Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Мукачеве

Сторінка 7 з 14
договору. Очолюваний комуніcтами страйк відзначався високою організованістю. В міському представни­цтві комуністи домагалися, щоб страйкарям була надана грошова допомога (5 тис. крон). Була винесена
спеціальна постанова. Але згодом власті саботували цю поста­нову і зробили все, щоб допомогу робітникам не видавати.
Незважаючи на всі заходи підприємців та властей, що хотіли зірвати страйк, цього їм не вдалося зробити. Страйк закінчився підписанням з підприємцями колек­тивного договору, на основі якого заробітна плата будівельників підвищувалась на 10-17 процентів. Виступ мукачівців знайшов підтримку серед робітників За­карпаття, а також далеко за його межами.
Характеризуючи виступ мукачівських будівельників, газета «Карпатська правда» писала, що страйкуючі показали таку відвагу та дисципліну, що можуть бути прикладом для всіх робітників.
У період тимчасової стабілізації капіталізму більшість трудящих Мукачевого хоч і мала змогу працювати на підприємствах міста, але експлуатація їх невпинно зростала, безправ'я посилювалось. А світова економічна криза 30-х років ще нега­тивніше позначилася на їхньому становищі. Багато підприємств було закрито, а ті, що не припиняли виробництва, скоротили до мінімуму кількість зайнятих робітників. Масове безробіття, голод і злидні досягли жахливих розмірів.
В цей час Мукачеве стало одним з центрів революційної боротьби на Закар­патті. Тут з 1929 по 1937 рік періодично перебували Закарпатський крайовий ко­мітет КПЧ, крайова Рада Червоних профспілок, робітничо-селянське кооперативне товариство «Єдність», Союз працюючого селянства (СПС), редакції робітничих газет «Карпатська правда», «Мункаш уйшаг», «Пролетарій», «Працююча молодь».
У крайкомі КПЧ працювали відомі діячі комуністичного руху на Закарпатті: Олекса Борканюк, Павло Терек, Іван Локота, Герман Феєр, Іван Туряниця та інші.
Курхливо пройшов у Мукачевому День боротьби проти загрози імперіалістичної війни (1 серпня 1930 року). Знаючи, що жителі міста вийдуть на демонстрацію, поліція виставила посилені патрулі біля промислових підприємств. Призначений ипступ І. П. Локоти на тютюновій фабриці не зміг відбутися. Тоді комуністи про­вели мітинг на «зеленому» базарі міста, де в цей час зібралося багато людей. І. П. Локота звернувся до присутніх з полум'яним словом, критикуючи імперіалістичну політику уряду. «Нам треба революції, а не війни»,- говорив промовець, вириваючись з рук поліцаїв, що його заарештували. Присутні на мітингу вигукували «Геть підготовку імперіалістичної війни!», «На захист Радянського Союзу!».
Незважаючи на арешти комуністів і провокації з боку лідерів буржуазно-націоналістичних партій і клерикалів, революційний рух безперервно ширився. Комуністам вдалося створити в Мукачевому в 1931 році організацію «Лівого фронту», яка об'єднавши робітників і прогресивну інтелігенцію міста, широко популяризувала досягнення соціалістичного будівництва в СРСР.
Влітку 1931 року в Мукачевому відкрився Перший з'їзд СПС, на який з'їхалися селяни-бідняки з 75 сіл Закарпаття. Початок роботи його ознаменувався трьохтисячною демонстрацією. На адресу з'їзду надходили вітальні телеграми від трудящих Австрії, Італії, Німеччини, Польщі, від Спілок друзів Радянського Союзу та закарпатської еміграції. В міському кінотеатрі для делегатів було показами радянський кінофільм про громадянську війну. У Маніфесті з'їзду розкривались причини злиднів селянства і накреслювались першочергові завдання СПС.
Встановлення гітлерівської диктатури в Німеччині активізувало реакційні кола буржуазної Чехословаччини. Її уряд посилив наступ на робітничий клас. Особливо жорстоких репресій зазнали комуністи Закарпаття, зокрема Мукачевого. Їх переслідували на кожному кроці, заборонялися партійні видання. «Карпатська правда» та інші газети виходили з великими перебоями. Довелося використовувати і нелегальні форми боротьби. На квартирі робітника Ф. Бірова був ротатор на якому друкувалися комуністичні листівки і прокламації. Їх поширювали серед населення міста.
Хоч буржуазний уряд посилював репресії проти демократичних сил, але кому­ністи Мукачевого продовжували свою революційну діяльність. У 1935 році вони організували робітничо-селянську конференцію, на яку прибуло понад 1000 делегаті п з багатьох сіл округу. Конференція прийняла програму боротьби проти економіч­ного гніту, переслідувань, виступила за те, щоб розпустити всі фашистські орга­нізації і звільнити з тюрем політичних в'язнів.
Масової форми набрало в Мукачевому святкування Дня робітничого спорту. 30 червня 1935 року сюди прибула молодь з Ужгорода, Берегового, Хуста, Перечний і навіть з Рахова. Колони демонстрантів з оркестрами і революційними піснями пройшли вулицями міста до стадіону. Тут відбувся мітинг, спортивні ігри.


Дивиться також інші населені пункти району:

Cучасна карта - Мукачеве