Сторінка 5 з 14
нелегально розповсюджувалась газета «Искра». Один з номерів цієї газети мукачівські робітники зберегли до наших днів.
Живий відгук серед мукачівських робітників знайшли події 1905 року в Росії. Трудящі вийшли на демонстрацію, з радістю вітаючи героїчну боротьбу
російських робітників і селян. 1 травня 1906 року в центрі Мукачевого на мітинг зібралось понад 150 робітників. Вони рішуче вимагали підвищення заробітної плати і зменшення робочого дня. Жандарми оточили робітників тісним кільцем багнетів. Зав'язалась сутичка, в якій кілька чоловік було поранено. Ці події знайшли відгук серед трудящих багатьох навколишніх міст і сіл.
В наступних роках революційна боротьба трудящих міста не припинялася. В 1913-1914 pp. на Закарпатті був дуже великий голод, особливо від нього терпіли робітники міста. Перша світова війна також негативно вплинула на економічнії становище трудящих. З населення стягали численні реквізиції, силоміць змушували підписуватись на воєнну позику. Кращі представники робітничого класу
шукали вихід з важкого становища у революційній боротьбі.
Під впливом Великої Жовтневої революції трудящі Мукачевого ще з більшим запалом розгорнули боротьбу за свої права. У січні і в червні 1918 року п місті відбулися загальні політичні страйки. Активно виступали робітники тютюнової фабрики, де працювало 892 чоловіки. Бургомістр міста доповідав властям: «Страйкуючі припинили роботу, збираються групами, радяться, виступають проти службовців і адміністрації, а розмови про мир посилюють і без того напружений стан у місті і районі».
У травні 1918 року на Мукачівській тютюновій фабриці була створена ліва група соціал-демократичної організації. Вона видавала і розповсюджувала свою газету «Робітник тютюнової фабрики».
На сторінках цієї газети висвітлювались питання про матеріальне становище
робітничого класу, засуджувалась політика буржуазного уряду. Керівництво тютюнової фабрики з тривогою повідомляло головну дирекцію в Будапешті про революційні настрої трудящих, про вступ великої кількості робітників у соціаль-демократичну організацію.
Після перемоги буржуазно-демократичної революції і розпаду Австро-Угорщини революційно-визвольний рух трудящих Закарпаття набрав ще гострішого характеру. В Мукачевому 1-2 листопада 1918 року робітники промислових підприємств браталися з солдатами. Організаторами і керівниками революційній виступів трудящих, як правило, були колишні військовополонені, які поверталися з Росії.
Наприкінці грудня 1918 року в Мукачевому була створена комуністична організація. Першими до її рядів вступили мешканці міста Янош Галгоці, Йосиф Тангел, Ференц Мезей, Лайош Мондик, Андраш Лорков, Марія Панько, Шандор Шімонич, Шандор Мадьярі, Микола Черничко, Арпад Герпаї та інші. Вони розгорнули політмасову роботу серед трудящих міста. Під їхнім керівництвом на поча насічім 1919 року в Мукачевому створюється Рада робітників і солдатів, голоного якої став комуніст Янош Галгоці. Рада тісно співробітничала з комуністичною організацією, спільно з нею вирішувала основні політичні завдання.
Ввечері 21 березня 1919 року трудящі Мукачевого вийшли організовано на демонстрацію і гаряче вітали угорську революцію. Створений раніше загін робітничої гвардії, який складався з колишніх військовополонених, а також з робітників пивзаводу, тютюнової фабрики та залізничників, зайняв важливі об'єкти міста. 22 березня на центральній площі відбувся масовий мітинг, на якому з балкону міської ратуші перед населенням виступив голова міського директори му Янош Галгоці. Тисячі людей бурхливими оплесками зустріли його повідомлення про встановлення Радянської влади в Угорщині і на Закарпатті. На площі лунали вигуки: «Хай живе революція!», «Хай живе Угорська Радянська Республіка і «Хай живе великий Ленін!».
Згідно з тимчасовою конституцією Угорської Радянської республіки в Мукачевому 8 квітня 1919 року було проведено вибори до міської Ради. Депутатами Ради були обрані столяри Янош Галгоці, Йосиф Тангел, червоноармієць Янош Товт, робітниця тютюнової фабрики Марія Панько, слюсар Лайош Мондик, залізничник Шандор Шімонич, учитель Андор Кеварі та інші, всього 44 депутати.
Радянська влада вжила ряд заходів по соціалістичній перебудові міста. Було проведено в життя декрети уряду Радянської Угорщини про націоналізацію промислових підприємств, де працювало понад 20 робітників, про націоналізацію великих торговельних закладів, про встановлений 8-годинного робочого дня, підвищення заробітної плати на 25-50 процентів. Вживалися заходи щодо поліпшення важкого становища селянства, зокрема сільськогосподарських робітників. Налагоджувалась справа по охороні здоров'я трудящих, запроваджувалось безплатне лікування. Школа була відокремлена від церкви. Навчання в школах велося рідною мовою. Видавалась газета Мункачі непсава» («Мукачівське народне слово»).
Дивиться також інші населені пункти району: