комуністів. Вони обговорили питання про возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною і обрали ЦК КПЗУ. Від мукачівської партійної організації до його складу ввійшли І. І. Туряниця, С. Г. Борканюк, М. І. Черничко та І. Д. Ледней.
26 листопада 1944 року місту випала велика честь зустрічати делегатів Пер­шого з'їзду Народних комітетів. Сюди з'їхалось 663 посланці від трудящих. Від­криваючи з'їзд, голова Народного комітету Мукачевого Микола Драгула сказав: Сьогодні ми зібрались на великий історичний з'їзд, щоб твердо вирішити свою долю і своє майбутнє. Кожний з нас почуває в своєму серці глибоке хвилювання, викликано важливістю моменту. Цей день, цей момент має для нас більше історичне значення, ніж багатьом з нас в цю хвилину


Дивиться також інші населені пункти району:

Cучасна карта - Мукачеве